Наведено результати зіставлення кластерних моделей, побудованих за даними, отриманими внаслідок дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості та характеристик пам'яті. Розглянуто перспективи подальшого дослідження у контексті проблеми "пам'ять - особистість".

Запропоновано нову процедуру дослідження мимовільного запам'ятовування, яке полягає в цілеспрямованому аналізі числових рядів.

Результати експериментального дослідження свідчать, що ефективність запам'ятовування фігур, які входять у фон діяльності і не пов'язані з її метою та засобами, є у цілому досить низькою, але все ж таки значно більшою, щодо добре знайомих фігур, які співвідносяться з цілісними еталонами пам'яті, у порівнянні з фігурами малознайомими, які співвідносяться з еталонами фрагментарними.

Експериментально підтверджено гіпотезу про існування ритмічної організації пам'яті, яка більш латералізована у правій півкулі мозку людини. Відзначено, що її асиметрія закладається в ранньому філогенезі. Мовна діяльність відбувається за принципом образ - ритм - слово і пов'язана з ієрархічними семантичними структурами. Ритмічну природу мовної діяльності можна простежити аналізуючи сприйняття тексту (особливо поезії) та слухові галюцинації.

Представлено методику комп'ютерної діагностики оперативної пам'яті шахістів-спортсменів.

Представлена методика компьютерной диагностики оперативной памяти шахматистов-спортсменов.

The method computer diagnostics of operative memory of chess-players-sportsmen is being presented in this article.

Освещены фундаментальные аспекты психического развития индивидуальности, теоретические аспекты проблемы поведения человека, структуры личности. Рассмотрена проблема детерминизма в развитии индивидуальности. Представлены теоретико-экспериментальные подходы к исследованию памяти, описаны её интегративные функции в структуре психики. Проанализированы взаимосвязи типологических свойств нервной системы и памяти, темперамента, памяти и способностей. Приведена общая характеристика сквозных психических процессов субъекта.

Зроблено спробу з'ясувати, чи може мовний зв'язок перешкоджати обробці кінестетичної інформації в короткостроковій пам'яті. У дослідженні брали участь 60 суб'єктів (30 чоловіків і 30 жінок), випадково розділені на дві групи, що складаються з 15-ти чоловіків і 15-ти жінок кожна. З метою визначення наявності будь-яких розходжень між груповими вправами використано тест CORSI, що вимірює ємність прямої пам'яті та здатності до неявного вивчення. Головним тестом на кінестетичну пам'ять був тест моторних здатностей Latinek, що складався з 13-ти послідовних епізодів. Епізоди були представлені на телевізійному екрані. Завдання для учасників - відтворити всі представлені епізоди. Додатково до Latinek тесту, в експериментальній групі були представлені 6-розрядні номери перед тестом. Після відтворення теми епізодів учасники вибирали номер. Одержано достовірні розходження між експериментальною та контрольною групою. Сформульовано висновок, що усна інформація, яка подається учневі, може перешкоджати обробці кінестетичної інформації.

Сделана попытка выяснить, может ли речевая связь препятствовать обрабатывающей кинестетической информации в краткосрочной памяти. В нашем исследовании участвовало 60 субъектов (30 мужчин и 30 женщин), случайным образом разделенные на две группы, состоящие из 15-ти мужчин и 15-ти женщин каждая. С целью определения значения величины об имеющихся любых различиях между групповыми упражнениями использован тест CORSI, который измеряет емкость прямой памяти и способности к неявному изучению. Главным тестом на кинестетическую память был тест моторных способностей Latinek, который состоял из 13-ти последовательных эпизодов. Эпизоды были представлены на телевизионном экране. Задание для участников - воспроизвести все представленные эпизоды. В дополнение к Latinek тесту, в экспериментальной группе были представлены 6-разрядные номера перед тестом. После воспроизведения темы эпизодов участники выбирали номер. Получены достоверные различия между экспериментальной и контрольной группой. Сформулировано заключение - устная информация, данная ученику, может препятствовать обработке кинестетической информации.

