Досліджено психологічну суть, структуру, складові національної самосвідомості, засоби її формування та розвитку, психологічні особливості впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків. За результатами теоретичного й емпіричного досліджень визначено та деталізовано зовнішні та внутрішні детермінанти активізації й розвитку національної самосвідомості особистості у підлітковому віці, зокрема: самоідентифікацію, самооцінку, рівень домагань, соціально-психологічне очікування, "Образ-"Я", а також цілісну систему тренінігів розвитку національної самосвідомості. Доведено, що реалізація експериментальної програми наповнює самосвідомість підлітка додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, установками, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення особистості, навчання, виховання, розвиток.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст, структуру та вікові особливості формування моральної самосвідомості підлітків, визначено шляхи та запропоновано засоби консультативного впливу на її розвиток. Проаналізовано існуючі теоретичні підходи щодо вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування пілітків у зарубіжній і вітчизняній психології, обгрунтовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового), визначено критерії її оцінки, якими є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії, вчинки та рівні (високий, середній, низький) розвитку. Уточнено сутність поняття "моральна самосвідомість" і "моральна рефлексія". Обгрунтовано й апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультування (групову та індивідуальну, домашні завдання). На підставі впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Здійснено теоретичний аналіз поняття "національна самосвідомість" на міждисциплінарному рівні наукового знання. Систематизовано сучасні підходи щодо тлумачення сутності понять "нація" та "самосвідомість" як базових категорій національної самосвідомості. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості даної якості з урахуванням специфіки її вияву у таких сферах: інформаційно-когнітивній, емоційно-чуттєвій та рефлексивній. Вперше розроблено модель виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови як систему взаємопов'язаних компонентів: когнітивного (змістовно-інформаційного), технологічного, соціально-педагогічного (виховного), аксіологічного (емоційно-ціннісного). Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню рівня національної самосвідомості учнів старшого шкільного віку. Сформовано комплекс вимог щодо добору українознавчого компонента змісту з іноземної мови. Удосконалено форми, методи навчання та виховання національної самосвідомості старшокласників.

  Скачати повний текст

Дисертація досліджує символьну мову художніх творів на основі методів мистецтвознавства та інших дисциплін — культурології, історії, філософії, психології, що розширюють поле інтерпретації символів у живописі художників Києва початку XXI ст. В умовах постійних змін суспільно-політичної ситуації в Україні, актуалізації культурної ідентичності вивчення передумов розвитку символьної мови, етапів, типології, художньо-стильових особливостей у творчості митців Києва набуває особливого значення.Наукове завдання дисертації полягає в розробці типології символу в живописі київських митців початку ХХІ ст., характеристиці його контексту і художньо-стильових особливостей; в аналізі візуального лексикону сучасних митців; оцінці ролі архаїчних символів та їх модифікації в сучасній творчості художників; інтерпретації християнських символів у творах митців; вияві кроскультурних тенденцій в увиразненні суті та форми символу в живописі митців; вияві етнічних ознак у змісті та формі символу як маркера ідентичності; уточненні вихідного значення поняття «символ» у контексті візуалізації буття та культурної пам’яті.Здійснено огляд наукових праць, присвячених темі дисертації, зокрема: публікації, пов’язані із загальними теоретичними концепціями символу (В. Кандинський, Е. Кассірер, С. Лангер, Р. Арнхейм, М. Мерло-Понті, Ф. Вілрайт, У. Еко, Г. Почепцов, В. Сніжко і Л. Отрошко); символу як засобу комунікації (Д. Степовик, О. Федорук, Є. Причепій, О. Петрова, М. Селівачов, С. Гатальська, О. Кашуба-Вольвач, М. Юр, С. Стоян, С. Прищенко, М. Міщенко); символу в аспекті кроскультурної взаємодії (Дж. Мердок, Д. Сідні, Дж. Кошут, Б. Гройс); символу, що формує культурний код (К. Юнг, С. Кримський, Т. Яценко, Н. Грицюта, Л. Гоц, О. Тарасенко); духовної складової символу (Ф. Шлегель, В. Кандинський, М. Бердяєв, В. Воррингер, М. Еліаде, О. Петрова).Визначено, що питання художнього символу осмислювалось у наукових працях багатьох вчених, проте, попри існуючі наукові розвідки, ступінь дослідженості означеної теми в українському мистецтвознавстві залишається недостатнім.Актуалізують тему й відмінності традиційних і новітніх інтерпретацій художнього символу в живописі сучасних київських митців, що зумовлено трансформаційними процесами переходу з радянської на сучасну методологію дослідження. У дисертації визначено роль історичної пам’яті в контексті формування символів культури, що відтворюються навколо таких стрижнів, як тривкість, усвідомлення минулого, стійкість, сталість, самобутність, життєвість, спадкоємність, самосвідомість, самоідентифікація та ін. Запропоновано типологію символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Аналіз творів живопису виявив нову конотацію архаїчних, християнських і кроскультурних символів в українському образотворчому мистецтві. У процесі дослідження запропоновано новий погляд на символи, що мають сакральну основу, через які новітні твори транслюють духовність у XXI ст. У рамках цього питання означено діалог київських митців із К. Малевичем, відомим художником-авангардистом українського походження, передвісником ікони нового століття. Схарактеризовано художньо-стильові особливості символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Визначено чинники, що впливають на інтенсивність, загальне значення і трактування іконографії символу, що визначає видимість твору в сучасному контексті. Визначено національні чинники кроскультурності як одного з ключових чинників формування сучасного актуального мистецтва в творчості