В книге подробно рассказывается о роли классического японского замка в военной и гражданской жизни Японии, при этом особое значение придается военной функции замка. Текст сопровождается множеством фотографий и реконструкций.

Парфенон и новая библиотека в Александрии, пирамиды в Гизе и Эйфелева башня - в этой книге представлены величайшие произведения архитектуры, каждое из которых олицетворяет собой историческую, культурную эпоху, а зачастую и цивилизацию в целом. Отражая тесную связь между историей и искусством, шедевры античности и лучшие современные образцы архитектуры спустя столетия будут свидетельствовать об интеллектуальном и творческом потенциале своего времени. Благодаря неповторимости форм и концептуальной насыщенности, подлинные произведения искусства несут в себе исключительную символическую ценность, которая выше любых других выражений. Грандиозность некоторых памятников древности дошла до нас в документах, которые описывают красоту и величие сооружений, превозносят заслуги конструкторов. Благодаря отредактированным материалам летописей, нашему внутреннему взору и сегодня доступны восхитительные творения эллинистической эпохи времен Геродота и Семи чудес Древнего мира. Это издание посвящено наиболее значимым архитектурным памятникам, воздвигнутым человеком за всю его многотысячелетнюю историю Великолепные фотографии и тексты, представленные специалистами-искусствоведами и археологами, иллюстрируют великие строения античности и самые значительные современные здания. Авторы анализируют технические характеристики, историю, инженерные достижения и превратности на пути создания этих шедевров.

Книга посвящена актуальной проблеме разрушения архитектурного наследия Москвы. Предлагаемый вниманию читателя внушительный список утраченных за последние пятнадцать лет исторических зданий и памятников наглядно показывает, что в угоду сиюминутной выгоде в жертву приносятся не просто старые постройки, но подлинность исторического облика столицы. Анализируя причины столь пренебрежительного отношения к культурному наследию, авторы доказывают, что именно его подлинность является элементом, который цементирует национальное самосознание целого народа. Сохранение этой подлинности возможно лишь при осознании обществом и властью невосполнимости утрат.

Жан Франсуа Шампольон (1790—1832), основатель египтологии, нашел ключ к прочтению древнеегипетских иероглифов, что позволило установить достоверность исторических событий того времени. Петербургскому архитектору И. П. Шмелеву удалось расшифровать код, по которому выстроены композиции комплекса деревянных панелей из захоронения древнеегипетского зодчего Хеси-Ра. Используя системный подход при анализе панелей, автор доказывает, что в Древнем Египте владели теорией гармонии. Это открытие. Для широкого круга читателей.

Ч. 1. - 261 с.

Книга складається з окремих розділів, присвячених історії та формам української архітектури, основним принципам будування українських церков і світських споруд (у т. ч. кооперативних і шкільних будівель). Окрему увагу звернуто на оздоблення та оброблення стін. Близько 70 рисунків ілюструють це видання.

Теорія та історія розвитку музичного, театрального, образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтв та архітектури України й зарубіжних країн у контексті світової культури в широких часових вимірах. Діяльність визначних митців у контексті їхньої епохи та розвиток творчих шкіл, у межах яких вони діяли.

В книжці висвітлюється важливий етап в історії українського образотворчого мистецтва, коли творили такі відомі митці-реалісти, як Т. Шевченко, І. Соколов, К. Трутовський, В. Штернберг та ін. Видання ілюстроване кольоровими та чорно-білими репродукціями і розраховане на широке коло шанувальників мистецтва.

Дана публікація, як наголошує автор, присвячена не народному, а інтелігентному мистецтву, яке на час виходу книги було досліджене набагато менше за сільську творчість. В цьому випуску розглядаються тільки три види “пластичних” або “зорових” мистецтв — будівництво (архітектура), різьба та малярство. Наводяться приклади кожного з цих трьох видів, аналізується різниця між ними у різних частинах країни, міститься багато тематичних ілюстрацій.

Словник-довідник містить визначення майже 500 термінів і понять сакрального дерев'яного будівництва, які розкривають багатовіковий розвиток української сакральної архітектури, як важливої складової світової культури. Побудований у вигляді статей, які грунтуються на літописних, архівних і літературних джерелах, в нім вперше подається маловідома українська термінологія, яка створювалася впродовж століть як в надрах власної будівельної культури, так і на основі запозичень. Призначена для істориків, архітекторів, етнологів, мистецтвознавців, викладачів і студентів, а також шанувальників українського минулого.

З давніх-давен більша частина території сучасної України була вкрита лісами. Навіть на широких степових просторах Південної України, у долинах річок росли великі діброви. Тож дерево було найпоширенішим матеріалом, з якого предки сучасних українців не лише зводили різноманітні будівлі, а й виготовляли все необхідне для життя: меблі, посуд, хатнє начиння, господарський реманент, виробниче устаткування, транспортні засоби. У них було особливе, шанобливе ставлення до дерева як до матеріалу живого й одухотвореного, прихильного до людини. Аж до кінця 18 ст. всі в Україні – від простого селянина до ясновельможного гетьмана – були щиро переконані, що жити слід тільки у дерев’яному будинку чи палаці, бо кам’яні та цегляні будівлі є вкрай шкідливими для здоров’я. В історико-культурологічному плані це переконання зіграло злий жарт з українським народом. Мурованих палат, замків, храмів будували мало, а дерев’яні, яких було безліч, усі загинули – тож історична та культурна спадщина України виявилася штучно збідненою. Проте, якою вражаючою була наша дерев’яна архітектура, ми можемо лише здогадуватися на підставі результатів археологічних досліджень, захоплених описів мандрівників-іноземців та тих окремих дерев’яних пам’яток, які ще вціліли.

Изложены теоретические и экспериментальные основы методы термического упрочнения грунтов в практике капитального строительства.