Лірика Гійома Аполлінера (1880—1918) — одне з найвидатніших явищ європейської поезії XX століття. Художні відкриття французького поета справили эначний вплив на розвиток всієї сучасної поезії, сприяли її оновленню та демократизації. Геній Аполлінера близький нам не стільки формальними новаціями, скільки художньо точним відтворенням духу нової доби, високим гуманістичним пафосом протесту проти буржуазної внедуховленості, фольклорно чистою органічністю ліричних шедеврів.

Життя і творчість видатного англійського поета (1788—1824) були свого часу уособленням протесту проти будь-якої тиранії, символом усього революційного в Європі. Аристократ за походженням, бунтар за переконанням, він з надзвичайною силою викрив у своїх творах пороки буржуазної Англії, відстоюючи право кожної людини і цілих народів на свободу. «Прометеем XIX століття» назвав В. Г. Бєлінський поета, чиї пристрасні рядки і сьогодні зігрівають своїм вогнем серця мільйонів читачів.

740-страничный том с лаконичным названием «Всё» включает в себя полный корпус (практически полный корпус, уточняют издатели в аннотации) «взрослых» произведений обэриута Александра Ивановича Введенского (1904–1941), арестованного вскоре после начала войны и погибшего на тюремном этапе. Уточнение необходимо, потому что детские стихи, составляющие большую часть известных текстов Введенского, не включены в издание. На что есть несколько причин. Во-первых, составитель книги и неутомимый текстолог Анна Герасимова пишет в предисловии: «Произведения Введенского для детей пользовались популярностью несмотря на то, что, как кажется, уступают в изобретательности и непосредственности хармсовским и порой, увы, не свободны от политической конъюнктуры. Кое-что написано явно ради заработка». А во-вторых, в этом нет нужды, потому что они переиздавались неоднократно, даже в 40–50-е годы, до официальной реабилитации Введенского.

Пропоноване видання містить поетичний доробок відомого українського поета М. Вороного (1871–1940), інтимна та громадянська лірика якого належить до непересічних художніх цінностей і свідчить про істотний внесок поета в розвиток вітчизняної культури. Крім оригінальних віршів, до книжки також увійшли поема «Євшан-зілля» та поетичні переклади. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Для школярів, учителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю М. Вороного.

За книгу поезій «Повінь» П. Воронько у 1972 році був удостоєний Державної (нині — Націонольної) премії України їм. Т. Г. Шевченка. В однотомнику представлено кращі твори поета — проникливого лірика, майстра публіцистичного вірша, колоритного пейзажиста.

Свого часу Іван Франко переконував, що збірка «Зів’яле листя» написана під емоціііним впливом від прочитання щоденника самогубця, який не зміг пережити нещасливе кохання. Чи можна було вірити Франкові, що до написання інтимних поезій, які спровокували гострі літературні суперечки, непорозуміння між ним і критикою, причетні чужі переживання, а не його особисті? Хто та незнайомка, яку покохав ліричний герой і взаємності якої не знайшов? Ім’я її так і не було відкрито — Франко вмів зберігати таємниці. Після його смерті одні претендентки на титул героїні збірки зголошувалися з власної волі, інших називали дослідники. Та всі розуміли, що то були не вони. А на неї ніхто не міг і подумати... У повісті-есе «Твого ім’я не вимовлю ніколи» Роман Горак переконує, що все-таки то була Вона.

Ч. 2. - 464 с.

В книгу включены тексты из иранской, арабской, турецкой, индийской, китайской и японской литератур, представлено много исторических, религиозных и философских памятников. Тексты снабжены комментариями, приведены справки об определенных периодах литературного развития, авторах и их произведениях. Для студентов - филологов, историков, философов и широкого круга читателей.

Т. 2. - 430 с.

«Сузір'я французької поезії» - найбільший здобуток перекладацької діяльності Миколи Івановича Терещенка (1898-1966) - українського поета та перекладача. У двотомному виданні 1971 року, зібрано твори 250 поетів Франції (від ХІ до 20-х рр. ХХ століття).