Классический труд С. Л. Рубинштейна "Основы общей психологии" относится к числу наиболее значительных достижений отечественной психологической науки. Широта теоретических обобщений в сочетании с энциклопедическим охватом исторического и экспериментального материала, безупречная ясность методологических принципов сделали "Основы..." настольной книгой для нескольких поколений психологов, педагогов, философов. Несмотря на то что с момента ее первой публикации прошло более полувека, она остается одним из лучшихучебников по общей психологии и в полной мере сохраняет свою научную актуальность.

Монография посвящена реконструкции и анализу элементов и структуры идеологии сарматизма, которая стала основой формирования национального самосознания народов Речи Посполитой. Предметом исследования является самосознание польской шляхты и украинской православной знати конца XVI – первой половины XVII в. В центре внимания автора три основные категории сарматской идеологии – время, человек, Родина.

В предлагаемой книге завершен и объединен в целое, определяемое хронологической последовательностью и сквозной теоретической и методологической задачей, цикл работ, начатый еще в книге "Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности" (1989). Содержание книги - по самым высоким точкам культуры - охватывает античную христианскую патристику, французское средневековье XII в., возникновение гуманистического самосознания в XIV в. и его кризис в начале века XVI.

Монографію присвячено висвітленню шляхів розвитку та становлення етнічної психології. Аналізується структура психології етнічної спільноти, розглядається співвідношення психології та культури, розкривається категоріальний апарат, який охоплює такі поняття, як етнічна ідентичність, етнічна свідомість та самосвідомість, етнічні конфлікти тощо. Для фахівців у галузі історії психології, етнічної психології та суміжних дисциплін.

Середні віки — поняття не скільки хронологічне, стільки змістов- не. Стало звичним і як би самозрозумілим вкладати у цей термін певне ціннісне значення: “відстале”, “реакційне”, “нецивілізова”, “просякнуте духом клерікалізму” Але ще в минулому (тут розуміється ХІХ-те — О. М) столітті було справедливо мовлено:виглядати ліберальним за рахунок Середньовіччя доволі вигідно. При цьому гріхи свого власного часу списуються із рахунку, видаються за пережитки іншої епохи. Ця традиція починається від гуманістів та просвітителів. Середньовіччя давало свого роду моральне алібі сучасності. Правда, цій традиції протистояла інша: романтизувати Середньовіччя, шукати у ньому втрачені потім доблесті або кольористу екзотику. В цьому випадку Середньовіччя використовувалося як докір Новому часові, котрий вже втратив минулу моральну цілісність. Обидва підходи зближує схильність підводити все багатство та різноманітність великої за протяжністю епохи під єдиний знаменник, давати їй однозначне ціннісне визначення. В цьому уніфікованому бажанні — дефект обох підходів»

Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет (1883-1955) - один из самых прозорливых европейских мыслителей XX века; его идеи, при жизни недооцененные, с голами становятся все жизненнее и насущнее. Он первым, еше до экзистенционалистов, заговорил об опасности современной цивилизации, разрушающей человека, и вопреки модному тогда историко-философскому пессимизму ввел понятие "жизненного разума", противостоящего этому разрушению. В Испании, которую он вынужден был покинуть, его многогранную деятельность сегодня называют целой эпохой испанского самосознания, по которой учатся. Сила такого воздействия отчасти коренится в его литературном даре, не меньшем, чем у Ницше, но ином. Ортега-и-Гассет не навязывал мысли, а будил их; большая часть его философского наследия - это скорее художественные очерки, где философия растворена, как кислород, в воздухе и воде. Они обращены не к эрудитам, а к думающему человеку, и требуют от него не соглашаться, а спорить и думать. Темы - культура и одичание, земля и нация, самобытность и всеобщность и т.д. - не только не устарели с ростом стандартизации жизни, но стали лишь острее и болезненнее. Именно такая "философская беллетристика" составляет книгу; в нее включено и наиболее знаменитое произведение Ортеги "Восстание масс", которое на протяжении более полувека при тоталитарных режимах было запрещено, существовало подпольно, но читалось жадно. Издательство надеется, что воззрения Ортеги-и-Гассета, изложенные испанским мыслителем ярко и образно, затронут читателя независимо от его отношения к философии как таковой.

  Текст у форматі PDF 4.28 Мб