Вперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах, якими є впровадження інтегрованої навчально-вихованої програми; спрямування змісту практичної діяльності учнів на розширення їх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднання у навчально-виховному процесі традиційних й інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний з вихованням національної самосвідомості школярів. Розкрито зміст поняття "національна самосвідомість" як самоідентифікації особистості, що виражається в усвідомленні підлітками належності до поліетнічної української нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, мови та звичаїв свого народу, спільності історичної долі та майбутнього. Удосконалено методику виховання підлітків за умов позашкільних навчальних закладів, що передбачає проведення навчально-виховної роботи за певною системою з дотриманням принципів наступності та логічної єдності навчання та виховання. Розкрито сутність понять "нація", "етнос", "самосвідомість", "ідентифікація". Розроблено критерії та визначено рівні вихованості національної самосвідомості підлітків. З'ясовано, що найбільш сприятливим соціокультурним середовищем для виховання національної самосвідомості підлітків є гуртки декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів. Розроблено й апробовано нові форми та методи виховної роботи з учнями позашкільних навчальних закладів, обгрунтовано педагогічні умови їх реалізації, впровадження яких сприяє збільшенню кількості учнів експериментальної групи з високим рівнем національної самосвідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Здійснено теоретичний аналіз поняття "національна самосвідомість" на міждисциплінарному рівні наукового знання. Систематизовано сучасні підходи щодо тлумачення сутності понять "нація" та "самосвідомість" як базових категорій національної самосвідомості. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості даної якості з урахуванням специфіки її вияву у таких сферах: інформаційно-когнітивній, емоційно-чуттєвій та рефлексивній. Вперше розроблено модель виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови як систему взаємопов'язаних компонентів: когнітивного (змістовно-інформаційного), технологічного, соціально-педагогічного (виховного), аксіологічного (емоційно-ціннісного). Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню рівня національної самосвідомості учнів старшого шкільного віку. Сформовано комплекс вимог щодо добору українознавчого компонента змісту з іноземної мови. Удосконалено форми, методи навчання та виховання національної самосвідомості старшокласників.

