В книге публикуются фрагменты из I-VI книг "Анналов" Яна Длугоша, в которых имеются сведения о Древней Руси (до 1229 г.).

  Текст у форматі PDF 5.25 Мб

Книга М. И. Ципорухи посвящена освоению русскими людьми сибирских и дальневосточных земель, постепенному вхождению их в состав Российского государства. В доступной и увлекательной форме автор рассказывает о древних государствах на территории Сибири, о процессах этногенеза, об археологических открытиях отечественных ученых. Основное внимание уделено деяниям русских землепроходцев и мореплателей, прежде всего, в последней трети ХVI и первой половине ХVII в. однако путешествия и экспедиции рассмотрены вплоть до конца XVIII в. Нынешние Сибирь и Дальний Восток занимают более трех четвертей территории современной России. Бескрайние просторы Сибири таят в своих недрах колоссальные запасы нефти, газа, угля, золота, алмазов, железа, цветных и редких металлов. Без Сибири не было бы России как великой державы — такова главная мысль данного исследования.

У пропонованому виданні йдеться про утвердження загальноукраїнскої етнонімії та розвиток етноідентифікаційних процесів у середовищі українців-русинів Закарпаття і Східної Словаччини; Висвітлюються питання історичних витоків та ідейних джерел закарпатського регіонального сепаратизму й сучасних виявів політичного русинства; аналізуються мовні, етнокультурні та етнодемографічні процеси на Закарпатті. У збірнику репрезентовано дослідження відомих вітчизняних і зарубіжних учених із проблем етногенезу та розвитку лінгвокультурних реалій закарпаття в історичній ретроспективі. Сподіваємося, що книга викличе інтерес не лише науковців, а й широкого загалу громадськості, усіх, хто цікавиться українською ентнічною історією і культурою.

В книге подвергаются пересмотру устоявшиеся взгляды на формирование языка и культуры древнейших славян, проблемы славянского этногенеза и прародины славян.

У посібнику досліджено місце етнології у системі гуманітарних наук, охарактеризовано джерела, методи і методики дослідження, розкрито шляхи її формування як самостійної науки, проаналізовано школи, напрями тощо. В окремих розділах дається аналіз основних понять етнології, розкриваються сутність і природа етносу, особливості його існування в часі, висвітлюються теоретичні проблеми етногенезу і етнічної історії та характеризуються культурно-побутові особливості етнічних спільнот у минулому і сьогоденні. Для студентів гуманітарних факультетів вузів.

В чем тайна ариев, к которой неизменно влечет думающего читателя? Кого считать "истинным арийцем": славян, германцев, индийцев? Ученые ломают копья в поисках ответа. А если спросить самих древних ариев? Именно так решили авторы этой книги, антропологи Исаак Тейлор и Ильзе Швидецки. И отправились обмерять арийские черепа и скелеты. Было это почти сто лет назад, но результаты жутковатых занятий уважаемых ученых не устарели и поныне. Откройте эту книгу - и вы узнаете много нового и о славянах, и об ариях, и о себе самих.

Автореферат дисертації присвячено питанням антропологічного складу та етногенезу українців. У ній вперше вводяться в науковий обіг антрополого-одонтологічні та дерматогліфічні дані, які значно розширюють коло джерел, необхідних для висвітлення даної проблематики. На підставі аналізу широкого комплексу морфо-фізіологічних ознак виділені антропологічні зони, що склались історично в результаті етногенетичних процесів на території України. Простежуються основні етапи цих процесів, розглядається роль окремих компонентів, які брали в них участь. Реконструйовано основні напрями давніх етногенетичних процесів на території України, в яких брали участь різні за походженням компоненти. Доводиться, що в Середній Наддніпрянщині простежується глибока лінія антропологічної спадкоємності населення, а саме: племена тшинецької культури доби бронзи — населення лісо-степової смуги скіфського часу — носії черняхівської культури — нащадки літописних полян — українці. Видання призначене історикам, етнологам, антропологам, археологам, мовознавцям, всім, хто цікавиться питаннями антропології та етнічної історії України.

В книге рассматриваются фонетические и лексические особен­ности полесских говоров, роль Полесья в славянском этногенезе, вопросы топономики, украинской географической терминологии и рас- расшифровки древних белорусских текстов, писанных арабским письмом. Большинство статей обобщает материал, собранный во время полесских экспедиций 1962–1965 гг. и изложенный в книге «Лексика Полесья»

У монографії на матеріалі лінгвістичних (писемні пам'ятки і сучасні народні говори), історичних, археологічних, антропологічних та ін. джерел висвітлюються питання етно- і глотогенезу слов'ян, досліджуються етапи їх розселення у Східній Європі, формування східнослов'янських мовних особливостей, утворення давньоруської народності та її мови, становлення й первісна локалізація (до XIII ст. включно) давньоруських діалектних фонетичних рис, що згодом стали розрізнювальними особливостями російської, української та білоруської мов. Через типологічне зіставлення цих рис із результатами розвитку відповідних праслов'янських фонетичних явищ в інших слов'янських мовах забезпечується загальнослов'янське тло дослідження. Для мовознавців, істориків, етнографів (дослідників, викладачів вузів, аспірантів, учителів, студентів) і всіх, хто цікавиться історією східнослов'янських мов.

Середні віки — поняття не скільки хронологічне, стільки змістов- не. Стало звичним і як би самозрозумілим вкладати у цей термін певне ціннісне значення: “відстале”, “реакційне”, “нецивілізова”, “просякнуте духом клерікалізму” Але ще в минулому (тут розуміється ХІХ-те — О. М) столітті було справедливо мовлено:виглядати ліберальним за рахунок Середньовіччя доволі вигідно. При цьому гріхи свого власного часу списуються із рахунку, видаються за пережитки іншої епохи. Ця традиція починається від гуманістів та просвітителів. Середньовіччя давало свого роду моральне алібі сучасності. Правда, цій традиції протистояла інша: романтизувати Середньовіччя, шукати у ньому втрачені потім доблесті або кольористу екзотику. В цьому випадку Середньовіччя використовувалося як докір Новому часові, котрий вже втратив минулу моральну цілісність. Обидва підходи зближує схильність підводити все багатство та різноманітність великої за протяжністю епохи під єдиний знаменник, давати їй однозначне ціннісне визначення. В цьому уніфікованому бажанні — дефект обох підходів»

Книга містить дослідження походження української нації