Проаналізовано особливості вольових проявів у дітей молодшого шкільного віку. Висвітлено психологічні особливості вольових якостей та зусиль, структуру їх комплексу, симптоматику і динаміку. Визначено основні тенденції розвитку вольового процесу в хлопчиків і дівчаток, ступінь впливу сили нервової системи, рівня концентрації і стійкості уваги, характеристик мотиваційної сфери та самооцінки на особливості становлення вольових якостей і зусиль.

Проанализированы особенности волевых проявлений у детей младшего школьного возраста. Освещены психологические особенности волевых качеств и усилий, структура их комплекса, симптоматика и динамика. Определены основные тенденции развития волевого процесса у мальчиков и девочек, степень влияния силы нервной системы, уровня концентрации и стойкости внимания, характеристик мотивационной сферы и самооценки на особенности становления волевых качеств и усилий.

Розглянуто особливості прояву вольових зусиль учнів віком 8 - 17-ти років під час виконання фізичних вправ різного характеру та під впливом факторів зовнішньої стимуляції. Найвищий приріст вольових зусиль під впливом зовнішньої стимуляції виявлено у вікових періодах 10 - 12 років (до 50 %). Встановлено, що використання педагогом факторів зовнішньої стимуляції найбільш ефективне в середньому шкільному віці.

Рассмотрены особенности проявления волевых усилий учащихся в возрасте 8 - 17 лет при выполнении физических упражнений разного характера и под воздействием факторов внешней стимуляции. Наибольший прирост волевых усилий под влиянием внешней стимуляции зафиксирован в возрастных периодах 10 - 12 лет (до 50 %). Установлено, что в среднем школьном возрасте влияние факторов внешней стимуляции со стороны педагога наиболее эффективно.

Висвітлено загальні підходи та сучасні погляди на проблему волі у психології. Розкрито психологічні особливості вольових якостей у дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку. Наведено інформацію про організацію та зміст програми розвитку вольових якостей у молодших школярів.

Освещены общие подходы и современные взгляды на проблему воли в психологии. Раскрыты психологические особенности волевых качеств у детей раннего, дошкольного и младшего школьного возраста. Приведена информация об организации и содержании программы развития волевых качеств у младших школьников.

Досліджено особливості, психологічні умови та чинники, що забезпечують розвиток саморегуляції старших дошкільників як показника довільної поведінки в процесі взаємодії з однолітками та дорослими у різних видах діяльності. Проаналізовано динаміку розвитку саморегуляції в дошкільному віці. Визначено особливості актуалізації структурних компонентів акту психічної саморегуляції дошкільника у різних видах діяльності. Експериментально виявлено тенденції щодо рівня розвитку структури акту психічної саморегуляції в ігровій діяльності, праці, спілкуванні та в ситуації конструювання. Розроблено діагностичний інструментарій для визначення рівня розвитку психічної саморегуляції дошкільників. Обгрунтовано й апробовано нові психолого-педагогічні підходи щодо цілеспрямованого управління процесом розвитку саморегуляції старших дошкільників у різних специфічно дитячих видах діяльності. Виявлено, що функціональним центром акту психічної саморегуляції довільної поведінки дошкільника є позитивний образ-Я. Запропоновано прогностичну модель оптимізації освітнього впливу на розвиток психічної саморегуляції старших дошкільників. Визначено чинники та психолого-педагогічні умови, що визначають ефективність розвитку саморегуляції в процесі взаємодії дитини з однолітками та дорослими. Запропоновано систему оптимізації умов становлення саморозвитку в сім'ї та дошкільних навчальних закладах. Доведено доцільність застосування цілеспрямованої роботи щодо оптимізації управління процесом розвитку саморегуляції старших дошкільників у взаємодії з однолітками та дорослими.

Проведено дослідження формування емоційної стійкості в ранньому юнацькому віці як складної інтегративної якості особистості, рівень розвитку якої впливає на успішність навчальної діяльності. Визначено й охарактеризовано основні етапи становлення емоційної стійкості - констатувально-описовий та формуючий. Встановлено вплив індивідуальних, психологічних і вікових чинників та умов навчальної діяльності на рівень розвитку емоційної стійкості старшокласників. Досліджено особливості прояву даної якості особистості за різних умов. Встановлено позитивний вплив на формування емоційної стійкості вправ спеціального психофізичного тренінгу та методики ранньої психодіагностики, що враховує параметри емоційної стійкості на різних рівнях її прояву. Обгрунтовано пріоритетність емоційно-вольової регуляції на психологічному та фізичному рівнях, а також розвитку й удосконалення індивідуальних якостей і психічних функцій особистості у процесі формування емоційної стійкості. Розроблено методику психофізичного тренінгу, що грунтується на взаємодії емоційного (автоматичного) та довільного (свідомого) механізмів регуляції станів на психологічному та фізичному рівнях і передбачає оволодіння прийомами довільної психічної та психофізичної саморегуляції. Експериментально підтверджено ефективність використання комплексу психокорекційних заходів щодо оптимізації емоційної стійкості у старшокласників у процесі навчальної діяльності.

