Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

На основании теоретической предпосылки о единстве антропологического и аксиологического (ценностного) принципов архитектурного творчества рассмотрены вопросы сосуществования в понятийном поле аксиологии категорий "триады Витрувия", дешевизны, комфортности и функциональности, охраны городской среды и памятников архитектуры, истинного и ошибочного в архитектуре.

Наведено історичний огляд основних етапів зародження, розвитку та становлення цегельного стилю Катеринослава у контексті формування його естетичних властивостей та якісних показників. Надано рекомендації з виконання курсової роботи на тему: "Естетика регіональних пам'яток архітектури Катеринослава". Висвітлено особливості створення індивідуальної картотеки з естетики архітектурного середовища регіональної спадщини Дніпропетровщини.

Приведен исторический обзор основных этапов зарождения, развития и становления кирпичного стиля Катеринослава в контексте формирования его эстетических свойств и качественных показателей. Даны рекомендации по выполнению курсовой роботы на тему: "Эстетика региональных памяток архитектуры Катеринослава". Освещены особенности создания индивидуальной картотеки по эстетике архитектурной среды регионального наследия Днепропетровщины.

Розглянуто загальні питання та доведено основні положення методики дослідження об'єктів реконструкції старовинної забудови поселень, зважаючи на виокремлення естетичних параметрів. Докладно наведено загальну структуру даної методики, що складається з п'яти розділів, кожен з яких виокремлює основний градієнт напрямку проведення досліджень у контексті даної методики. Ця методика апробована в учбовому процесі в межах лекційно-практичних дисциплін "Регіональна архітектура" й "Естетика міського та природного середовища" з практичним опрацюванням.

Рассмотрены общие вопросы и доказаны основные положения методики исследования объектов реконструкции старинной застройки поселений з точки зрения выделения эстетических параметров. Детально освещена общая структура данной методики, состоящей из пяти разделов, каждый из которых выделяет основной градиент направления проведения исследований в контексте данной методики. Эта методика апробирована в учебном процессе в рамках лекционно-практических дисциплин "Региональная архитектура" и "Эстетика городской и природной среды" с практической обработкой.

Рассмотрены вопросы формообразования в архитектуре СССР и Германии периода тоталитаризма, раскрыты причины, определившие пути развития, сходства и различия в культуротворческих процессах двух моделей тоталитарной культуры. Показано значение "левых" и особенности развития Консервативной революции в Германии. Охарактеризованы тотальные произведения и его творцы, обсуждены особенности тоталитарного стиля (идеологии, организации, террора). Рассмотрена суть монументальной пропаганды в СССР, а также архитектура периода нацизма. Показаны особенности архитектуры в СССР в послевоенный период.

Освещены проблемы возможного существования объективных закономерностей структуры визуального архитектурного образа. В профессиональном и междисциплинарном аспектах рассмотрены особенности формирования архитектурной композиции. На основе современных знаний психологии восприятия, первичного познавательного процесса, имеющего информативную природу, а также элементов аппарата теории информации предложена информационная модель процесса формирования визуального образа архитектурного объекта в восприятии человека, а также метод анализа информационной структуры данного объекта. Определены информационные факторы морфологии архитектурного стилеобразования.

Вмсвітлено найважливіші та перспективні проблеми художнього боку сучасної архітектурної та художньо-конструкторської практики в їх часовому розвитку.

Освещены наиболее важные и перспективные проблемы художественной стороны современной архитектурной и художественно-конструкторской практики в их временном развитии.

The most important and perspective problems of an art leg of modern architectural and art - designer practice in their temporal development.

Проаналізовано історико-культурні передумови формування архітектурно-будівної правосвідомості. Наведено визначення архітектури як об'єкту права, описано систему правового регулювання архітектурного процесу. Розглянуто питання розпланування території на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Висвітлено особливості бюджетного проектування, зокрема житлових будинків для індивідуальних забудовників. Викладено загальні положення про підряд, правові аспекти проектування та будівництва об'єктів інженерної інфраструктури, створення і експлуатації об'єктів комплексного благоустрою територій.

Проанализированы историко-культурные предпосылки формирования архитектурно-строительного правосознания. Приведены определения архитектуры как объекта права, описана система правового регулирования архитектурного процесса. Рассмотрены вопросы распланирования территории на общегосударственном, региональном и местном уровнях. Освещены особенности бюджетного проектирования, в частности жилых домов для индивидуальных застройщиков. Изложены общие положения о подряде, правовые аспекты проектирования и строительства объектов инженерной инфраструктуры, создания и эксплуатации объектов комплексного благоустройства территорий.