українських митців. Вагоме значення в цьому процесі мають такі складові, як орнамент — голос етносу, що вплетений у сучасний контекст, переосмислення радянського минулого, споріднені проблеми суспільства, іронія. Виокремлено етнічні ознаки в змісті та формі символу, що визначають національний аспект у візуалізації символу українських митців, до яких можемо віднести орнамент (петриківський розпис, вишитий одяг, розписані українські хати, рушники, килими тощо), Трипільську культуру, іконопис, стиль бойчукізму, геральдику, звернення до архетипів, національного декоративно-прикладного мистецтва, народної творчості, міфологем, містичного і трансцендентного (ритуали та легенди). Обґрунтовано появу нової іконографії та значення символу «герой» для українського народу, що модифікувався, набувши сучасної виразності та нової української національної символіки — «герой Небесної Сотні», «Майдан», «жінка-воїн», «воїн-кіборг», «земля на Грушевського» та ін. Уточнено поняття художнього символу як вираження творчих інтенцій на прикладі живопису київських митців початку ХХІ ст.; специфіку і характер індивідуальних творчих візуальних практик, що сприяють націєтворчим процесам. Це становить перспективність вивчення змісту і форми художнього символу як важливого інструменту комунікації між поколіннями, його ролі в національно-культурній ідентифікації, трансформаційних процесах поступу держави, відчуття належності до нації.^UThe relevance of the research topic is due to the need for a contextual analysis of the symbolic language of artistic works, based on culturological, art history methods and other disciplines — history, philosophy, psychology, which expand the field of interpretation of symbols in the paintings of Kyiv artists at the beginning of the XXI century. The scientific task of the dissertation is to develop the typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century, the characteristics of its context and artistic and stylistic features; in the analysis of the visual lexicon; assessment of the role of archaic symbols and their modification in the modern work of artists; interpretations of Christian symbols in the works of artists; manifestations of cross-cultural trends in the expression of the essence and form of the symbol in the painting of artists; manifestations of ethnic features in the content and form of the symbol as an identity marker; clarifying the original meaning of the concept of “symbol” in the context of visualization of existence and cultural memory.It was determined that the issue of the artistic symbol was considered in the scientific works of domestic and foreign scientists, however, despite the existing scientific research, the degree of development of this topic in Ukrainian art history remains insufficient and requires a comprehensive study of it to solve the tasks. The topic is also actualized by the contradictions between traditional and new interpretations of the artistic symbol in the painting of modern Kyiv artists. This is due to the transformation processes of the transition from the Soviet to the modern research methodology, which are reflected in the analysis of works of painting, art and culture in general. The dissertation defines the role of historical memory in the context of the formation of cultural symbols, which are reproduced around such pillars as durability, awareness of the past, stability, constancy, originality, vitality, continuity, self-awareness, self-identification, etc. The typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the beginning of the XXI century is proposed. The analysis of paintings revealed a new connotation of archaic, Christian and cross-cultural symbols in Ukrainian fine art. In the course of the study, a new look at symbols with a sacred basis, through which the latest works transfer spirituality into the XXI century, was proposed. As part of this issue, the dialogue of Kyiv artists with K. Malevich, the famous avant-garde artist of Ukrainian origin, the forerunner of the icon of the new century, is defined. The artistic and stylistic features of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century are characterized. The factors affecting the intensity, general meaning, and interpretation of the iconography of the symbol, which determine the visibility of the work in the modern context, are determined. The national factors of cross-cultural interaction, which are one of the key factors in the formation of modern topical art in the creativity of Ukrainian artists, are determined. Ethnic features in the content and form of the symbol are singled out, which form the national aspect in the visualization of the symbol by Ukrainian artists, which include ornament (Petrykivka painting, embroidered clothes, painted Ukrainian houses, towels, carpets, etc.), Trypillya culture, icon painting, Boychukism style, heraldry, appeal to archetypes, national decorative and applied art, folk art, mythology, mystical and transcendent (rituals and legends). The emergence of a new iconography and the meaning of the "hero" symbol for the Ukrainian people are substantiated. The symbol that was modified, acquiring a modern expressiveness and a new Ukrainian national symbolism — “Hero of the Heavenly Hundred”, “Maidan”, “woman-warrior”, “warrior-cyborg”, “soil on Hrushevsky” and others. The concept of an artistic symbol as an expression of creative intentions is clarified on the example of the painting of Kyiv artists of the early XXI century; the specifics and character of individual creative visionary practices that contribute to nation-building processes. A complex interdisciplinary approach to the study and theoretical understanding of the artistic symbol contributed to the solution of the scientific task of the dissertation, the application of contextual and conceptual approaches in the field of art history to the analysis of the artistic symbol in painting as a form of identification in modern art, made it possible to trace the integration of universal symbols into the creative practices of modern Kyiv painters in in terms of multiculturalism and interethnic diversity, due to the peculiarities of individual creative intentions.