  Скачати повний текст

Розглянуто виховний ідеал як обумовлене знанням щодо досконалих умов процесу виховання, метою якого є всебічний і гармонійний розвиток (саморозвиток) вільної у виборі особистості на засадах народності, природо- та культуровідповідності. Виявлено, що К. Ушинський вказує на національну основу всебічного та гармонійного розвитку особистості за досконалих умов процесу виховання, наголошує, що ідеал є недосяжним повністю, і у процесі виховання можна лише допомогти вихованцеві наблизитися до абсолютного ідеалу - Ісуса Христа. Встановлено, що критерієм ефективності досконалого процесу виховання К. Ушинський вважає самосвідомість вихованця, яка дає людині дар слова, свободу волі, моральність, прагнення досконалості, самовдосконалення, прогресу, а основною метою визначає людську особистість. Зазначено, що концепція виховного ідеалу у спадщині К. Ушинського відповідає основним засадам української виховної традиції та інтегрована у сучасне українське виховання.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості самосвідомості осіб, які зазнали втрати зору (ВЗ) в дорослому віці (ДВ), та детермінанти впливу на їх виникнення. Розкрито підходи до структуризації самосвідомості особистості та інтегровану структуру самосвідомості з її компонентами, зокрема, когнітивним, емоційно-оцінним та регуляторним. Вивчено особливості самосвідомості дорослих інвалідів по зору, які зазнали ВЗ в ДВ. Визначено своєрідність перебігу психічних процесів самосвідомості на основі самопізнання, самоусвідомлення, самооцінки, самоставлення та саморегуляції, внаслідок набутої у ДВ ВЗ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано конфлікт, характери й особливості характеротворення у драматургії Л. Старицької-Черняхівської. З'ясовано основні особливості світогляду митця, своєрідність поетики та стилю у взаємозв'язку з системою ідеологічних настанов, імплікованих у її текстах. Обгрунтовано органічну спорідненість творчості драматурга з практикою національної нарації перших десятиліть XX ст. Розглянуто конфлікт у драмах відповідно до двох типів конфліктів у художніх творах (субстанціонального та конфлікту-казусу). У процесі проведення аналізу кожної драми враховано рівень співвіднесення внутрішніх і зовнішніх конфліктних частин, виведено їх спільну структуру. Досліджено конфлікт з урахуванням моделювального, проблемно-тематичного, сюжетно-подієвого, конструктивно-технологічного, образно-структурного, процесуально-творчого аспектів. Персонажі, стрижневою рисою яких є національна самосвідомість, трактуються у контексті їх взаємодії з історією. Національну свідомість розглянуто як необхідну умову цілісності та твердого морального етносу характерів, їх динамічності й активності на тлі пасивного загалу. Драматург художньо моделює механізм впливу на масу сильної харизматичної особистості ("Гетьман Дорошенко", "Іван Мазепа"). Доведено модерністський характер візії історичного процесу та його суб'єкта у творчості Л. Старицької-Черняхівської. У соціальній драматургії, яка лігітизувала тему інтелігенції, досліджено економні та гнучкі засоби характеротворення (діалог, монолог, риторичний інструментарій, точні стилізації, лексичне багатство, своєрідність композиції та психологічної мотивації вчинків героїв), за допомогою яких Л. Старицька-Черняхівська виявляє причини втрати особистістю автентичного життя та розпаду цілісності особистості, механізми її самоомани та маскування у міщанській сімейній атмосфері. На підставі проведеного аналізу певних творів показано небуденність естетичних пошуків драматурга, майстерність у творенні глибоких, яскраво індивідуалізованих характерів, виявлено модерністські особливості націєцентричної естетики письменниці, що дозволяє визначити місце її творчості в українському літературному процесі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано онтологічні, антропологічні та соціокультурні підстави концепту "екстрим". Визначено об'єктивні умови та чинники переходу екстриму в ектремальність. Побудовано основні моделі екстремальної поведінки в системі відносин індивід - соціум: про-, а- та антисоціальну, в яких враховано усі сутнісні характеристики й умови ставлення індивіда до соціального середовища. Розроблено класифікацію форм екстремальної поведінки в суспільстві перехідного періоду. Досліджено процес трансформації екстриму в екстремальність, основними чинниками якого є егоїзм, претензія на визнання свого авторитету, страх і ризик, збій механізму соціалізації, зміна шкали ціннісних орієнтирів, маргінальність, акцентуація, відмова захисних механізмів психіки. Виявлено, що екстрим забезпечує людині та соціуму можливість формувати власну самосвідомість без огляду на стереотипи.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історії міст Лівобережжя України з кінця XIX ст. до початку Першої світової війни. З використанням опублікованих і архівних документів висвітлено демографічні процеси, наявні в містах у 1897 - 1914 рр., а також стан, професійну, статеву, вікову, національну конфесійну структуру населення, характер урбанізаційних процесів. Визначено промисловий потенціал міст Лівобережжя як складову частину регіонального та загальноукраїнського. Висвітлено структуру промисловості, ремесла, торгівлі, розвиток кредитно-фінансових установ, міських бюджетів у містах різних типів. Показано діяльність міських самоврядувань щодо розвитку комунального господарства й процесів урбанізації у населених пунктах. Розкрито спосіб життя мешканців великих і менших міст, характер суспільства в регіоні, самосвідомість еліти та пересічних городян у контексті впливу українського чинника, політичних, культурних процесів доби. Проаналізовано зміст і характер боротьби міст за виділення до окремої земської одиниці, взаємини суспільства і влади, становлення новітніх комунікативних можливостей стосовно процесів модернізації у загальноімперському і загальноєвропейському контекстах.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічні та теоретичні аспекти дослідження національної самосвідомості як важливої складової соціальної свідомості та головного фактора національного державотворення. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст національної самосвідомості як чинника державотворення. Доведено, що дана категорія є важливим фактором розвитку нації. Визначено основні функції національної самосвідомості. Проаналізовано стадії її розвитку, а саме: "самовідчуття", "виокремлення", "самовизначення", "самореалізація". Висвітлено основні детермінанти оптимізації національної самосвідомості як чинника державотворення.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему виявлення національного у самосвідомості особистості за умов поліетнічного соціуму, розглянуту в структурно-системному аспекті, що дає можливість прослідкувати взаємозв'язки свідомості, самосвідомості та національної свідомості як структурних компонентів і виявити суть самосвідомості як іманентної властивості особистості. Проаналізовано різні погляди філософів на роль самосвідомості у процесі націогенезу. Аргументовано, що самосвідомість як іманентна властивість особистості відіграє суттєву роль у формуванні нації, є однією з детермінант даного процесу. Розкрито зміст поняття національного, виокремлено найбільш характерні його ознаки. Надано характеристику поліетнічного соціуму як суспільного феномену, визначено тенденції світового розвитку та у різні історичні періоди. За результатами проведеного соціологічного дослідження з'ясовано рівні прояву національного у самосвідомості суб'єктів поліетнічного соціуму південного регіону України, охарактеризовано об'єктивно-суб'єктивні чинники даного процесу.

