Серию продолжает книга "100 великих музыкантов", в которой речь пойдет о профессиональных музыкантах. Большинство из них играли на самых популярных инструментах - фортепиано, скрипке и виолончели. Однако в книге можно познакомиться и с исполнителями на многих других не столь распространенных инструментах, таких, как альт, арфа, клавесин, контрабас. Читатель узнает много интересного из жизни таких выдающихся музыкантов, как Доменико Скарлатти, Никколо Паганини, Ференц Лист, Сергей Рахманинов, Антон Рубинштейн, Александр Скрябин, Вера Дулова, Ванесса Мэй, а также исполнителей джаза и рок-музыки - Луи Армстронг, Чарли Паркер, Эрик Клэптон, Карлос Сантана...

Україна дала світу чимало яскравих і цікавих особистостей. І сто героїв цієї книги – лише дещиця з їх числа. Автори намагалися представити в ній найбільш видатні постаті минулого і сучасності, тих, хто своєю працею і талантами прославив країну, вплинув на хід її історії. «Нація виявляє себе не лише в людях, яким вона дає життя, але й у тім, яким людям вона віддає почесті, яких людей пам'ятає», – говорив Джон Кеннеді. Якщо звернутися до історичної пам'яті української нації, то протягом тривалого часу головними її символами незмінно залишалися Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський. При цьому варто зазначити: життєписи були настільки ідеалізовані й оповиті всілякими міфологічними нашаруваннями, що скоріше нагадували історичні архетипи, ніж біографії реальних людей. Тому, розповідаючи про цих видатних особистостей, автори прагнули зняти з їхніх портретів хрестоматійний глянець і познайомити читача з маловідомими фактами їхнього життя і діяльності. Іще більш далеким від історичної правди було представлено в біографічній літературі життєвий шлях таких державних і політичних діячів, як Іван Мазепа, Симон Петлюра, Нестор Махно, Степан Бандера. Тривалий час їхня роль в історії України викликала суперечливі оцінки, які робили з цих людей не національних героїв, а ізгоїв суспільства. Суперечки навколо них тривають і сьогодні, але навіть їхні супротивники не можуть не визнати того, що всі вони, безсумнівно, є неабиякими особистостями, які виявили чимало сили волі й мужності в найтрагічніші періоди життя країни. Донедавна українці вкрай мало знали про своїх видатних співвітчизників, які з різних причин були змушені залишити батьківщину. Більшість із них забуто. Така ж доля випала й тим, хто став жертвою сталінських репресій, представникам дисидентського руху, борцям за права людини в Україні. А тим часом саме ці люди сприяли зростанню авторитету української науки і культури далеко за межами країни. От чому в сучасній галереї видатних людей України гідне місце посідають Михайло Драгоманов і Олександр Архипенко, Серж Лифар і Володимир Винниченко, Дмитро Чижевський і Микола Бердяев, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Серед героїв цієї книги – не лише українці, але й представники інших національностей. Їхні імена тут не випадкові, оскільки для одних Україна була малою батьківщиною, інші тривалий час жили і працювали на українській землі вже в зрілі роки. Не можна не погодитися з російським ученим, академіком Д. Лихачовим, який стверджував, що «національні особливості зближують людей… а не вилучають їх із національного оточення інших народів, не замикають народи в собі». Тож не варто дивуватися тому, що в історичній пам'яті українського народу почесне місце завжди посідатимуть імена Шолом-Алейхема, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Миколи Пирогова, Іллі Мечникова, Сергія Прокоф'єва і багатьох інших видатних «неукраїнців». До речі, вони були набагато мудріші за деяких своїх нащадків і ніколи не відокремлювали свою долю від української землі і того народу, серед якого жили і діяли. Варто згадати хоча б рядки з листа М. Гоголя, адресовані А. О. Смирновій-Россет: «Скажу вам одне слово щодо того, яка в мене душа, хохляцька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ніяк би не віддав переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і, як навмисно, кожна з них порізно містить в собі те, чого немає в іншій…» Ці слова, написані в середині XIX століття, залишаються актуальними й сьогодні.

По Парижу приятно гулять, бесцельно бродить, кружить по узким улочкам, отдыхать в маленьких кафе и в парках у фонтанов. Здесь есть все для любителей архитектуры, ценителей живописи, театралов, меломанов, гурманов, поклонников всевозможных развлечений. Париж притягивает, удивляет, очаровывает, постепенно приоткрывая тайны любознательному гостю, который теряется от сложности выбора: что же увидеть прямо сейчас, а что отложить на потом. Мои 112 страниц про Париж, надеюсь, помогут сделать этот выбор. Предложенные 7 прогулок по городу включают в себя не только известные всему миру достопримечательности, но и множество других, которые часто остаются за пределами стандартных туристических маршрутов.

У путівнику по мальовничих куточках нашої країни Ви знайдете інформацію про видатні археологічні пам’ятки та печерні міста, замки й фортеці, садиби та палаци, національні парки та біосферні заповідники. Отримаєте історичну довідку майже про кожний куточок та відомості щодо походження назви. Це чудовий подарунок усім, хто цікавиться історією, пам’ятками та культурою України.

Vol.1 : A - L. - 1 - 509 pp.

Vol. 1 : 1791-1853. - 320 p.

In Keys to the Kingdom: The Complete Guide to Walt Disney World’s Magic Kingdom Theme Park you’ll find everything you need to know to make the most of your vacation to Disney’s Magic Kingdom theme park including

Brian Hodgson lived in Nepal from 1820 to 1843 during which time he wrote and publisged extensively on Nepalese culture, religion, natural history, architecture, ethnography and linguistics. Contributors from leading historians of Nepal and South Asia and from specialists in Buddhist studies, art history, linguistics, ornithology and ethnography, critically examine Hodgson's life and achievement within the context of his contribution to scholarship. Many of the drawings photographed for this book have not previously been published.

Монографію присвячено долі мільйонів громадян України, які в роки Другої світової війни примусово працювали в нацистській Німеччині, та історії їх повернення і повоєнного життя. Дослідження базується на архівних матеріалах та спогадах очевидців. На прикладі біографій мешканців Києва у роботі розглянуто яким було ставлення до репатріантів у радянському суспільстві; яку роль у житті пересічної людини відігравав бюрократичний апарат тоталітарної держави; які були можливості у самих репатріантів вплинути на власну долю. Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією.

У книзі відтворено один з найбільш знакових сюжетів ранньої історії Української козацької держави (Війська Запорозького) — Ніжинську генеральну раду 1663 р. (широковідому в історичній літературі та публіцистиці як «Чорна рада»), яка для багатьох є символом занепаду козацької державності та територіального розколу Гетьманату на правобережну та лівобережну частини. У дослідженні детально розкриваються обставини, що уможливили такий розвиток політичних процесів у козацькій Україні, реконструюється перебіг військової ради 1663 р. та з’ясовуються найближчі наслідки від неї. Видання адресується науковцям, викладачам, студентам істо- ричних факультетів, усім, хто цікавиться історією України.

У пропонованій книзі автор розповідає про звичаї й традиції єврейства від давнини до сучасності; на широкому фактичному матеріалі розглядає зокрема історичні пласти співжиття євреїв та українців, розмірковує над першопричинами так званого антисемітизму, подає свій погляд на сіонізм як різновид расизму, спростовує міф про буцімто зоологічну ненависть до євреїв, якої в українського народу не було й немає сьогодні.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько‐політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько-політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.