Все в этой книге – правда. Когда я рассказывал эпизоды этой истории разным людям, все в один голос утверждали, что я должен написать книгу. Но я ее давно пишу. Первый вариант, можно сказать, написан, когда мне было 14 лет. В толстую самодельную тетрадь я, в те времена голодный, судорожный мальчишка, по горячим следам записал все, что видел, слышал и знал о Бабьем Яре. Понятия не имел, зачем это делаю, но мне казалось, что так нужно. Чтобы ничего не забыть. Тетрадь эта называлась «Бабий Яр», и я прятал ее от посторонних глаз. После войны в Советском Союзе был разгул антисемитизма: кампания против так называемого «космополитизма», арестовывали еврейских врачей - "отравителей", а название «Бабий Яр» стало чуть ли не запретным. Однажды мою тетрадь нашла во время уборки мать, прочла, плакала над ней и посоветовала хранить. Она первая сказала, что когда-нибудь я должен написать книгу. Чем больше я жил на свете, тем больше убеждался, что обязан это сделать. Много раз я принимался писать обычный документальный роман, не имея, однако, никакой надежды, что он будет опубликован.

Книжку "Український голокост" було написано й видано з нагоди 45-річчя радянського злочину народовбивства голодом, застосованого супроти українського народу в 1932-1933 рр. Видання книжки здійснено зусиллями й засобами Демократичного Об'єднання Репресованих Українців із Совєтського Союзу (ДОБРУС) у Сполучених Штатах Америки та Союзу Українців , Жертв Російського Комуністичного Терору (СУЖЕРО) в Канаді.

Герберт Тідеманн використовує стандартні наукові методології для аналізу повідомлень, свідчень очевидців та інших джерел щодо так званої "трагедії Бабиного Яру". Автор висуває і досліджує версію, що "трагедію Бабиного Яру" вигадало НКВС/КДБ для сокриття власних злочинів проти українського народу. Автор також ставить і розглядає багато гострих питань відносно цієї події, зокрема щодо походження сумнівного плаката, яким нібито десятки тисяч жидів закликали 29 вересня 1941 р. зібратися з майном на розі невеличких вулиць. Він також не знаходить відповіді на питання чому ніхто ніколи не вимагав проведення в Бабиному Яру криміналістичних досліджень. Книга Герберта Тідеманна «Бабин Яр: Критичні питання та коментарі» разом із працею Удо Валенді «Бабин Яр — ущелина "з 33 771 убитими жидами"?» (Babi Jar — Die Schlucht „mit 33.771 ermordeten Juden“?) на сьогоднішній день є найбільш відомими і ретельними дослідженнями історії Бабиного Яру. На жаль, вітчизняні науковці-історики не прагнуть розібратися в тому що насправді відбулося в урочищі "Бабин Яр" за часів ІІ-ї світової війни та в епоху сталінських репресій.

У книзі професора Станіслава Кульчицького аналізуються закономірності розвитку України у першому десятиріччі радянської влади. Автор зосереджує свою увагу на розгляді концепцій економічної і соціальної політики, досліджує спроби державної партії втілити у життя комуністичну доктрину, подаючи нестандартну інтерпретацію подій і причинно-наслідкових зв'язків між ними.

In this groundbreaking history of the Armenian Genocide, the critically acclaimed author of the memoir Black Dog of Fate brings us a riveting narrative of the massacres of the Armenians in the 1890s and genocide in 1915 at the hands of the Ottoman Turks. Using rarely seen archival documents and remarkable first-person accounts, Peter Balakian presents the chilling history of how the Young Turk government implemented the first modern genocide behind the cover of World War I. And in the telling, he also resurrects an extraordinary lost chapter of American history.

'This book is an insider's account of the twenty-five year struggle to bring the Khmer Rouge to justice. Until 1991, the morally bankrupt real-politik of the West not only supported seating the Khmer Rouge in the United Nations, but opposed trying them for their crimes. Over a decade later, a Cambodian - United Nations tribunal is about to convene. . . . This book could not be more timely.' Dr. Gregory H. Stanton, Founder of The Cambodian Genocide Project and President of Genocide Watch 'This book will be essential reading for academics, diplomats, journalists, Cambodia specialists and others who follow the Khmer Rouge trial closely. . . . The diplomatic, legal and technical twists and turns detailed here are fascinating, instructive and, at times, alarming. For years to come - as the Khmer Rouge trial unfolds or collapses - scholars and commentators are going to find much in this book to inform their analysis of what happened and why.' Bill Herod, head of a social service agency in Phnom Penh and a development worker in Cambodia for over thirty years Twenty-five years after the overthrow of the Pol Pot regime, not one Khmer Rouge leader has stood in court to answer for their terrible crimes. Tom Fawthrop and Helen Jarvis show how governments that often speak the language of human rights shielded Pol Pot and his lieutenants from prosecution during the 1980s. After Vietnam ousted the Khmer Rouge regime in 1979, the US and UK governments backed the Khmer Rouge at the UN, and approved the re-supply of Pol Pot's army in Thailand. The authors explain how, in the late 1990s, the forgotten genocide became the subject of serious UN inquiry for the first time. Finally, in 2003, the UN and the Cambodian government agreed to hold a trial in Phnom Penh conducted jointly by international jurists and Cambodian lawyers and judges. Tom Fawthrop and Helen Jarvis reveal why it took 18 years for the UN to recognise the ma