  Скачати повний текст

Досліжено взаємозв'язок між порушенням самосвідомості та критичністю й експертним рішенням відносно осудності - обмеженої осудності - неосудності у хворих на шизофренію, які скоїли суспільно-небезпечне діяння. Здійснено клініко-психопатологічне дослідження 90-а підекспертних осіб, які проходили судово-психіатричну експертизу у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з квітня 1996 р. по травень 2001 р., яким було встановлено діагноз "Шизофренія". Діагностика шизофренії, визначення її синдромальних форм і типів перебігу проводилась згідно критеріїв діагностики МКХ-10. На підставі одержаних результатів удосконалено й адаптовано методики для дослідження порушення самосвідомості у хворих на шизофренію за умов судово-психічної експертизи. Запропоновано методику нового підходу до розв'язання експертного питання стосовно осудності - обмеженої осужності - неосудності у підекспертних хворих на шизофренію, базуючись на концепції контиуума понять : психіка - свідомість - самосвідомість - Я - концепція - критичність.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу мистецько-літературної спадщини, життєвого шляху українського подвижника, митця, громадського діяча, письменника, кінорежисера О. Довженка виділено структурні компоненти громадянськості (громадянську самосвідомість, гідність, відповідальність, громадянський обов'язок і мужність). Запропоновано модель формування громадянськості молоді. На підгрунті структури громадянськості особистості, відбору та класифікації творів митця громадянської спрямованості, з урахуванням проблем виховання громадянина висвітлено психолого-педагогічні чинники розширення використання громадянських ідей творчої спадщини О. Довженка у практиці виховної роботи сучасної школи.