Розглянуто проблеми формування управлінської творчості керівника (УТК). Виокремлено такі критерії та показники УТК, як професійна самосвідомість, професійні знання та досвід взаємодії з підлеглими, професійне спілкування, професійне мислення, реалізація творчого потенціалу особистості керівника та побудова стосунків у професійному соціумі. Проаналізовано високий, середній і низький рівні розвитку УТК. Запропоновано програму формування УТК, яка включає тренінг, метою яких є розвиток показників управлінської творчості. Розроблено програму психологічного супроводу управлінської діяльності керівника.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше представлено наукове осмислення теоретичних і методичних засад формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування. Здійснено психолого-педагогічний аналіз проблеми формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування, уточнено сутність понять: «соціальна успішність» як особистісної характеристики, яка передбачає достатній рівень володіння соціальною інформацією, оптимістичні соціальні уявлення, уміння налагоджувати комунікацію і працювати в команді на спільний результат, наявність позитивного досвіду протистояння труднощам і негативним впливам та здатність до самостійних і відповідальних рішень в ситуаціях непевної повсякденності; «формування соціальної успішності підлітків» як діалогова взаємодія суб’єктів освітнього процесу, результатом якої є інтеріоризація соціально схвалюваних уявлень про успіх, розвиток оптимістичного світобачення та вольової сфери, вироблення мотивації досягнень, виховання впевненості у власних можливостях досягнення цілей (позитивна Я-концепція) й спрямованості на саморозвиток, розширення соціальної компетентності; «формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування» визначається як партнерська взаємодія педагогів і підлітків щодо набуття ними ключових життєвих навичок та компетентностей у просторі діяльності учнівського самоврядування, яке створює умови для самовиховання, самоорганізації, самоуправління, самоконтролю, самооцінки, самодіяльності, самореалізації, самовдосконалення підлітків і сприяє досягненню ними особистісних, професійних та соціальних цілей. Узагальнено основні наукові погляди провідних вітчизняних та зарубіжних учених на трактування соціальної успішності особистості й встановлено, що досліджувана проблема є актуальною та недостатньо розробленою у сучасних умовах розвитку освітнього процесу.Охарактеризовано основні психофізіологічні особливості підліткового віку та його сенситивність в контексті формування соціальної успішності у діяльності учнівського самоврядування. Зокрема, визначено, що підлітковий вік є періодом, який характеризується перехідним етапом від дитинства до дорослішання та проявляється інтенсивними фізичними, психічними, соціальними змінами, які впливають на особистісний розвиток, самопізнання, самооцінку, самовизначення, соціалізацію, прагнення до інновацій; збагачення духовного світу; поява почуття дорослості та прагнення до його визнання; чутливість до засвоєння правил, цінностей, способів існування; самостійність та незалежність; здатність ставити мету, складати план дій та підібрати засоби його реалізації; самосвідомість та саморефлексія; зацікавленість іншими, аналіз дій, переживань, почуттів та думок оточуючих. Сенситивність даного віку щодо формування соціальної успішності зумовлена інтегративним поєднанням інтенсивного розвитку та прагненнями до незалежності, самоусвідомлення, самореалізації, бажання приймати рішення та самопрояву.Досліджено особливості досвіду роботи закладів позашкільної та загальної середньої освіти в контексті формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування. З’ясовано ставлення педагогів до важливості формування соціальної успішності підлітків та організації їх навчання методами та прийомами, які б сприяли її формуванню у підлітків.Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити методичний супровід педагогів, залучених до діяльності учнівського самоврядування і учнівського активу до формування соціальної успішності підлітків у закладах освіти усіх типів і форм власності; передбачити в системі післядипломної педагогічної освіти проведення активностей з питань організації формування соціальної успішності підлітків в освітньому процесі.^UThe dissertation presents for the first time a scientific understanding of the theoretical and methodological foundations of the formation of the social success of adolescents in the activity of pupil self-government. A psychological-pedagogical analysis of the problem of the formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-government has been carried out, the essence of the concepts has been clarified: "social successfulness" as a personal characteristic that implies a certain level of possession of social information, optimistic social ideas, the ability to establish communication and work in a team for a common result, positive experience of facing difficulties and negative influences and the ability to make independent and responsible decisions in uncertain everyday situations; "formation of the social successfulness of adolescents" as a process of subjective interaction between teachers and adolescents, its result is the internalization of socially approved ideas concerning success, the development of an optimistic worldview and volitional sphere, the elaboration of achievement motivation, the cultivation of confidence in one's own abilities to achieve goals (positive self-concept) and focus on self-development, expansion of social competence; "formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-governance" is defined as the partnership interaction of teachers and adolescents regarding their acquisition of key life skills and competencies in the space of activity of pupil self-governance, which creates conditions