Purpose. The aim of our research was to find out whether verbal communication may disturb processing kinesthetic information in short term memory. When human being makes a movement very often receives additional information e.g. verbal or visual from different sources (colleague, trainer, teacher, etc). When our short-term memory is occupied by kinesthetic information, does verbal or visual information disturb the processing of kinesthetic? According to Miller theory (1956), short-term memory has limited capacity (7±2 elements). However some suggests that only 4 elements (Cowan, 2001). Basic procedures. In our research participated 60 subjects. 30 men and 30 women were randomly divided into two groups consisted of 15men and 15women each. To evaluatewhether there are any differences between groups we did CORSI test, which measures the capacity of direct memory and ability to implicit learning. The main test for kinesthetic memory was Latinek' motor capability test, which consisted of 13movement sequences. Sequences were presented on TV screen. The task for participants was to re-produce all sequences in order that they were presented. In addition to Latinek' test, in experimental group were presented 6-digits number before Latinek's test. After rep1 Subjects reproducing the movement were to listen these verses again. Main findings. We found differences between experimental and control group. Conclusions. As an assumption of our experiment we formulated a few conclusions: verbal information givento a learner may disturb processing of kinesthetic information.

Рассмотрены эволюция теорий и методы исследования памяти. Расскрыты принципы выделения и критерии классификации видов памяти, дана их краткая характеристика. Проанализированы основные процессы памяти - запоминание, сохранение, воспроизведения, забывание, определены факторы повышения их активности. Описана вероятностная структура поведения человека, показано влияние факторов количества, ценности и избыточности информации на повышение эффективности функционирования человеческой памяти. Приведены методы исследования объема и пропускной способности кратковременной памяти. Дана сравнительная характеристика функциональных механизмов кратко- и долговременной памяти. Показана роль памяти в целостной структуре целенаправленной деятельности человека. Проанализированы научные исследования памяти на психологическом, нейрофизиологическом и биохимическом уровнях. Установлены основные свойства памяти, обуславливающие ее надежность в структуре операторской деятельности. Раскрыты индивидуальные особенности долго- и кратковременной памяти человека.

Проведен всесторонний обзор теоретических и экспериментальных исследований эмоциональной памяти человека, освещены научные представления о ее развитии в различных психологических школах и направлениях (философской, научной, функциональной психологии, ассоциационизме, бихевиоризме, гештальт-психологии, ортодоксальном психоанализе З.Фрейда). Проанализированы современные концепции эмоциональной памяти, в частности рассмотрены ее необихевиористские модели, теория поля К.Левина, а также труды неопсихоаналитиков и теоретические положения когнитивной психологии. Показаны возможности применения деятельностного и системного подходов к изучению эмоциональной памяти. Охарактеризованы ее проявления в разных формах эмоциональных переживаний. Рассмотрены функции эмоциональной памяти в познавательной и эмоционально-волевой сферах личности, показано ее влияние на развитие и функционирование памяти других видов, описана модель особых модусов организации мозговой активности. Проанализирована роль эмоциональной памяти в психической регуляции учебной, трудовой и других видов деятельности. Показано влияние эмоциональных компонентов Я-образов на самооценку и самоотношение личности. Обоснована взаимосвязь эмоциональной и автобиографической памяти. Обобщены результаты собственных экспериментальных исследований и установлены закономерности фиксации эмоций в автобиографической памяти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4 + Р124.412 + Ю935.128

Рубрики:

Біологія людини

Медичний професійний відбір

Довготривала та короткотривала пам'ять

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю407 + Ю935.12 + Ю945.1

Рубрики:

Пам'ять та уявлення

Психологія творчості (в цілому)

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему гендерних особливостей пам'яті. Представлено результати експериментального дослідження запам'ятовування текстів різних жанрів чоловіками та жінками з урахуванням їх гендерних ролей.

Для узагальненої моделі асоціативної пам'яті людини розроблено схему модифікації з урахуванням чітких та нечітких факторів, що впливають на параметри моделі. Проаналізовано вплив фактора "подібності" на відтворення в пам'яті спеціальної інформації. Побудовано комп'ютерний експеримент параметричної ідентифікації нечіткої моделі асоціативної пам'яті.

Ідентифіковано фази циклічного самовідновлення системи знань людини за умов їх пасивної дисипації. Встановлено, що крива забування Еббінгауза відображає процес пасивної дисипації системи знань людини лише на окремих проміжках часу. Дослідження базується на системному узагальненні результатів багаторічного комплексного моніторингу якості навчального процесу в НТУУ "КПІ". Особливу увагу приділено інформаційному аналізу суперпозицій надвеликих експериментальних вибірок, що дозволило спостерігати в режимі нелінійного "резонансного" підсилення "малих впливів" складної психофізіологічної природи дії деякого механізму довгострокового збереження знань, накопичених людиною.

