Книга містить документи, матеріали, спогади і статті про діяльність Павла Скоропадського на посту гетьмана Української Держави у 1918 р.

Ця книга є першим комплексним джерелознавчим дослідженням сторінок життя і діяльності видатного державного і громадського діяча, останнього гетьмана всієї України та військ козацьких Павла Петровича Скоропадського (1873-1945), спробою розглянути цю історичну постать, про яку історики довгий час не писали взагалі або ж звинувачували у зраді національних інтересів, у контексті епохи Української революції 1917-1921 рр. та через стосунки з іншими історичними діячами - як ідейними опонентами, так і друзями (М. С. Грушевським, К. Г. Маннергеймом). Дослідження здійснено професійним істориком-архівістом, є підсумком більш як 10-літньої праці і грунтується передусім на маловивчених архівних документах. Павло Скоропадський розглядається не лише як політична постать, а й культурний діяч, нащадок славетного гетьмансько-старшинського роду, відомого в історії України з другої пол. 17 ст.

Видання пропонує читачеві ознайомитись з результатами другого етапу моніторингового соціологічного дослідження, спрямованого на вивчення проблеми незаконного насильства в органах внутрішніх справ України. Дослідження виконане в межах проекту Харківської правозахисної групи «Створення національної системи запобігання катуванням і поганому поводженню в Україні» та за участі і у співпраці з УМДПЛ МВС України. Воно розширює знання про причини, форми та наслідки незаконного насильства у діяльності міліції, а також формулює напрямки протидії цьому явищу. Видання стане на користь керівництву та працівникам органів внутрішніх справ та іншіх правоохоронних органів, державним службовцям, адвокатам, правозахисникам, викладачам навчальних закладів системи МВС України та всім, кто є зацікавленим у вирішенні проблем, пов’язаних з незаконним насильством в правоохороній діяльності.

Ч. 1. - 245 с.

Первая русская императрица Екатерина Алексеевна (1725 -1727) не принадлежала к числу выдающихся государственных деятелей; она царствовала, но не управляла. Тем не менее Екатерину, несомненно, можно назвать личностью незаурядной. Бывшая «портомоя» и служанка пастора Глюка, пленница сначала фельдмаршала Б. П. Шереметева, а затем А. Д. Меншикова, она стала законной супругой царя Петра I, а после его смерти была возведена на русский престол. Об удивительной судьбе этой женщины и о внутренней и внешней политике России в годы ее царствования рассказывает в своей новой книге крупнейший знаток Петровской эпохи и признанный классик историко-биографического жанра Н. И. Павленко. В качестве приложения к книге полностью публикуется переписка Петра I и Екатерины, которую царственные супруги вели на протяжении двух десятков лет.

Постать Івана Скоропадського донині залишалася малодослідженою в вітчизняній та зарубіжній історіографії. В цій праці зроблено спробу певної "реабілітації" гетьмана на більш глибокому аналізі тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історичним минулим України та її визначними діячами.

У монографії використані архівні документи, епістолярна спадщина й наукові праці, на основі яких представлено життєвий шлях і суспільно-політичну діяльність відомої української шляхтянки, меценатки, громадської діячки, однієї з когорти фундаторів Товариства імені Шевченка у Львові, тітки останнього гетьмана України Павла Петровича Скоропадського Єлизавети Іванівни Скоропадської-Милорадович (1832–1890). У дослідженні запропоновано систематизований виклад розпорошених згадок про Є. Милорадович, проаналізовано її політичні погляди й активну громадську позицію, показано її повсякденне життя, найближче оточення, родину. Праця розрахована на істориків, краєзнавців, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться історією України.

Нова книжка відомого історика В. Савченка присвячена Павлу Скоропадському, останньому гетьману України, діяльність якого пов’язана з бурхливими подіями епохи Громадянської війни. Кавалергард і генерал, найбагатший поміщик, плоть від плоті вищого світу Петербурга, що успішно робив кар’єру й особисто знав імператора, він волею долі стає диктатором України. Оцінювати гетьмана Скоропадського можна і як «лиходія», і як «праведника», але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін — другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.