for self-education, self-organization, self-management, self-control, self-evaluation, self-activity, self-realization, self-improvement of adolescents and assists them to achieve their personal, professional and social goals.The main scientific views of leading domestic and foreign scientists concerning the interpretation of the social successfulness of an individual are summarized and it is established that the researched problem is relevant and insufficiently elaborated in the modern conditions of the development of the educational process. The main psychophysiological features of adolescence age and its sensitivity in the context of the formation of social successfulness in the activity of pupil self-government are characterized. In particular, it is determined that adolescence age is a period characterized by a transitional stage from childhood to adulthood and is manifested by intense physical, mental, and social changes that affect personal development, self-knowledge, self-esteem, self-determination, socialization, and the inspiration for innovation; enrichment of the spiritual world; the emergence of a sense of adulthood and the aspiration for its recognition; sensitivity to assimilation of rules, values, ways of existence; autonomy and independence; the ability to set a goal, draw up an action plan and select means of its implementation; self-awareness and self-reflection; interest in others, analysis of actions, experiences, feelings and thoughts of people around. The sensitivity of this age to the formation of social successfulness is determined by an integrative combination of intensive development and aspirations for independence, self-awareness, self-realization, the desire to make decisions and self-expression. Peculiarities of the work experience of out-of-school and general secondary education institutions in the context of the formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-government have been researched. The attitude of teachers to the importance of the formation of the social successfulness of adolescents and the organization of their education with methods and techniques that would contribute to its formation in adolescents has been clarified.Taking into account the relevance of the research topic, it is recommended: to introduce methodical support for teachers involved in the activities of pupil self-government and pupil activity for the formation of social successfulness of adolescents in educational institutions of all types and forms of ownership; to foresee in the system of post-graduate pedagogical education for conducting activities concerning issues of organizing the formation of the social successfulness of adolescents in the educational process.

Досліджено суспільно-політичне становище та культурний розвиток угорської національної меншини Закарпатської області впродовж 1991 - 2004 рр.. На базі архівних документів, статистичних матеріалів, україномовної та угорськомовної періодичної преси охарактеризовано демографічну динаміку угорців Закарпаття, суспільно-політичні процеси й етнокультурні пріоритети у середовищі угорської національної меншини краю. На підставі результатів переписів населення 1989 р. і 2001 р. детально проаналізовано рідномовну ідентичність, розселення угорців у містах і селах Закарпатської області. Визначено фактори природного приросту/скорочення та міграційних процесів серед угорців Закарпаття. Розглянуто суспільно-політичні процеси у аспекті участі угорців у політичному житті краю, діяльності угорських національно-культурних товариств. Проаналізовано еволюцію національного руху угорців за умов утворення адміністративно-територіальної автономії. Досліджено етнокультурні пріоритети угорців Закарпаття, зокрема, розвиток угорськомовного виховання та освіти, засобів масової інформації, професійної та художньо-самодіяльної культури. Проаналізовано проблему конфесійної ідентичності даної національної меншини. Обгрунтовано висновок, що угорці як найбільш чисельно представлена національна меншина Закарпатської області традиційно зберігають угорську етнічну самосвідомість і за умов становлення незалежної України поступово залучаються до загальнодержавних суспільнополітичних і духовно-культурних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування національної самосвідомості як необхідної професійної педагогічної якості особистості майбутніх учителів. Здійснено теоретико-методологічний та історико-педагогічний аналіз проблеми, визначено основні історичні ступені розвитку національної самосвідомості, виявлено її структурні складові. Обгрунтовано необхідність та перспективність формування національної самосвідомості засобами українського музичного мистецтва, розглянуто специфіку національного музичного образу як основного чинника даного процесу. Визначено критерії оцінювання та показники рівнів сформованості національної самосвідомості. Розроблено та апробовано основні професійно орієнтовані напрямки та засоби формування національної самосвідомості майбутніх учителів як засоби впровадження українського музичного мистецтва у навчально-виховний процес. Експериментально доведено ефективність їх дії завдяки відповідним факторам впливу, насамперед, художньо-мистецького, на національну самосвідомість в цілому, а також на її структурні складові: гносеологічний, аксіологічний та онтологічний.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію формування професійної компетенції у майбутніх маркетологів. Запропоновано систему підготовки вчителів маркетологів за різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, зокрема за умов вивчення економіки у загальноосвітніх школах, професійних навчальних закладах та ВНЗ. Визначено структуру та зміст основних інтегрованих курсів для формування професійних компетенцій у маркетологів у процесі безперервної освіти. Визначено суть даної компетенції маркетолога, її зміст і структуру, складовими якої є знання, уміння, навички, якості, самосвідомість щодо напрямків формування професійної компетентності. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено напрямки професійної підготовки маркетологів до видів діяльності, що дозволило створити комплекс навчальних програм, навчальних підручників і навчальних посібників до курсів підготовки маркетологів. Впроваджено результати дослідження до процесу безперервної освіти та доведено ефективність розробленої технології формування професійних компетенцій у маркетологів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу мистецько-літературної спадщини, життєвого шляху українського подвижника, митця, громадського діяча, письменника, кінорежисера О. Довженка виділено структурні компоненти громадянськості (громадянську самосвідомість, гідність, відповідальність, громадянський обов'язок і мужність). Запропоновано модель формування громадянськості молоді. На підгрунті структури громадянськості особистості, відбору та класифікації творів митця громадянської спрямованості, з урахуванням проблем виховання громадянина висвітлено психолого-педагогічні чинники розширення використання громадянських ідей творчої спадщини О. Довженка у практиці виховної роботи сучасної школи.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано положення про першооснови національної самосвідомості та розроблено методику її формування у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики. Встановлено критерії, показники та визначено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито сутність поняття національна самосвідомість, систематизовано базовий поняттєво-категоріальний апарат проблеми наукового дослідження. Удосконалено теоретичні та методичні засади національного виховання в системі роботи сучасних дошкільних навчальних закладів. Зроблено апробацію нової методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики, підтверджено її ефективність і наведено рекомендації щодо впровадження у практику діяльності дошкільних навчальних закладів.

  Скачати повний текст

Автором здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми емоційної компетентності у психології. Встановлено, що емoцiйнa кoмпeтeнтнicть – цe гoтoвнicть i здaтнicть людини гнучкo упрaвляти eмoцiйними рeaкцiями, як влacними, тaк i iншиx людeй, aдeквaтнo cитуaцiям тa умoвaм, щo змiнюютьcя. Згiднo iз кoнцeпцiєю кoмпeтeнтнicнoгo пiдxoду кoжeн вид прoфeciйнoї дiяльнocтi вимaгaє нaявнocтi пeвниx кoмпeтeнцiй, щo зaбeзпeчують eфeктивну рeaлiзaцiю caмe цiєї прoфeciйнoї дiяльнocтi cуб'єктoм прaцi. У контексті досліджуваної проблематики емоційна компетентність психолога полягає у його усвідомленій готовності до реалізації емоційних компетенцій, необхідних для ефективного здійснення професійної діяльності та вирішення соціальних завданьКоучинг прийнято розглядати як розвивальну діяльність, а не як діяльність, спрямовану на виправлення недоліків у роботі. Зазначені аспекти дозволяють охарактеризувати коучинг як комплексну технологію роботи фахівця, що містить прийоми, способи впливу на майбутнього психолога, засоби реалізації підтримки, а також результати взаємодії. Виходячи з узагальненої схеми коучингу, варто визначити його засобом досягнення поставлених у нашій роботі цілей, де коучинг може виступати як метод (як складова частина авторської програми, поряд з достатньо традиційними способами і прийомами), форми (особливості організації групової та індивідуальної роботи), засобом реалізації поставлених завдань. Технологічність коучингу проявляється у досягненні стійких показників оптимізації розвитку майбутніх психологів, а також результатів їхньої роботи. Завдяки аналізу показників інтеркореляційної матриці ми дійшли до висновку, що найсуттєвіший вплив на емоційну компетентність майбутніх психологів здійснюють такі її складові як самосвідомість, самоконтроль та соціальна чуйність. Найслабша кореляція виявлена між «емоційною компетентністю» і «ретроспективною рефлексією», «перспективною рефлексією» та «мотивацією до успіху». Тому, за нашою позицією, варто зосередити увагу на розвитку рефлексивного мислення досліджуваних, а також спрямовувати їхні зусилля на самостійне здобуття необхідних знань, вмінь та навичок, які сприятимуть розвитку їхньої емоційної компетентності. За результатами констатувального експерименту розроблено та обґрунтовано психолого-педагогічну модель формування емоційної компетентності майбутнього психологa, на основі якої було побудовано логіку формувального експерименту. Розроблено та обґрунтувано авторську програму формування емоційної компетентності майбутнього психологa.^UThe author has conducted a theoretical analysis of the state of research on the problem of emotional competence in psychology. It is established that emotional competence is the readiness and ability of a person to flexibly manage emotional reactions, both their own and those of other people, in accordance with the situation and circumstances. According to the concept of competency-based approach, each type of professional activity requires the presence of certain competencies that ensure effective implementation of this professional activity. In the context of the research, the emotional competence of a practical psychologist lies in his/her conscious readiness to implement emotional competencies necessary for the effective implementation of professional activities and solving social problems. Emotional competence is an important factor in the professional and social development of future psychologists. They are the ones who, in the line of their duty, need to be able to establish contacts, maintain relationships, actively interact, achieve mutual understanding during the performance of professional duties, understand people's behavior, understand their emotional state and needs, provide emotional support, implement an individual approach to each