Експериментально виявлено зв'язок індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану людини з ефективністю мнемічних процесів. Встановлено первинні особистісні чинники, які впливають на ефективність оперативної пам'яті. Розроблено та опрацьовано методику, яка враховує якісні та кількісні показники мнемічної діяльності людини-оператора. Побудовано факторну та кластерну моделі оперативної пам'яті, використання яких дає змогу з якісно нового боку розглянути проблему "пам'ять і особистість".

Досліджено гендерні особливості запам'ятовування текстового матеріалу, що проявляється у розкритті специфіки відтворення художнього та науково-популярного текстів чоловіками та жінками з урахуванням їх гендерно-рольових характеристик за довільного та мимовільного запам'ятовування. З використанням кількісних та якісних методів аналізу виявлено, що запам'ятовування текстів чоловіками та жінками має деякі кількісні та якісні відмінності, специфіка яких залежить від змісту та форми тексту (художнього, емоційно або гендерно забарвленого, науково-популярного) та виду запам'ятовування (довільного або мимовільного). З'ясовано характер запам'ятовування залежно від гендерно-рольових особливостей (рівня маскулінності/фемінності) особистості. Виявлено розбіжності у співвідношенні довільного та мимовільного запам'ятовування у чоловіків і жінок, а також специфіку даного співвідношення залежно від типу тексту та його змісту. З'ясовано причини виникнення даних відмінностей.

Здійснено методологічний та історико-психологічний аналіз концепцій, створених різними психологічними школами та напрямками. Розглянуто можливості й обмеження в організації експериментальних і психодіагностичних досліджень емоційної пам'яті. Проаналізовано її вплив на інформаційний зміст і структуру перцептивного процесу. Розглянуто функціонування емоційної пам'яті в розумовому процесі, у структурі емоційного інтелекту, структурі мовленнєвого механізму. Теоретично проаналізовано й емпірично вивчено основні форми емоційних переживань як результати функціонування емоційної пам'яті суб'єкта. Показано функції даної пам'яті різних видів на різних етапах діяльності. Розвинуто положення, що емоційна пам'ять бере участь у процесі інформаційної взаємодії особистості з середовищем. Вона виконує функції, завдяки яким особистість усталює свою цілісність, розширює межі свого буття та знаходить суб'єктивну історію (біографію та життєвий шлях). Розкрито основні закономірності онтогенезу емоційної пам'яті. Розроблено структурно-функціональну модель даної пам'яті як компонента мнемічної особистості, що виконує функцію пов'язування когнітивних змістів психіки зі смисловими увореннями особистості. Запропоновано систему методичних рекомендацій, яка передбачає використання структурно-функціональної моделі емоційної пам'яті та спрямована на оптимізацію використання емоційного потенціалу особистості за умов розв'язання різноманітних життєвих задач.

Досліджено проблему кількісного опису процесів пам'яті за допомогою математичної моделі Л.М.Пріснякової з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей здорових та хворих на олігофренію досліджуваних. Отримано відносні числові показники, які дозволили зробити кількісний і якісний аналіз перебігу мнемічних процесів. Доведено, що на параметри процесів пам'яті впливають тип темпераменту, півкульна орієнтація та стать досліджуваних. Виявлено різницю між параметрами процесів пам'яті здорових підлітків і дітей-олігофренів.

Проведено системний аналіз методу моделювання у психології та висвітлено його евристичні можливості у розкритті загальних закономірностей пам'яті людини. Розглянуто генезис становлення методу моделювання у структурі різних психологічних концепцій. Виділено й охарактеризовано види моделювання (концептуальне, математичне, фізичне, поведінкове тощо), а також розкрито їх роль у пізнанні структури та функцій мнемічної системи.

Досліджено питання історичного розвитку процесів мимовільного запам'ятовування. Здійснено повторення експериментів П.І.Зінченка та досліджень за різних соціокультурних умов. Проведено порівняльний психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам'ятовування. Виявлено, що у мнемічних процесах людини з розвитком суспільства відбуваються кількісні та якісні зміни. Установлено факти, взаємопов'язані з історичним розвитком процесів мимовільного запам'ятовування та перебудовою діяльності, під час якої це запам'ятовування відбувається. З'ясовано сензитивність мимовільного запам'ятовування сучасних дітей щодо матеріалу у вигляді малюнків. На підставі теоретичного й експериментального аналізу виявлено чинники, що впливають на ефективність запам'ятовування. Результати дослідження дозволяють створювати адекватні методи навчання та подання інформації з урахуванням виявлених закономірностей мимовільного запам'ятовування різних типів матеріалу дітьми та дорослими.