Розкрито суть поняття емоційного самоконтролю як здатності людини виявляти, ідентифікувати та коригувати будь-які свої емоційні прояви. Розроблено теоретичну модель емоційного самоконтролю та розглянуто комплекс методик для його діагностики. Експериментально визначено психологічні детермінанти емоційного самоконтролю старшокласників, зокрема, особистісну рефлексію, емоційний інтелект, вольові якості особистості, мотивацію самоповаги та мотивацію досягнення. З врахуванням даних чинників створено й апробовано програму розвитку вмінь самоконтролю емоцій. Виділено три типи емоційності старшокласників залежно від їх вміння контролювати власні емоційні прояви.

Вперше розкрито у процесі лонгітюдного експерименту - макро- та мікрогенетичні особливості становлення саморегуляції довільної активності у школярів з різною навчальною успішністю. Поглиблено розуміння змісту характеристик саморегуляції довільної активності учнів у структурному, функціональному та генетичному аспектах. Встановлено взаємозв'язки між особистісними регулятивними детермінантами та рівнем навчальної успішності школярів. З'ясовано наявність конструктивних і деструктивних тенденцій у розвитку регулятивної сфери учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Розширено уявлення про поняття саморегуляції довільної активності. Створено модель продуктивного розвитку саморегуляції довільної активності, інваріантну для школярів з різною навчальною успішністю.

Вперше описано рівні готовності підлітків до ризику, які відрізняються за такими діагностичними ознаками, як раціональність, локус контролю, мотивація досягнення, рівень схильності до ризику. На підставі результатів структурного аналізу готовності підлітків до ризику виділено мотиваційний, когнітивний, емоційний та регулятивний компоненти, розкрито роль кожного з них у формуванні загальної готовності підлітків до ризику. Поглиблено уявлення про готовність до ризику шляхом наповнення його позитивним змістом, який включає характеристики, що забезпечують позитивну динаміку розвитку саморегуляції поведінки у підлітковому віці завдяки повноті зворотного зв'язку та впевненості у собі. Обгрунтовано можливості цілеспрямованого формування у підлітків готовності до поміркованого та контрольованого ризику на основі моделювання концептуальних позицій, які відображають структуру феномену ризику у життєдіяльності підлітка. Наведено характеристику готовності підлітків до ризику, виявлено статеві відмінності прояву даної якості на загальному рівні та на рівні окремих компонентів (мотиваційного, емоційного, когнітивного, регулятивного). Удосконалено засоби психодіагностики готовності підлітків до ризику шляхом створення комплексу методів, які дозволяють діагностувати мотиваційний, емоційний, когнітивний та регулятивний компоненти. Удосконалено технологію створення розвивальних програм у сфері формування компонентів готовності до ризику за умов групового тренінгу.

Розглянуто динаміку розвитку деяких вольових якостей в учнів молодшого шкільного віку.

Висвітлено проблему самоконтролю під час розв'язання текстових математичних завдань у дітей із затримкою психічного розвитку. Визначено критерії, за якими досліджується сформованість кінцевого самоконтролю компонента. Розглянуто кінцевий самоконтроль, який є характерним для дітей із затримкою психічного розвитку, оскільки він передбачає порівняння виконаних дій із визначеними правилами на початку діяльності. Охарактеризовано розвиток умінь, які передбачає корекційна робота, - це уміння здійснювати самоконтроль результатів, оцінювати результат, визначати і виправляти помилки, здійснювати взаємоконтроль, обгрунтовувати правильність виконаної перевірки. Зроблено висновок про низький рівень сформованості самоконтролю в учнів із затримкою психічного розвитку.