patient, respond emotionally adequately to anger, resentment, criticism from others, maintain balance in conflict situations, i.e., to be prepared for effective communication and emotionally reasonable behavior. Coaching is considered a developmental activity, not an activity aimed at correcting shortcomings in work. The most developed type of reflection of the subjects is defined as retrospective. This can be explained by the fact that students are not limited in time to analyze their mistakes and the specifics of past situations, so they have the opportunity to think in detail, draw the right conclusions, and avoid similar cases in the future. The situational reflection of future psychologists is less developed. This is due to the fact that current situations require students to effectively analyze their “here and now”, which, in its turn, requires the students' ability to respond quickly to changing conditions while taking into account and comprehending the many elements of the situation, making constructive decisions in stressful conditions, i.e., skills of problem-oriented coping. Most future psychologists have an average level of empathy, which indicates their adaptability to the social environment, the ability to note both personal and business traits of a communication partner, lack of tendency for an emotional burnout as a result of empathy of the highest level. Most future psychologists do not have a motivational pole, which indicates moderate activity and initiative in any activity and a certain dependence on external control over the choice of the tasks and their implementation. Also, more than a fifth of those surveyed showed a tendency to focus on avoiding failure. All this indicates the need to increase the motivation of students to succeed through the use of coaching techniques, which will contribute to the development of their emotional competence, as well as the effectiveness of future professional activities. Therefore, in our position, it is necessary to focus on the development of reflective thinking of the subjects, as well as to direct their efforts to independently acquire the necessary knowledge, skills, and abilities that will contribute to the development of their emotional competence. Based on the results of the observational experiment, a psychological and pedagogical model of forming the emotional competence of the future psychologist was developed and substantiated, on the basis of which the logic of the formative experiment was built. Based on the results of experimental verification of its effectiveness, the following conclusions can be drawn. Coaching of the formation of emotional competence allows you to help the student see himself in terms of a narrow view of the problem; indicate additional prospects; enter into different perspectives; make a choice; make a plan focused on a specific situation; take the plan seriously and take responsibility; act according to the plan

Обгрунтовано необхідність удосконалення ефективності національного виховання. Визначено зміст і структуру поняття "національна самосвідомість". Розглянуто філософський, психолого-педагогічний аспекти формування національної самосвідомості. З'ясовано роль уроків історії України у формуванні історичної самосвідомості учнів. Розроблено технологію її формування на уроках історії Укаїни. Визначено шляхи їх реалізації у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості, динаміку, критерії та рівні професійного самовизначнення студентів педагогічних спеціальностей з додатковою спеціалізацією "Практична психологія" та розроблено програму цілеспрямованої роботи з оптимізації даного процесу. Розкрито сутність професійного самовизначення як складної системи, основними компонентами якої є професійні мотиви, інтереси, спрямованість, здібності, самосвідомість, потреба самоосвіти та самовиховання. Виявлено особливості розвитку всіх структурних компонентів даного феномену у студентів різних напрямків підготовки, встановлено критерії та рівні його сформованості. З'ясовано, що рівень сформованості у студентів професійного самовизначення значною мірою обумовлюється наявністю діалектичної спорідненості між предметним змістом їх основної спеціальності й додаткової спеціалізації. У переважної більшості майбутніх фахівців споріднених спеціальностей виявлено високий і середній рівні всіх структурних компонентів професійного самовизначення. Встановлено, що у студентів неспоріднених спеціальностей досліджувані феномени формуються однобічно, обгрунтовано необхідність розробки методів вирішення даної проблеми. З метою оптимізації процесу формування професійного самовизначення майбутніх педагогів з додатковою психологічною спеціалізацією запропоновано використовувати теоретичні та практичні методи навчання у їх єдності, що сприяє підвищенню рівня сформованості структурних компонентів досліджуваної професійної якості. Експериментально підтверджено високу ефективність розробленої програми цілеспрямованої роботи з оптимізації процесу професійного самовизначення.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі виховання ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів засобами народної педагогіки.На засадах теоретичного аналізу досліджуваної проблеми уточнено сутність понять «ціннісне ставлення до Батьківщини», «виховання ціннісного ставлення до Батьківщини», «вихованість ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів»; визначено базові цінності – любов до Батьківщини, безкорисливе піклування, самоповага. З'ясовано потенціал народної педагогіки в освітньому процесі початкової школи у контексті виховання ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів. Визначено структурні компоненти вихoвaності цiннiсного стaвлення дo Бaтькiвщини, а саме: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий. Розроблено критерії («знання про ціннісне ставлення до Батьківщини»; «бажання виявляти ціннісне ставлення до Батьківщини»; «прояв цiннiсного стaвлення до Батьківщини у реальній діяльності» з відповідними показниками, схарактеризовано рівні (високий, достатній, середній, низький) вихованості ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів засобами народної педагогіки. Охарактеризовано психологічні механізми (національна самосвідомість та національно-культурна ідентичність) та функції виховання ціннісного ставлення до Батьківщини. