Прочитав эту книгу, вы убедитесь в том, что фраза `Ваше здоровье в ваших руках!` имеет не переносный, а самый прямой смысл. Ладонь — это не только уникальный источник информации о вашем душевном состоянии, здоровье и судьбе, но и замечательное средство их врачевания. Применяя особые приемы и упражнения, разработанные Андреем Левшиновым, вы сможете победить множество недугов, научитесь создавать у себя и своих близких хорошее настроение, заряжаться и заряжать других живительной энергией, предотвращать неблагоприятные события. Это книга о том, что могут ваши руки. Прочтите ее и сотворите свое счастье своими руками!

Цю чудову абетку створили далеко від Батьківщини два видатні митці — художник Ярослав Паладій і поет Леонід Полтава. І в рядках.лаконічних щирих віршів, і в чітких живих лініях ілюстрацій відчувається зболена туга за рідним краєм, вірна залюбленість у свій народ, його тисячолітнюісторію. Певно ж, і життєва ситуація, щемлива й складна, щоразу спрямовувала погляди цих митців до материзни.

Хрестоматія знайомить з найважливішими явищами літературного життя античності. У посібнику представлені твори, що репрезентують основні жанри давньогрецької та давньоримської літератури: міфологічні сказання, епічні поеми, лірика (декламаційна, пісенна), байка, драма (трагедія, комедія), художня біографія, сатира, роман. Пропонований посібник, сподіваємось, стане при нагоді у користуванні підручниками з історії античної літератури, доповнюючи їх живим і барвистим словом. Хрестоматія призначена для використання у навчальних цілях, для самостійної роботи, а також при підготовці до семінарських занять та іспитів із античної літератури.

У практичному посібнику «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розглядаються останні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів апоптозу. Крім того, описані наявні методи виявлення та дослідження апоптотичних клітин in vitro та in vivo, значення апоптозу в розвитку злоякісних новоутворень та використання модуляторів апоптозу для лікування онкологічних хворих. Смерть живих організмів є предметом зацікавлення не лише природодослідників, але й філософів. Постійно виникає питання, чому смерть є неминучою і в багатьох випадках наперед запрограмованою. В останні три десятиліття наші уявлення про смерть клітин тканин та органів піддалися серйозному переосмисленню. Цьому сприяли відкриття, зроблені незалежно двома групами вчених, які використовували різні об'єкти та підходи у своїх дослідженнях. Очевидно, тут доречно згадати слова відомого фізика Макса Планка про те, що головною рисою кожної нової наукової ідеї є певне поєднання двох різних за суттю явищ. На початку 70-х років минулого століття австралійський вчений Джон Керр вперше описав особливості ультраструктурних змін, що відбуваються в клітинах ссавців під час їх фізіологічної загибелі, що не викликана дією якогось патогенетичного чинника. Пізніше він та його колеги (А. Віллі та А. Кюрі) з Едінбургу в Шотландії систематизували дані, що стосуються цього явища, та запропонували термін «апоптоз» для його позначення. Приблизно у той самий час інші вчені з Великої Британії - Сідней Пренер та його співробітник Джон Салстон, а також американець Роберт Горвіц, займаючись вивченням мікроскопічного грунтового хробачка Caenorhabditis elegans, ідентифікували гени, що контролюють загибель клітин під час розвитку цього примітивного організму. Значний інтерес до апоптозу на початку 90-х років минулого століття привів до виявлення у ссавців генів, подібних до «генів смерті» у нематоди (С. elegans). Після цих праць тема апоптозу стала не лише популярною, але й надзвичайно плідною. У комп'ютерній інформаційній системі PubMed станом на грудень 2004 року знаходилося біля 92000 наукових статей, в яких вживається термін «апоптоз» - слово, яке ще не так давно було малознайомим широкому колу природодослідників. Виявлення явища апоптозу стало справді революційним у біології і його можна порівняти з такими важливими відкриттями, як, наприклад, існування клітинного циклу. Тому першовідкривачі апоптозу стали розглядатися як імовірні претенденти на отримання Нобелівської премії з фізіології та медицини. Перед комітетом, який присуджує такі премії, стояло складне завдання. У результаті ретельного розгляду цього питання 10 грудня 2002 року в річницю смерті Альфреда Нобеля на церемонії вручення премії його імені перед королем Швеції стояли С. Бренер, Сер Дж. Салтсон і Р. Горвіц. Зараз це вже історія, хоч дискусії з приводу правомірності саме такого вибору Нобелівського комітету не припиняються. У книзі «Апоптоз і рак: від теорії до практики» узагальнені найновіші відомості про закономірності та механізми загибелі клітин евкаріютичних організмів. Порівнюються різні форми такої загибелі - апоптоз, який ще називають запрограмованою або фізіологічною смертю клітини, автофагія і некроз - патологічна смерть клітин. Практичний посібник «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розрахована на фахівців у різних галузях біології та медицини. Вона буде корисною не лише для лікарів-онкологів, але й для широкого кола читачів, які цікавляться новинками в галузі природничих наук.

