Т. 1. - 1874. - 336 с.

Собрание документов по 70 судебным процессам о колдовстве с 1700 по 1768. Нижеследущее исследование профессора В. Б. Антоновича и приложеные к нему акты, извлеченные из книг городских и магистратских судов Юго-Западнаго края (територия современной Украины), дают обильный материал для характеристики поверий и суеверий населения здешнего края. Вообще, упомянутые процесы могут служить богатым материалом для характеристики народных верований, предлагая, в тоже время, материал историко-юридический, так как они выражают отношение суда к процесам о колдовстве, а также характеризируют судопроизводство, в особенности судебные доказательства.

Книга містить репродукції і біографічні відомості про одного з найсильніших артистів-малярів, основоположника й професора Київської Академії Мистецтва, першорядного майстра европейської слави - Олександра Олександровича Мурашка. Описується втрата видатного майстра рисунку і фарби, найбільш необхідного для подальшого мистецького розвитку української творчості.

Ця книга, як усі видання Українського наукового інституту книгознавства (УНДІК), цікава гостротою своєї проблематики. Видання присвячено видатному бібліотекознавцю М. О. Рубакіну. Вона зачіпає тему, яку він розробляв ще на зламі ХІХ–ХХ ст., – читачівство. Коротко, у форматі брошури, окреслено форми організації та методи роботи Кабінету вивчення книжки та читача при УНДІК: залучення широких народних мас до читання за принципом індивідуального підходу, вивчення впливу книжки на читача.

Український історик Дмитро Дорошенко аналізує життя та діяльність свого старшого колеги - Володимира Антоновича.

У книзі видатного діяча Української революції на Кубані та політичної еміграції розглянуто історичні, економічні, національні та геополітичні аспекти розвитку Кавказу та його значення для України та Росії.

Праця Василя Іваниса присвячена боротьбі українців Кубані за самостійність та союз з Україною у 1917-1920 рр.

Наглядное пособие для тех, кто хочет попробовать овладеть основами карате самостоятельно.

Захоплююча, яскрава розповідь про славетну історіюукраїнського козацтва: од витоків і до знищення російським царатом. Антонович Володимир Боніфатійович (18 (30) січня 1834, Махнівка - 21 березня 1908, Київ) - український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської Громади.

Ця книга - захоплююча розповідь про славетну історію козацької січі від витоків і до зруйнування її російським царатом. У книзі вміщено портрети гетьманів україни. Призначена всім кого цікавить історія україни, та зокрема доба козаччини.

У збірнику зібрано найрізноманітніші мвтеріали з питань історії запорозького козацтва, зокрема з питань культури козаків, які створили багато високохудожніх історичних дум і пісень, літописів, творів живопису і архетиктури, козаків, котрих називають "лицарями Бароко". Книга ілюстрована багатьма кольоровими та чорно-білими репродукціями творів давнього українського мистецтва.

Пропонована праця в лаконічній формі тез широко висвітлює мовознавчу проблематику, пов’язану із суттю, роллю та функціонуванням мови в суспільстві, розкриває механізм денаціоналізації народу на мовному грунті, подає науковий матеріал, необхідний кожному громадянинові для вироблення мовознавчого світогляду, належного ставлення до рідної та інших мов.

У центрі непересічного історичного роману відомого українського письменника — психологічний художній аналіз трагічних подій XVIII ст., пов’язаних з руйнуванням славної козацької столиці — Батурина.

Кн. 1 : Віщий Олег. - 1995. - 150 с.

Т. 1. - 448 с.

Мрачная фигура царя Ивана Грозного заслоняет собой историю едва ли не всего русского Средневековья. О нем спорили еще при его жизни, спорят и сейчас - спустя четыре столетия после смерти. Одни считали его маньяком, залившим страну кровью несчастных подданных. Другие - гением, обогнавшим время. Не вызывает сомнений, пожалуй, только одно: Россия после Грозного представляла собой совсем другую страну, нежели до него. О личности царя Ивана Васильевича, а также о путях развития России в XVI веке рассуждает известный историк Борис Николаевич Флоря