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов виховання ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів засобами народної педагогіки. Розроблено й апробовано проєктну виховну технологію для молодших школярів «Культурна спадщина мoєї Бaтькiвщини», яка передбачає доцільне використання різноманітних форм і методів виховної роботи.^UThe thesis research is devoted to the problem of cultivation of a values-based attitude towards the Motherland among younger schoolchildren by means of folk pedagogy. On the basis of a theoretical analysis of the problem under study, the essence of the concepts of «values-based attitude towards the Motherland», «cultivation of the values-based attitude towards the Motherland», «educatedness of the values-based attitude towards the Motherland among younger schoolchildren» was clarified. The potential of folk pedagogy in the educational process of elementary school in the context of cultivation of a values-based attitude towards the Motherland in younger schoolchildren was revealed.The structural components of educatedness of the values-based attitude towards the Motherland are determined, namely: cognitive, emotional-value, behavioral.Criteria have been developed («knowledge of the values-based attitude towards the Motherland»; «desire to show the values-based attitude towards the Motherland»; «demonstartion of the values-based attitude towards the Motherland in real activity» with relevant indicators; the levels (high, sufficient, middle, low) of educatedness of the values-based attitude towards the Motherland in younger schoolchildren by means of folk pedagogy, psychological mechanisms (national self- awareness and national-cultural identity) and functions of cultivation of the values-based attitude towards the Motherland are characterized.The effectiveness of pedagogical conditions for educating the values ​​of the Motherland in junior schoolchildren by means of folk pedagogy is theoretically substantiated and experimentally tested. The project educational technology for junior schoolchildren "Cultural heritage of my Motherland" which provides expedient use of various forms and methods of educational work is developed and tested.

Розкрито структуру особистісної спрямованості студентів - майбутніх психологів та запропоновано методику діагностування її окремих складових. Виділено типи спрямованості та досліджено їх розповсюдженість у даних студентів. Доведено взаємозв'язок між типом спрямованості й іншими професійно значимими особистісними якостями майбутнього практичного психолога (самооцінка, самосвідомість, внутрішня чесність). Розроблено та експериментально перевірено програму формування в них гуманістичної спрямованості особистості, запобігання та корекції егоцентризму й егоцентричних установок.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив самосвідомості на рівень психологічної адаптації до навчання студентів перших курсів. Запропоновано комплексний підхід щодо вивчення даного процесу, показано особливості формування самосвідомості студентів перших курсів. Конкретизовано рівні їх адаптації до умов навчання у вищих навчальних закладах (соціально-психологічний, особистісний та психофізіологічний). Виявлено, що сформованість позитивної Я-концепції визначає оптимальний перебіг процесу психологічної адаптації першокурсників до навчальної діяльності. Визначено методи діагностики та шляхи формування позитивної Я-концепції студентів. Обгрунтовано доцільність їх використання як засобу оптимізації психологічної адаптації першокурсників до нових умов навчальної діяльності. Наукове дослідження розвитку психологічної адаптації студентів перших курсів у процесі формування їх позитивної Я-концепції проведено з урахуванням сучасних умов навчання у вищих навчальних закладах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано критерії та рівні сформованості в учнів старших класів умінь аналізувати художній образ природи, визначено психолого-педагогічні та методичні умови розвитку в дітей відповідних умінь. Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методику роботи над літературним пейзажем, яка грунтується на практичному застосуванні старшокласниками знань про пейзаж як теоретико-літературного поняття та специфічних особливостей його у прозових творах різних художніх систем, а також передбачає поетапне виконання завдань визначеного типу, що передбачає відповідну процедуру розумових дій, максимально адаптовану до можливостей і потреб учнів. Установлено, що запропонована система роботи впливає на літературний розвиток учнів, стимулює творчу активність, адекватне сприймання найменших композиційних елементів тексту твору, формує естетичні смаки, національну самосвідомість старшокласників.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 — теорія та методика виховання (011 — Освітні, педагогічні науки). — ДЗ «Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка», МОН України, Старобільськ, 2021. Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування національної самосвідомості студентської молоді в процесі громадської діяльності. У роботі висвітлено ґенезу ідеї формування національної самосвідомості особистості, розкрито суть, структуру та зміст національної самосвідомості студентської молоді. Розкрито сенс та педагогічний потенціал громадської діяльності, визначено особливості, основні напрями, методи, форми її організації як засобу формування національної самосвідомості студентів, а також засоби та види цієї діяльності. Обґрунтовано авторську систему формування національної самосвідомості студентської молоді в процесі громадської діяльності, що складається з таких блоків: цільовий, концептуально-методологічний, змістовно-діяльнісний та діагностично-результативний. Розроблено науково-методичне забезпечення реалізації цієї системи. Експериментально перевірено її ефективність. Ключові слова: національна самосвідомість, громадська діяльність, студентська молодь, формування, система, виховання, заклад вищої освіти.^UThe dissertation for the scientific degree of doctor of pedagogical sciences on a specialty 13.00.07 - Theory and methods of education (011 Educational, pedagogical sciences). GE «Luhansk Taras Shevchenko National Pedagogical University», MOE of Ukraine, the city of Starobilsk, 2021. The dissertation is a theoretical and experimental study of the problem of forming the national self-consciousness of student youth in the process of public activity. Based on the genesis of the idea of forming the national identity of the individual, it was found that this problem has always been in the center of attention of the advanced scientific and pedagogical community, and priority was given to the following aspects: the status of the native language, its place in the educational and cultural space, the role of the national education system for the formation of national identity, development and revival of the Ukrainian national school. In the dissertation, the national self-consciousness of student youth means the process and result of understanding their belonging to a certain nation, awareness of their own national identity in the system of national relations and international relations, a stable and effective position towards their nation, and willingness to make active efforts to its further successful development. This personal phenomenon includes the following components such as: motivational-target, emotional, axiological, intellectual-cognitive, effective-operational and personal. The research presents the author's concept of formation of national self-consciousness of student youth in the process of public activity, which is based on the following ideas: 1) the actual need of today is to ensure purposeful formation of national self-consciousness in student youth; 2) an effective way of its formation in students' is pedagogically expediently organized social activity. The concept of the study includes three concepts: methodological, theoretical and practical. It was theoretically substantiated and it was developed the author's system of formation of national self-consciousness of student youth in the process of public activity, consisting of target, conceptual-methodological, content-activity and diagnostic-effective blocks. The target block contains the purpose and tasks of realization of process of formation of national self-consciousness of students. The conceptual and methodological block reflects the author's concept of formation of national self-consciousness and, in particular, scientific and methodological approaches of research, and also principles of realization of process of formation of national self-consciousness of high school students. The content-activity block of the developed system contains the structural components of this personal formation and the stages of its formation, the appropriate pedagogical tools, as well as the pedagogical conditions for ensuring the effectiveness of this process. The diagnostic-effective block covers criteria and indicators, levels of formation of national self-consciousness of students, methods of diagnostics and diagnostic techniques, and also the expected result of realization of the developed system. Experimental verification of the developed system proved its effectiveness. It was developed the necessary organizational and methodological support for the implementation of the system of formation of national identity of student youth in the process of public activity, which includes: methodical guidelines for teachers and methodical guidelines for students to carry out various types of work, educational plans, and didactic materials of national-patriotic direction, instructions and other. The study does not cover all aspects of the problem. Further study is needed to prepare teachers for the organization and implementation of the process of forming national identity of student youth, the optimal combination of classroom and extracurricular methods of formation of this personal phenomenon, development and implementation of innovative educational technologies that would ensure effective formation of national identity of higher education. Key words: national self-consciousness, public activity, student youth, formation, system, education, institution of higher education.

Розглянуто виховний ідеал як обумовлене знанням щодо досконалих умов процесу виховання, метою якого є всебічний і гармонійний розвиток (саморозвиток) вільної у виборі особистості на засадах народності, природо- та культуровідповідності. Виявлено, що К. Ушинський вказує на національну основу всебічного та гармонійного розвитку особистості за досконалих умов процесу виховання, наголошує, що ідеал є недосяжним повністю, і у процесі виховання можна лише допомогти вихованцеві наблизитися до абсолютного ідеалу - Ісуса Христа. Встановлено, що критерієм ефективності досконалого процесу виховання К. Ушинський вважає самосвідомість вихованця, яка дає людині дар слова, свободу волі, моральність, прагнення досконалості, самовдосконалення, прогресу, а основною метою визначає людську особистість. Зазначено, що концепція виховного ідеалу у спадщині К. Ушинського відповідає основним засадам української виховної традиції та інтегрована у сучасне українське виховання.

  Скачати повний текст