Anna Coreth's work appeared originally in 1959. Her interpretation focuses on the relationship of Catholic religious practices and symbols to the House of Habsburg from the Counter or Catholic Reformation until the nineteenth and early twentieth centuries. Coreth demonstrates how elements of religiosity and spirituality, particularly those surrounding the Catholic Eucharistic and Marian celebrations, became part of the Habsburg ruling style. She discusses the imperial house's dedication to these rituals and what the religious practices came to mean to individual members of the Habsburg monarchy, such as Rudolf I, Ferdinand I, II, and III, Maria Theresa, and Joseph II. Coreth demonstrates the Habsburg monarchy's devotion to specific Catholic rituals and how these rituals in turn acquired political significance. Moreover, Coreth also examines the links between this Habsburg religious style, on the one hand, and the institutional Catholic Church, popular piety, religious orders, and mainstream political developments. The book is an extremely rich source for early modern and modern Austrian history.

Т. 3. - 2009. - 516 с.

Т. 2. - 2007. - 724 с.

До першого тому увійшли нариси, які охоплюють ґенезу та еволюцію козацтва, його цивілізаційну типологію, систему ціннісних орієнтацій та становлення політичної культури. Окрім того, розглянуто питання соціальної, військової, політичної та державотворчої діяльності українського козацтва від найдавніших часів до кінця XVIII століття. У другому томі розглянуто етнонаціональні аспекти феномена українського козацтва, козацьке право та судочинство, його православні та геральдичні традиції, специфіку козацького історіописання, сприйняття українського козацтва у західноєвропейському світі. Спеціальні нариси присвячено еволюції козацького стану після ліквідації козацької держави та поглинення України іноетнічними імперськими структурами, відродженню козацтва в сучасній українській державі. Розраховано на науковців, студентів і викладачів вузів, широкий читацький загал.

Т. 2 : Мистецтво середніх віків. - 2010. - 1296 с.

Т. 2. - 239 с.

Джулио Карло Арган—известный итальянский искусствовед, один из ведущих представителей современного классического искусствознания и художественной критики. В первом томе анализируется история итальянского искусства начиная с глубокой древности, исследуется искусство античности, романского и готического средневековья, зарождение стиля классического Возрождения в Италии. Второй том «Истории итальянского искусства» Дж. К. Аргана посвящен главным образом периоду XVI—XVII вв., связанному в Италии с эпохой Возрождения и барокко. В XVIII в. ведущим центром итальянской культуры становится Венеция, наиболее выдающимися мастерами искусства которой были Дж. Б. Тьеполо и Каналетто. Значительное внимание уделяется искусству классицизма. Книга предназначена для читателей, интересующихся историей западноевропейского искусства.

У книзі в науково-популярному стилі розповідається про одну з найславетніших сторінок українського військового мистецтва - морські війни українських козаків. Описано особливості мореплавання в Чорному та Азовському морях у козацькі часи, розвиток козацького флоту, військове мистецтво козаків, морські битви козаків з турецьким флотом, козацькі морські походи на турецькі міста-фортеці Стамбул, Очаків, Білгород, Кілію, Ізмаїл, Керч, Сіноп, Трапезунд та ін. Показана роль козацького флоту у російсько-турецьких війнах кінця XVII - початку XIX ст. Для всіх, хто цікавиться історією військового мистецтва, українського козацтва та минулим України загалом.

Книга в науково-популярному викладі оповідає про одну із притлумлюваних сторінок української історії - війни українських козаків з Московією до часів Богдана Хмельницького. Подано хронологію збройних сутичок, розглядаються мотиви козацьких вторгнень у межі московських земель, відтінено внесок козацтва в переможні війни Речі Посполитої з Московською державою. Докладно описано знаменитий рейд гетьмана Петра Сагайдачного на Москву 1617 р. Для всіх, хто цікавиться історією українського козацтва та минулим України загалом.

Шесть книг, которые составляют серию «Художник и знаток» выходящую в издательстве «Азбука-классика», знакомят читателя с памятниками мирового классического искусствознания. Сочинение Вёльфлина открыло современникам новые методы стилистического анализа и иной взгляд на саму категорию барокко. В основу книги легла новая редакция перевода Е. Г. Лундберщ снабженная современным научным аппаратом. Издание содержит большое количество иллюстраций. Предназначено для специалистов и всех интересующихся изобразительным искусством.

Т. 2. - 642 с.

Літопис козацького канцеляриста Самійла Васильовича Величка - найбільший за обсягом історичний твір свого часу, надрукований у Києві 1848-1864 рр. Унікальність цього наймонументальнішого твору історико-мемуарної прози ХXІІ-ХVІII ст. полягає в тому, що це не тільки літопис (так умовно назвали його перші видавці), а й історичний, публіцистичний і художній твір. Разом з Літописом Самовидця, Літописом Григорія Грабянки, "Історією Русів" Величків твір входить у корпус козацької історіографії, авторами якої є літописці-вчені, вихованці Києво-Могилянської академії, представники знаменитого "стану військових канцеляристів", який, за оцінкою М.Грушевського, прийшов "на зміну духовних представників київської схоластики першої половини XVIII ст. та загальноросійських ухилів її епігонів другої половини: він підготував національне українське відродження XIX століття"

Кн. 2. - 1994. - 560 с.

Фундаментальна праця відомого українського філолога, академіка М. С. Возняка висвітлює періоди розвитку української народності, української літературної мови, оригінального і перекладного письменства, літописну літературу. Детально проаналізовано всі аспекти утвердження національної самобутності українського народу в ХVІ-ХVІІ ст., активну роль у цих процесах І. Вишенського, відомих представників полемічного письменства, київських схоластів. Всебічно досліджено своєрідність української шкільної драми, комедій, духовної та світської лірики, історичних пісень та козацького епосу. Для студентів філологічних спеціальностей вузів. Друга, заключна, частина фундаментальної праці академіка М. С. Возняка містить об'єктивний аналіз історії української літератури XV—XVIII ст. Зокрема, зроблено докладний огляд розвитку української шкільної драми, комедії, духовної і світської лірики, історичної пісні й думи (козацького епосу), досліджуються українські літописи, хроніки, твори українського письменника і філософа Г. Сковороди. Автор широко використовує не тільки праці провідних українських літературознавців, а й студії російських, польських, чеських, австрійських, німецьких, французьких філологів, що дало змогу розглянути всі явища українського красного письменства на широкому тлі тогочасного літературного процесу.