Автори прагнули дати об'єктивну оцінку подіям вітчизняної історії періоду перших двох десятиріч ХХ ст. Значну увагу приділено розвиткові національної культури та історії повсякденності, що дозволяє олюднити й оживити сторінки минулого. У підручнику запропоновано нестандартний методичний апарат, який сприятиме розвитку в учнів критичного мислення, навичок самостійної роботи, допоможе сформувати і обґрунтувати власну точку зору. Гриф Міністерства освіти: Рекомендовано МОНУ.

Ця книга висвітлює роки мирного розвитку України між двома світовими війнами. Всім, хто цікавиться історією України.

У книзі аналізуються дії трьох основних політичних сил у Російській революції – ліберально-соціалістичного партійного блоку, рад робітничих і солдатських депутатів, партії більшовиків. Революційний процес оцінюється як цілісний, без поділу на Лютневу і Жовтневу революції. Автор наголошує, що у боротьбі політичних сил завжди перемагали ради, спочатку – в союзі з ліберально-соціалістичними партіями, а потім (на етапі жовтневого перевороту) – з більшовиками. Доводиться, що головною причиною завоювання влади більшовиками стало перехоплення В. Леніним радянських гасел революції. Після утвердження при владі більшовики повернулися до власних програмних гасел, і в завойованій ними країні почалася революція, яка не мала нічого спільного з попередньою. Комуністична революція, як зазначає автор, була втіленням у життя уявлень вождя партії більшовиків про державу-комуну, які склалися під впливом ідей раннього марксизму.

Ч. 1. - 2009. - 445 с.

Подана нижче добірка документів має на меті ознайомити читачів із специфікою мовної політики, яку провадив радянський режим на теренах УРСР. Упорядники свідомі того, що збірник не може претендувати на повноту і всеохопність матеріалу. Нашим завданням було поставити проблему і заохотити майбутніх дослідників до пошуку ширшої інформації і наукового її опрацювання. Добираючи матеріали з радянських партійних документів і мовознавчих публікацій ми надавали перевагу тим, які стосувалися внутрішньомовної політики — заборон вживати певні слова, словосполучення, словотвірні й морфологічні форми, синтаксичні конструкції, оскільки саме цей аспект мовної політики КПРС ще не дістав належного опрацювання за джерельними даними. Орієнтація на зазначену проблематику зумовила й обмеження поданих матеріалів переважно хронологічними рамками 1930-х і 1970-х років, оскільки саме в ці десятиліття Москва застосовувала найбрутальніші методи у неоголошеній війні з українською нацією, до яких належала й низка репресивних заходів у сфері мововжитку. Відкриває збірник скорочена версія доповіді Миколи Скрипника на Першій всеукраїнській конференції культурно-освітніх робітників нацменшостей 20 травня 1931 року. Її подано для загального уявлення про засади мовно-освітньої програми М. Скрипника, що становили головний об’єкт нищівної критики в наступних погромницьких акціях 1930-х років. Завершує видання словник репресованої лексики, укладений на базі опублікованих у збірнику документів.

Hа пiдставi бaгатьox дoкументiв i свiдчень автop встановлює, що Голодомор 1932 - 1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральні акції, з вилученням у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосовував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьх регіонах СРСР, які були наслідком здійснення Кремлем прискореної "революції згори". Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелегенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці.

Вип. 19, ч. 1. - 2010. - 249 с.

Велике творче довголіття випало на долю Дениса Лукіяновича - українського письменника і літературознавця. Шістнадцятирічним юнаком увійшов він у літературу і служив їй сімдесят шість років. Народився Д. Лукіянович 13 вересня 1873 р. в с. Городниця, нині - Гусятинського району, у родині богослова за освітою, а вчителя за фахом. Вчився Денис у Станіславській гімназії. Гімназистом був активним, радикально настроєним. Організував таємний гурток "Поступ“, за що у 1890 р. його виключили з гімназії. Іспит на атестат зрілості склав екстерном. Згодом закінчив юридичний факультет Львівського (1900) та філософський (1907) Чернівецького університетів. Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. У 1905 р. редагував журнал “Дзвінок”. Як прозаїк Д. Лукіянович дебютував у 1889 р. Оповіданням “Сабашева вечеря”. 1895 р. вийшла збірка “Новели”. Це була невелика за обсягом книжка, містила 5 новел психологічного плану. Друга збірка Д. Лукіяновича - “Ескізи та оповідання” (1897) теж об’єднала малу прозу. Роком перед тим він опублікував цикл “Мої проходи” (образки). У 1899 р. вийшла книга під назвою “Багнітки”, де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям. У творчому доробку Д. Лукіяновича є твори й великої форми - дилогія із двох повістей “За Кадильну” (1902) та “Від кривди” (1904), роман “Філістер” (1909). Про повість “За Кадильну” І. Франко писав, як про “цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном”. Популярним серед сучасників був роман Д. Лукіяновича “Філістер”, підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений “пані Марії Грушевській”, дружині Михайла Грушевського. Цей роман є багато проблемним твором про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому - живий відгомін політичних подій у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 р., студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. А фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.