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їх роль в художній та архетектурній творчості як таких, що синтезують різні види мистецтва. Просторову основу архітектурної композиції співвіднесено з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

Розглянуто питання естетики формоутворення предметного середовища життєдіяльності людини. Розвинуто напрямок геометричного моделювання естетичного формоутворення на інформаційному рівні. Досліджено взаємозв'язок між геометрією і семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва, що збагатило засоби моделювання в дизайні архітектурного середовища. Наведено алгоритми моделювання естетично інформативних повідомлень в аналітичній формі. Їх достовірність обгрунтовано теоретично і підтверджено практично.

Зроблено спробу концептуального обгрунтування зодчества як особливої художньої форми репрезентації світовідношення. Проаналізовано особливості становлення архітектурних форм естетичного вираження. Наголошено, що архітектура здатна виявляти глибинні засади людського світорозуміння, як це має місце у сакральній храмовій архітетурі. Обгрунтовано, що процес смислотворення як результат взаємодії людини та світу є передумовою виникнення культурного універсуму, в контектсі якого естетична діяльність становить особливу сферу прояву ідеальних сутностей. Зазначено, що поняття "співобразне" та "хронотоп" - антологічні передумови творчості та виникнення художнього твору, вони зумовлюють специфіку утворення архітектурної форми вираження. Показано, що ритм відіграє структуруючу роль у процесі становлення культурного універсуму, у художній діяльності він набуває значення духоритму, так як мистецтво є сферою цілеспрямованого вираження ідеального. Становлення формообразів зодчества пов'язане з сутнісними буттєвими процесами людської життєдіяльності, тому ритм є важливою константою архітектурного творення. Обговорено положення, що архітектура як тектура соціальної форми буття утворює реальність, у межах якої розгортається процес культуротворення. У контексті художньої реальності архітектура демонструє концептуальні засади світовідношення, створюючи уявлення про характер епохи в цілому. Зауважено, що простір і маса - основні формотворчі засоби архітектури, характер поєднання яких визначає художню цінність створеної споруди. Зазначено, що культове зодчество репрезентує сакральне як особливий феномен світовідношення, формообраз

Розглянуто архітектурний творчий процес як шлях від початку народження задуму до ключового етапу - осяяння, що співвідноситься з ефектом катарсису та реалізується в архітектурному творчому процесі як подолання шляху та залучення до цінності. Розкрито роль логічних та інтуїтивних аспектів у мисленні архітектора на даному шляху. На основі порівняльного аналізу створено модель архітектурного творчого процесу; його подано в динаміці мислення на шляху до ключового етапу осяяння.

Висвітлено питання тоталізації культури у СРСР та Німеччині протягом 1930 - 1950-х рр., розкрито причини і джерела, що виокремили шляхи розвитку, розглянуто подібність і відмінності у формотворчих процесах двох моделей тоталітарної культури. З використанням даних у галузі архітектури здійснено реконструкцію філософсько-естетичного та ідейно-психологічного клімату тоталітарної епохи.

Вперше розроблено методи аналізу естетичної складової екологічного архітектурного середовища (АС). Розроблено модель екологічної естетики АС (екоестетики). Основою цієї моделі є синтез екології й естетики АС в аспекті його комфортного візуального сприйняття. Екологію АС розглянуто як синтез технічних та природних елементів в архітектурі. Естетика АС виступає як класичний набір естетичних парадигм в аспекті аналізу їх з точки зору візуальної екології. У зазначеній моделі інноваційну екологічну архітектууа розглянуто як синтез трьох видів архетипів: архітектурних, біонічних і технологічних. Екологічна естетика забезпечує ступінь кореляції основних складових в інноваційній архітектурі для досягнення максимального естетичного ефекту. Сучасну екоспрямовану архітектуру розглянуто як синтез трьох видів архетипів: архітектурних, біонічних і технологічних. Зазначено, що архітектурні архетипи належать до галузі класичної архітектурної композиції. Біонічні архетипи сягають своїм корінням до витоків архітектури та в своєму розвитку на сучасному етапі доповнюються широким континуумом засобів нелінійної архітектури. Підкреслено, що технологічні архетипи є наслідком розвитку знань і технологій, які дозволяють забезпечити екологічно позитивний розвиток архітектури в навколишньому середовищі.