  Скачати повний текст

Вперше на теоретичному й експериментальному рівнях досліджено специфіку впливу професійної самосвідомості керівника на успішність управлінської діяльності. Обгрунтовано соціально-психологічну концептуальну модель структурно-функціональної організації професійної самосвідомості, проаналізовано психологічні чинники успішності управлінської діяльності керівника. Визначено роль структурних компонентів професійної самосвідомості керівника у процесі управління, провідні чинники розвитку й оптимального функціонування окремих її елементів та їх вплив на успішне здійснення управлінської діяльності. Набули подальшого розвитку уявлення про зміст, сутність, психологічні особливості успішної управлінської діяльності та професійної самосвідомості керівника.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості, динаміку, критерії та рівні професійного самовизначнення студентів педагогічних спеціальностей з додатковою спеціалізацією "Практична психологія" та розроблено програму цілеспрямованої роботи з оптимізації даного процесу. Розкрито сутність професійного самовизначення як складної системи, основними компонентами якої є професійні мотиви, інтереси, спрямованість, здібності, самосвідомість, потреба самоосвіти та самовиховання. Виявлено особливості розвитку всіх структурних компонентів даного феномену у студентів різних напрямків підготовки, встановлено критерії та рівні його сформованості. З'ясовано, що рівень сформованості у студентів професійного самовизначення значною мірою обумовлюється наявністю діалектичної спорідненості між предметним змістом їх основної спеціальності й додаткової спеціалізації. У переважної більшості майбутніх фахівців споріднених спеціальностей виявлено високий і середній рівні всіх структурних компонентів професійного самовизначення. Встановлено, що у студентів неспоріднених спеціальностей досліджувані феномени формуються однобічно, обгрунтовано необхідність розробки методів вирішення даної проблеми. З метою оптимізації процесу формування професійного самовизначення майбутніх педагогів з додатковою психологічною спеціалізацією запропоновано використовувати теоретичні та практичні методи навчання у їх єдності, що сприяє підвищенню рівня сформованості структурних компонентів досліджуваної професійної якості. Експериментально підтверджено високу ефективність розробленої програми цілеспрямованої роботи з оптимізації процесу професійного самовизначення.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості соціалізації підлітків, позбавлених батьківського піклування. Проаналізовано теоретичні підходи до існуючих уявлень про зміст, механізми та чинники соціалізації підлітків за умов родинної депривації. Установлено відмінності у структурі соціалізації підлітків-вихованців дитячих будинків та підлітків з родин. З'ясовано, що у підлітків-вихованців дитячих будинків вищий рівень тривожності, почування самотності, інтенсивності функціонування механізмів захисту, а саме: регресії, заміщення, компенсації у порівнянні з їх ровесниками з родин. Показано необхідність ресоціалізації депривованих підлітків, завдяки чому вони зможуть підвищити свою самооцінку та самоповагу, гармонізувати Я-концепцію та самосвідомість. Обгрунтовано засоби оптимізації особистісного зростання підлітків дитячих будинків і шляхи процесу їх успішної соціалізації. Впроваджено "Програму роботи практичного психолога з оптимізації особистісного зростання підлітків-вихованців дитячих будинків", яка є ефективним психологічним засобом особистісного зростання підлітків, сприяє розвитку успішності соціалізації у цілому.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми формування управлінської творчості керівника (УТК). Виокремлено такі критерії та показники УТК, як професійна самосвідомість, професійні знання та досвід взаємодії з підлеглими, професійне спілкування, професійне мислення, реалізація творчого потенціалу особистості керівника та побудова стосунків у професійному соціумі. Проаналізовано високий, середній і низький рівні розвитку УТК. Запропоновано програму формування УТК, яка включає тренінг, метою яких є розвиток показників управлінської творчості. Розроблено програму психологічного супроводу управлінської діяльності керівника.