Освещена проблема самоконтроля при решении текстовых математических задач у детей с задержкой психического развития. Определены критерии, по которым исследуется сформированность конечного самоконтроля компонента. Рассмотрен конечный самоконтроль, который является характерным для детей с задержкой психического развития, поскольку он предусматривает сравнение выполненных действий по определенным правилам. Охарактеризовано развитие умений, которые предусматривает коррекционная работа, - это осуществление самоконтроля результатов, оценивание результатов, определение и исправление ошибок, осуществление взаимоконтроля, обоснование правильности выполненной проверки. Сделан вывод о низком уровне сформированности самоконтроля у учащихся с задержкой психического развития.

Тhere is a problem of self-control in solving mathematical word problems. Defined criteria for study of formation of the final component of self-control. We consider a finite self, which is typical for children with mental retardation, because it provides a comparison of activities performed by certain rules at the beginning of activities. Characterized by the development of skills, which provides for remedial work, including exercise self-control results, evaluate results, to identify and correct errors, to mutual control, substantiate the correctness of a check. Concluded that a low level of formation of self-control in students with mental retardation.

Досліджено психологічні особливості прийняття рішень старшокласниками в ситуаціях морального вибору та розробку психокорекційних заходів у вигляді психологічного супроводу з розвитку готовності особистості до морального вибору. Уточнено зміст понять: "ситуація морального вибору", "моральна активність", "прийняття рішення в ситуації морального вибору", "моральна цінність". Виділено критерії, за якими ситуації морального вибору відрізняються від інших видів життєвих ситуацій, визначено особливості та чинники активності особистості в ситуації морального вибору. Проаналізовано вікові особливості морального розвитку старшокласників як передумови їх особистісної готовності до морального вибору. Досліджено специфіку ситуацій морального вибору, що виникають у період ранньої юності, особливості процесуальної та смислової сторін прийняття рішення старшокласниками в ситуаціях морального вибору. Доведено ефективність психологічного супроводу з розвитку особистісної готовності старшокласників до морального вибору.

Визначено зміст, структуру та рівні прояву вольової поведінки дітей старшого дошкільного віку в пізнавальній та руховій активності. Встановлено, що динаміка вольової поведінки на етапі дошкільного дитинства зумовлюється змістом вольових дій дітей у різних видах дитячої активності та виявляється в індивідуальних характеристиках рівнів прояву мотиваційного та регуляційного структурних компонентів вольової поведінки у старших дошкільників. Охарактеризовано ступені прояву показників структурних компонентів вольової поведінки дошкільника. Встановлено наявність статистично значимого зв'язку між рівнями прояву вольової поведінки дитини старшого дошкільного віку під час пізнавальної та рухової активності, що дозволило визначити підгрупи досліджуваних. Розкрито психологічний зміст індивідуалізації психолого-педагогічної роботи з дітьми. Розроблено авторську програму розвитку вольової поведінки старших дошкільників, спрямовану на гармонізацію структури вольових дій дітей шляхом збалансування рівнів розвитку показників її мотиваційного та регуляційного структурних компонентів в пізнавальній та руховій активності.

Досліджено психологічні умови розвитку вольової поведінки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Викладено теоретичне обгрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження, у ході якого встановлено, що здійснення вольової поведінки старшими дошкільниками та молодшими школярами визначається особливостями становлення в ці вікові періоди регулятивної та планувальної мовленнєвих функцій. Обгрунтовано критерії визначення рівнів розвитку вольової поведінки та сформованості мовленнєвих умінь, виявлено зв'язок між етапами оволодіння вищезазначеними мовленнєвими функціями та рівнями розвитку вольової поведінки. Доведено, що цілеспрямоване формування у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку умінь моделювати висловлювання різних типів під час навчання за розвивальною програмою сприяє оволодінню регулятивною та планувальною функціями мовлення, що оптимізує розвиток здатності до конструювання власної вольової поведінки.

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню соціально-психологічних особливостей життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Надано соціально-психологічну характеристику феномену життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості зі здійсненням його аналізу в структурі особистісної та соціальної зрілості й у процесі самовизначення особистості. Розкрито вектори соціальної активності та рефлексивно-особистісні детермінанти життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості. Виокремлено процесуальні та результативні характеристики життєвого вибору особистості та його специфіку у гендерному вимірі. Визначено соціально-психологічні ресурси та бар'єри здійснення життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості. Розроблено та доведено ефективність багаторівневої соціально-психологічної програми оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості на мотиваційно-діагностичному, корекційно-розвивальному та аналітико-моніторинговому її етапах.