Профессиональный астролог М. Дж. Абади написала эту книгу специально для подростков, которые особенно остро нуждаются в советах и подсказках. Астрология поможет взрослеющим детям быстрее разобраться в себе, в той или иной ситуации принять единственно верное решение и сделать правильный выбор. В книге есть самые доступные разъяснения всех астрологических терминов, а также таблицы, по которым любой читатель сможет рассчитать расположение планет и знаков Зодиака не только для себя, но и для своих друзей и родных.

Полемічне дослідження київського історика Ярослава Тинченка «Белая гвардия Михаила Булгакова» присвячено подіям в Україні кінця 1918 року — часу повалення гетьмана Скоропадського, Києву доби громадянської війни, пригодам родичів та друзів сім'ї Булгакових, що стали прототипами роману «Белая гвардия», видатному письменнику-киянинові Михайлу Афанасійовичу Булгакову та його долі. Сподіваємося, що нестандартний погляд на творчість Булгакова та історичні події в Україні часів громадянської війни зацікавлять не тільки поцінувачів літературної спадщини видатного письменника, а й усіх, хто цікавиться тим складним і буремним часом. Книжка розрахована на широкий загал читачів, буде корисною як літературознавцям, так і історикам.

Монография посвящена традиционным китайским представлениям о душах умерших, лисах-оборотнях и разнообразных божествах (духах) и построена на материале письменных памятников эпохи Сун (960-1279), в том числе знаменитой прозаической антологии "Тай-пин гуан цзи" ("Обширные записки годов Тай-пин") и сборнике Лю Фу (ок. 1020?- после 1100) "Цин со гао и" ("Высокие суждения у дворцовых ворот"). Поскольку автор видит своей целью в первую очередь введение в научный оборот малоизвестных и неизвестных памятников старой китайской словесности, а также систематизацию заключенного в них материала, существенную часть книги составляют комментированные переводы значимых для темы исследования текстов. В приложении даны очерки, посвященные разделу о храмах и кумирнях из цинского сочинения "Сун дун тин као" ("Разыскания о восточной сунской столице"), а также - сборнику Лю Фу и его автору. Книга рассчитана на китаеведов, этнографов, историков, религиоведов, а также на самый широкий круг читателей, интересующихся традиционной китайской культурой.

- Батюшка, у меня проблема. - В чем же дело? - Понимаете, я очень люблю одного человека, просто жить без него не могу. - Ну, в чем вопрос? Расписывайтесь, венчайтесь и живите долго и счастливо! - Ну, понимаете, мой возлюбленный - мусульманин. Он не фанатик. Ест свинину, не совершает намазы, но по происхождению он мусульманин и поэтому не хочет отрекаться от веры предков. Он верит в Бога, и мы считаем, что Бог один, а раз так, то не будет греха в нашей свадьбе. А как считает Церковь? Ведь я православная, поэтому мне надо получить благословение на брак. Такой разговор очень часто происходит сейчас в наших храмах. И это не удивительно. После советского времени произошло смешение народов. И ситуация, когда в брак хотят вступить верующие двух религий, стала очень частой. Но как оценивает это дело Бог? Как вести себя, если происходит такое бракосочетание? Как правильно вести себя православному супругу приверженца ислама? На эти вопросы мы и ответим в этой работе.

