An overriding assumption has long directed scholarship in both European and Slavic history: that Kievan Rus' in the tenth through twelfth centuries was part of a Byzantine commonwealth separate from Europe. Christian Raffensperger refutes this conception and offers a new frame for two hundred years of history, one in which Rus' is understood as part of medieval Europe and East is not so neatly divided from West. With the aid of Latin sources, the author brings to light the considerable political, religious, marital, and economic ties among European kingdoms, including Rus', restoring a historical record rendered blank by Russian monastic chroniclers as well as modern scholars ideologically motivated to build barriers between East and West. Further, Raffensperger revises the concept of a Byzantine commonwealth that stood in opposition to Europe-and under which Rus' was subsumed-toward that of a Byzantine Ideal esteemed and emulated by all the states of Europe. In this new context, appropriation of Byzantine customs, law, coinage, art, and architecture in both Rus' and Europe can be understood as an attempt to gain legitimacy and prestige by association with the surviving remnant of the Roman Empire. Reimagining Europe initiates an expansion of history that is sure to challenge ideas of Russian exceptionalism and influence the course of European medieval studies.

In just four weeks in the summer of 1941 the German Wehrmacht wrought unprecedented destruction on four Soviet armies, conquering central Ukraine and killing or capturing three quarters of a million men. This was the Battle of Kiev - one of the largest and most decisive battles of World War II and, for Hitler and Stalin, a battle of crucial importance. For the first time, David Stahel charts the battle's dramatic course and aftermath, uncovering the irreplaceable losses suffered by Germany's 'panzer groups' despite their battlefield gains, and the implications of these losses for the German war effort. He illuminates the inner workings of the German army as well as the experiences of ordinary soldiers, showing that with the Russian winter looming and Soviet resistance still unbroken, victory came at huge cost and confirmed the turning point in Germany's war in the East.

Игорь Святославич - Князь Игорь Святославич Новгород-Северский вошел в историю благодаря единственному событию — неудачному походу против половцев в 1185 году, в результате которого впервые пятеро русских князей оказались в плену на чужбине. Поход этот описан в двух летописных повестях, а главное, в эпической поэме "Слово о полку Игореве". Именно она принесла Игорю славу — едва ли вполне заслуженную, ибо это был лишь один из многих удельных правителей того времени, не самый заметный и не самый выдающийся. На страницах книги доктора исторических наук Сергея Алексеева действуют не поэтические герои, а исторические персонажи — Игорь и Святослав, "Буй Тур" Всеволод и его тезка Большое Гнездо, Кончак и Ярославна. Это не классическая биография, а портрет персонажа второго плана, проступающий на фоне бурной, насыщенной событиями эпохи междоусобных войн и походов в Степь, благородных деяний и клятвопреступлений. Самый заметный из его поступков, давший русской культуре и истории "Слово о полку Игоревe", стал для князя самым злосчастным, но обессмертил его имя.

В настоящей работе рассматривается оружие XVII - начала XX века. Автор - ведущий научный сотрудник Государственного Исторического музея, хранитель фонда Восточного оружия, кандидат исторических наук. В 1952 г. окончила отделение Востока МГУ, с 1954 г. работает в отделе оружия ГИМ. Автор монографий: "История оружейного и серебряного производства на Кавказе в XIX - начале XX вв. ", "Оружие народов Кавказа", справочников "Мастера оружейного и серебряного дела Северного Кавказа и Закавказья", "Указатель клейм мастеров оружейного и серебряного дела Северного Кавказа и Закавказья", "Турецкое оружие в собрании ГИМ" и ряда других статей по истории оружия.

Кн. 2. - 320 с.

Первые пять столетий истории Средних веков, с V по X век, даже для той части Европы, где сохранились островки былой учености и велись какие-то хроники и записи, часто именуют «темными веками». Что уж говорить в этом случае о нашем Крае! И, тем не менее, возможность проникнуть в глубины истории есть. Многие интереснейшие эпизоды и даже подробности этих самых «темных веков» из истории земли, которую сегодня называют Украиной, были открыты благодаря полевым археологическим исследованиям, произведенным на протяжении последних полутора сотен лет. Каждый год множество экспедиций ищут и находят в этой земле следы минувших эпох и событий. Из сообщений древних хроник и летописей, а также археологических находок и складывается причудливая мозаика древней истории Края. В книге, которая является продолжением повествования, начатого в издании «От Триполья до Антов», представлены отдельные эпизоды древней истории, охватывающие период от начала истории антов (последняя четверть IV века) до Руси со столицей в Киеве (около середины IX века). Рассчитано на широкий круг читателей.

Чернігівська область. - 2008. - 1060 с.

Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років створений на виконання Указу Президента України від 24.11.2007 р. № 1144/2007 «Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам’яті жертв Голодомору», розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1026-р «Про затвердження Плану заходів на 2007-2008 роки у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні», доручення Кабінету Міністрів України від 26.12.2007 № 15326/20//1-07 та розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації про створення обласного тому Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років № 173 від 26.02. 2008 року великою групою істориків, літераторів, співробітників Державного архіву Київської області, Служби безпеки України, краєзнавців, студентів, учнів і педагогів, культосвітніх працівників Київщини. Зібрано і опрацьовано майже 40 тисяч документів і свідчень, які розкривають моторошні картини найстрахітливішого в історії людства злочину. Дедалі більше країн світу визнають його як геноцид українського народу. У виданні представлено документи партійних та радянських органів, тодішніх спецслужб – Державного політичного управління (ДПУ) та Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), результати опитувань тисяч очевидців голоду, фотознімки тієї пори, що містять інформацію про причини, перебіг і наслідки найбільшої трагедії в історії українського народу. Вони беззаперечно підтверджують, що лише на території нинішньої Київщини внаслідок організованого правлячим комуністичним режимом штучного голодомору було знищено від 284,5 до 510 тис. українських хліборобів та їхніх дітей. З них 166 тисяч жертв встановлено поіменно.Точну ж цифру померлих від голоду назвати неможливо, бо сліди злочину старанно замітались протягом шести десятиліть. Матеріали, які не увійшли до цього тому, надруковані у двох додатках під загальною назвою «Сльоза пекучої пам’яті», де вміщено практично всі зібрані на Київщині свідчення очевидців голоду та художні твори літераторів трьох поколінь про цю національну трагедію. Видання розраховане на дослідників Голодомору 1932-1933 років в Україні, зокрема, на Київщині, та усіх, кому не байдужа історія українського народу.

Т. 2. - 400 с.

Т. 2 : XI-XIII вік. - 1992. - 640 с.