Матеріали призначені для вивчення в школі. Вони висвітлюють основні проблеми української історії від 1917 р. до сьогодення й ляжуть в основу майбутнього нового підручника.

Курс "Голод-геноцид 1932-1933 рр. в Україні" входить в магістерські програми НАУКМА по кафедрі історії і розрахований на 54 години. У брошурі вміщено програму лекційних і семінарських занять, теми рефератів, контрольні запитання для іспиту, перелік літератури і методичні матеріали. Курс читає Кульчицький Станіслав Владиславович - доктор історичних наук, професор (Інститут історії України HAH України).

Ця книга складається з п'яти статей, опублікованих газетою "Дзеркало тижня" в 2002 – 2004 pp. Кожна з статей мала свій власний інформаційний привід, але всі вони присвячені одній проблемі: українсько-російським відносинам на сучасному етапі. Автор підкреслює, що громадяни України стоять перед історичним вибором: чи поставитися до Росії так, як до будь-якої іншої сусідньої країни, чи вважати, що ми маємо з нею "особливі відносини"? Яку частину суверенітету ми можемо віддати і чи потрібно його віддавати взагалі? Історичний досвід засвідчує, що втрата суверенітету, хай навіть на початку лише часткова, загрожує самому існуванню українського народу.

Якщо мова йде про будь-яке історичне явище, історики звикли думати про його причинність чи навіть багатопричинність. Справді було б недостатньо констатувати якусь одну причину чи тільки один тип причин (економічних чи політичних) американської громадянської війни або російської революції. Коли йдеться про голод 1932—1933 рр. в Україні, то він справді був би незбагненний без економічного контексту, проаналізованого покійним В. Голубничим, С. Кульчицьким та іншими1. Але, на нашу думку, це лише один аспект дуже складного і багатогранного явища, тому що сталінська перебудова (чи підрив) суспільства у першій половині 30-х років значною мірою була політичним феноменом, коли політична влада знищила і узурпувала громадянське суспільство. Як написав польський еміграційний історик у США Мойсей Левін: «Ця (перша п’ятирічка—Дж. М.) була унікальним процесом соціального перетворення, проведеного державою в тому, що держава зробила набагато більше, ніж «проведення»: вона замінила собою суспільство, стаючи єдиним ініціатором діяльності і контролеіром всіх важливих сфер життя. В цьому сенсі цей процес був перетворений на процес державного будівництва, де повна суспільна структура була, так би мовити, засмоктана в державний механізм, ніби була асимільована ним повністю»2. Іншими словами, Сталін здійснював на практиці гегелівську теорію заснування державного суспільства шляхом створення (висловлюючись термінологією того часу, яку Джордж Оруел називав «качиною») державної надбудови, яка виробила сама для себе свій соціальний базис. Створення командної економіки та включення сільського господарства до її складу шляхом примусової суцільної колективізації селянства відводить для економічного фактора другу, цілком залежну від політики роль.

Книга є першою спробою узагальнення історії повсякденного життя в роки сталінської «революції зверху». Автори досліджують повсякденне життя основних класів, соціально-професійних верств та етнічних спільнот українського суспільства. Для широкого кола читачів.

Авторами викладено основні положення до ретроспективної частини Національної доповіді НАН України 2013 р. “Влада і суспільство в Україні: Історія і сучасність”. В основі викладу – колективна монографія “Влада і суспільство в Україні. Історичний контекст” (авт.: О. П. Толочко, О. В. Русіна, В. М. Горобець, В. С. Шандра, В. Ф. Верстюк, С. В. Кульчицький), опублікована Інститутом історії України НАН України у 2013 р., а також власні розробки

Т. 1. : Українські проекти в Російській імперії. - 2004. - 504 с.

Тема голоду 1932–1933 pp. була заборонена в CРCP аж до грудня 1987 р. Після скасування цензурних перепон в радянській історіографії з'явилися перші вагомі публікації архівних джерел і монографічні дослідження на цю тему. Найбільш пильну увагу науковців і широкої громадськості привернув голод в Україні, справедливо названий Голодомором. В світі існує вже понад 20 тис. публікацій з історії Голодомору, в яких нелегко розібратися, щоб одержати переконливу відповідь на два ключових запитання: чому і як? До 80-ої річниці українського Голодомору Інститут історії України ПАН України пропонує нову книгу Станіслава Кульчицького, який досліджує тему на тлі і у зв'язку із загальносоюзним голодом, викликаним сталінським курсом «розгорнутого будівництва соціалізму по всьому фронту». В книзі формулюються нетрадиційні відповіді на обидва запитання: чому голод в Україні переріс у страхітливий Голодомор з мільйонними жертвами? Яка терористична технологія застосовувалася для упокорення українського селянства?