Це видання є копією старовинного рукопису української культури зібраного, нарисованого та обробленого інженером Еріхом Кольбенгаером в період з 1902 по 1912 роки, відредаговано та перевиданого східною екзекутивою союзу українок в Канаді зі вступним словом автора. Передрук наближений до оригіналу і передає в первинному вигляді довершеність народної творчості, що віками передавалась та доповнювалась майстрами української вишивки на Буковині. Змінювались покоління та господарі краю, а ремесло народної вишивки наповнювалось яскравими барвами, які передавали живий інтерес громад Буковини до неповторних узорів, коріння яких беруть початок з сивої давнини. Інтерес до вишивки завжди був живим, особливо в останні роки після здобуття незалежності України українським народом, є за велику честь одівати вишиванку чоловіками чи оздоблювати орнаментом з українськими мотивами для жінок. Сподіваюсь, що цей витвір мистецтва, який водночас є історичним нарисом, стане докладним посібником із вишивки хрестиком для територій, що представлені тут. Ним скористаються народні майстри, туристи, культурно-мистецькі колективи, творча молодь. Представлені орнаменти (вишивки) є надбанням світової цивілізації, яскравим творінням буковинців, що мешкали на Буковині, нині територй України та Румунії.

Це видання є копією старовинного рукопису української культури зібраного, нарисованого та обробленого інженером Еріхом Кольбенгаером в період з 1902 по 1912 роки, відредаговано та перевиданого східною екзекутивою союзу українок в Канаді зі вступним словом автора. Передрук наближений до оригіналу і передає в первинному вигляді довершеність народної творчості, що віками передавалась та доповнювалась майстрами української вишивки на Буковині. Змінювались покоління та господарі краю, а ремесло народної вишивки наповнювалось яскравими барвами, які передавали живий інтерес громад Буковини до неповторних узорів, коріння яких беруть початок з сивої давнини. Інтерес до вишивки завжди був живим, особливо в останні роки після здобуття незалежності України українським народом, є за велику честь одівати вишиванку чоловіками чи оздоблювати орнаментом з українськими мотивами для жінок. Сподіваюсь, що цей витвір мистецтва, який водночас є історичним нарисом, стане докладним посібником із вишивки хрестиком для територій, що представлені тут. Ним скористаються народні майстри, туристи, культурно-мистецькі колективи, творча молодь. Представлені орнаменти (вишивки) є надбанням світової цивілізації, яскравим творінням буковинців, що мешкали на Буковині, нині територй України та Румунії.

Майк Йогансен – один з найцікавіших представників української літератури 20-х років ХХ століття, «найграйливіший і найменш досліджений письменник» доби «червоного Ренесансу» – залишається практично невідомий широкому загалу. Пояснення цьому досить просте – 1937 року його було страчено, а його ім'я було викреслено з історії літератури. Що таке проза Йогансена – пояснити важко, переповідати його фантасмагоричні сюжети – заняття приречене на невдачу. У пiслямовi до "Подорожi ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську" (твір увійшов до цієї збірки) Йогансен пише: "Нiде не написано, що автор у лiтературному творi зобов'язався водити живих людей по декоративних пейзажах. Вiн може спробувати навпаки водити декоративних людей по живих i соковитих краєвидах". Саме так і народжувалася проза Йогансена – експериментальна і легка, дотепна і бездоганна за стилем.

Учебно-методическое пособие «Вокально-хоровая работа с детским фольк- лорным ансамблем» освещает специфические вопросы и отличия академической и народной манеры пения. Рассматривает организацию вокально-хоровой работы народного пения с неокрепшими детскими голосами до мутационного, мутаци- онного и после мутационного периода. Учитывая возрастные категории развития детского голосового аппарата, даются конкретно практические рекомендации, ссылаясь на известных педагогов – вокалистов: Е.Малинина, А.Менабени, Ф.Ви- тина, А.Вербова, И.Мыкиша, В.Шацкую и др. Авторы рассматривают дифферен- цированность и поэтапность воспитательного процесса в формировании детского певческого аппарата. Пособие содержит не только задачи и последовательность путей развития детских фольклорных коллективов, но и конкретный нотный материал профес- сионально обработанный и художественно осмысленный для каждой возрастной группы. Учебный материал, содержащийся в пособии, адресован студентам музы- кальных педагогических училищ, институтов, руководителям детских фольклор- ных коллективов.

Нове дослідження Ярослава Тинченка присвячене українській авіації доби Визвольної війни 1917-1921 pp. та її авіаторам. У книзі вміщено велику кількість світлин, частина з яких публікується вперше. Як додаток на останніх сторінках видання подано зображення якісних реконструкцій літаків, які перебували на службі УНР та ЗОУНР протягом 1917-1921 pp.

  Текст у форматі PDF 7.54 Мб