  Скачати повний текст

Систематизовано та узагальнено наукові підходи до вивчення суті та розвитку моральної регуляції. Висвітлено наукові надбання психологічної науки у сфері когнітивно-ціннісного й емоційного становлення моральності особистості. Поглиблено наукові уявлення про внутрішній план моральної діяльності особистості, структуру моральної свідомості та моральної самосвідомості, взаємозв'язок цих конструктів, їх інтелектуальний і прагматичний рівні існування. Вивчено вікові аспекти цих диспозиційних характеристик, розуміння дітьми центральних моральних принципів: обов'язку, справедливості, гуманізму, заступництва, цінності людського життя. Виявлено особливості їх функціонування у період молодшого шкільного віку. З'ясовано закономірності розвитку когнітивно-ціннісних та емоційних аспектів моральної свідомості та моральної самосвідомості протягом даного вікового періоду. Установлено рівні сформованості психічних передумов моральної поведінки. Розглянуто взаємозв'язок розвитку моральної свідомості й інтелектуального розвитку дітей. Проаналізовано перспективний шлях сприяння переходу моральних інстанцій у реальні форми моральної поведінки. Розроблено загальну схему розвивально-коригуючих впливів на моральну свідомість та самосвідомість дітей (на прикладі категорії заступництва) з метою інтенсифікації процесу присвоєння моральних категорій дітьми молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен самосвідомості. Вивчено рефлексивну та пререфлексивну моделі пояснення самосвідомості, а також можливі наративності самосвідомості. На підставі узагальнюючого аналізу класичних і новітніх філософських праць з даної проблематики розкрито зміст поняття "самосвідомість", яка є єдиною відомою структурою, здатною робити себе предметом дослідження. Самосвідомість характеризується певною виокремленістю з контексту та пластичністю мовної ситуації, у якій вона може з'являтись. Обгрунтовано, що результат дослідження феномену самосвідомості можна отримати лише за "синтетичного", системного підходу. Показано, що з темою самосвідомості пов'язана тема анархії.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив самосвідомості на рівень психологічної адаптації до навчання студентів перших курсів. Запропоновано комплексний підхід щодо вивчення даного процесу, показано особливості формування самосвідомості студентів перших курсів. Конкретизовано рівні їх адаптації до умов навчання у вищих навчальних закладах (соціально-психологічний, особистісний та психофізіологічний). Виявлено, що сформованість позитивної Я-концепції визначає оптимальний перебіг процесу психологічної адаптації першокурсників до навчальної діяльності. Визначено методи діагностики та шляхи формування позитивної Я-концепції студентів. Обгрунтовано доцільність їх використання як засобу оптимізації психологічної адаптації першокурсників до нових умов навчальної діяльності. Наукове дослідження розвитку психологічної адаптації студентів перших курсів у процесі формування їх позитивної Я-концепції проведено з урахуванням сучасних умов навчання у вищих навчальних закладах.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію соціальної організації цивілізованого суспільства в її історичній еволюції. Показано шляхи формування цієї концепції у її еволюційній зміні: виникнення, утвердження, тенденції сучасного розвитку. Використано нетрадиційну методику, яка поєднує організаційний підхід до вивчення суспільства з системним, цивілізаційним, парадигмальним, діяльним, інтервальним. Обгрунтовано спробу знайти алгоритм історичної еволюції цивілізованого суспільства у співвідношенні усіх її ланок: коеволюції та революції, дивергенції та конвергенції, монізму та плюралізму. Вперше проаналізовано шляхи формування концепції соціальної організації цивілізованого суспільства. Використано ідею про організаційну будову матерії. Новою є спроба подолати існуючі однобокості у вивченні суспільства шляхом запровадження поняття "системоутворююче ядро". Суспільство предсатвлено в дослідженні системною ієрархією з розкриттям її внутрішнього змісту у вигляді рівнів організації, які поступово ускладнюються. Виявлено прагнення елімінувати політичні та ідеологічні мотиви, зблизити та привести в певну систему погляди, з точки зору різних існуючих шкіл філософії, визначити шляхи їх конвергенції. Поглиблено зміст понять: розподіл праці, власність, соціальна культура, свобода та культура, які розглянуто концептуально. Запроваджено для характеристики соціальних процесів такі поняття, як спекулятивна вартість, рушійна сила товару, політичний соціум, суспільна самосвідомість. До новизни відноситься внесення в дослідження такого критерію, як відтворення суспільного життя, який підводить основу до розуміння історичної еволюції суспільства. Результати дослідження можуть бути використані у формуванні концепції соціальної організації та теорії суспільства, з'ясуванні перспективи розвитку сучасного суспільства перехідного типу: громадянського, постіндустріального, інформаційного, гуманного, відкритого. В Україні застосування результатів дисертаційної роботиможе складатись з декількох напрямків: 1) формування відкритого суспільства на основі ринкових соціальних усталень; 2) соціальна інтеграція українського суспільства до європейської та світової співдружності; 3) вибір оптимальних варіантів реформування, котрі позбавляють від монополізму та помилок світової цивілізації, враховують світовий досвід розподілу праці та інтеграції; 4) зближення різних регіонів України у єдиний соціальний простір на основі спеціалізації та кооперації виробництва і обігу, соціокультурного співвиробництва; 5) формування власного філософського фундаменту, спроможного актуально обгрунтувати не тільки практичні засоби щодо укріплення економічної самостійності та політичної незалежності, але і прорив в майбутнє.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст, структуру та вікові особливості формування моральної самосвідомості підлітків, визначено шляхи та запропоновано засоби консультативного впливу на її розвиток. Проаналізовано існуючі теоретичні підходи щодо вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування пілітків у зарубіжній і вітчизняній психології, обгрунтовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового), визначено критерії її оцінки, якими є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії, вчинки та рівні (високий, середній, низький) розвитку. Уточнено сутність поняття "моральна самосвідомість" і "моральна рефлексія". Обгрунтовано й апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультування (групову та індивідуальну, домашні завдання). На підставі впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.

  Скачати повний текст