Arbitration is an essential component in business. In an age when transparency is a maxim, important issues which the laws governing arbitration currently fail to address are the extent to which disclosure of information can be constrained by private agreement along with the extent to which the duty to preserve confidentiality can be stretched. Absent a coherent legal framework and extensive qualitative and quantitative data, it is equally difficult to suggest and predict future directions. This book offers a tool for attaining centralised access to otherwise fragmentary and dispersed material, as well as a comprehensive analysis and detailed exposition of the position in relation to confidentiality in arbitration in the jurisdictions of England, USA, France and Germany.

Economic, social and cultural rights (ESC rights) are protected in several international human rights instruments, the most comprehensive being the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights (ICESCR or ‘the Covenant’), which has been ratified by a vast majority of states. One of the most recent developments with respect to the international protection of ESC rights has been the unanimous adoption on 10 December 2008 by the United Nations General Assembly of an Optional Protocol to the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights (GA resolution A/RES/63/117).

How has the International Criminal Court (ICC) been able to evolve into a fairly effective, albeit relatively untested multi-level model of global governance? This volume explores this question and the novel predicament it represents for understanding the challenges of extending globalgovernance and promoting global justice. It focuses on the novel dynamics and design of the ICC and the role played by realpolitik factors such as the UN Security veto and intra-state competition in shaping and testing the cosmopolitan dimensions of the Court. To study these focal points and tounderstand the political challenges shaping the policies of the ICC, the book adopts a synergistic model based on four levels of responsibility, ranging from the state's negative responsibility not to harm its own citizens to the positive, open-ended global responsibility of the ICC Prosecutor. Themodel offers the basis of the book's cutting-edge, innovative approach, a "cosmopolitan political realism" , which encompasses and interweaves four International Relations theoretical perspectives: rationalism, constructivism, communicative action theory, and cosmopolitanism. Guiding this model isthe metaphor of the switch levers of train tracks, in which the Prosecutor and Judges serve as the agents switching (and criss-crossing) the tracks of realpolitik and cosmopolitanism. With this visual aid, the volume shows just how the ICC has become one of the most intriguing points of intersectionbetween law, politics, and ethics.

This carefully structured, practice-orientated textbook provides everything the law student needs to know about international commercial litigation. The strong comparative component provides a thought-provoking international perspective, while at the same time allowing readers to gain unique insights into litigation in English courts. Three important themes of the book analyse how the international element may call into question the power of the court to hear the case, whether it should exercise this power, whether foreign law applies, and whether the court should take into account any foreign judgment. Hartley provides the reader with extracts from leading cases and relevant legislation, together with an extensive reference library of further reading for those who wish to explore the topic in more detail, making this a valuable, single-source textbook. International commercial litigation is an area where the law changes fast. To keep the book up to date, new material will be posted on the book’s website, www.cambridge.org/thartley/. This will cover both cases and legislation. Trevor C. Hartley is Professor of Law Emeritus at the London School of Economics, where he specializes in private international law and European Community law.

Vol. 1 : Films. - 1509 p.

To understand the underpinnings of this field is to shed light on how much of the Western world has understood itself through the 20th century. The "International Dictionary of Psychoanalysis" -- published in France in 2002 and now available in English -- is the most extensive reference work published on this topic. Not only does it represent all branches of the field, but it also defines the evolution of the different theoretical and clinical psychoanalytical concepts as well as the major individuals, works, events and institutions that have impacted the history of the psychoanalytical movement. Additionally, it reveals the history of psychoanalysis in 50 countries and shows the relationship between psychoanalysis and other disciplines, with entries discussing writers, philosophers, literary movements and historical events. Articles include discussion of 900 concepts and notions, 360 biographies of the major psychoanalysts worldwide and 170 articles on their major works.

Vol. 2 : F-L. - 524 p.

In the quarter-century since this book first appeared, there have been few moments of uncertainty as to the direction of international relations and international law to compare with the early years of the twenty-first century. Globalisation has brought undoubted benefits in the fields of commerce, technology and communications, but also increased dangers concerning the rapid spread of disease and the growth of international terrorism. The clearly understood rules and limitations as to state conduct apparent during the ColdWar period have disappeared and (for the moment at least) the optimism engendered by a renewed United Nations in the early 1990s has dissipated. Increasing resort to force by states, entities and individuals coupled with the apparently easy access to weapons of high destructive capacity pose a significant challenge to those wishing to establish a world order based on justice,mutual respect, toleration and forbearance.

Publishers, journalists, and authors can be sued for violating legal standards thousands of miles away from where they work. This book, written primarily for journalists and editors, but of use to their lawyers, explains risks publishers should understand prior to publication, steps to take to avoid legal conflicts, and available defenses in the event of a claim. This new second edition of International Libel and Privacy Handbook is an updated nation-by-nation summary of libel and privacy law written by local practitioners in an easy-to-use reference format covering Europe, Asia, the Middle East, and the Americas.

IT IS A great pleasure to acknowledge the assistance I have received from individuals and institutions. The Harry S. Truman Library and the National Endowment for the Humanities provided major grants for travel and release time from teaching. The Humanities Center at the University of Georgia funded me through a quarter off from teaching. The American Council for Learned Societies, the American Philosophical Society, and the History Department and Research Foundation at the University of Georgia all provided funding for travel. Given the magnitude of the research involved in this study, there is simply no way I could have done without the support of the above institutions.

The impact of the writings and activities of Professor Blishchenko on the development of international criminal law is widely recognised and this volume is a welldeserved demonstration of respect from an impressive line-up of international legal scholars. The collection of essays signals a cooperative interaction between academics and practitioners. As the first Prosecutor of the International Criminal Court, I believe the engagement of academic communities with the operational problems of the Court will be invaluable, particularly by introducing new theoretical frameworks to explain and confront the complicated challenges that the implementation of the Rome Statute presents.

Менеджер - это главный субъект управленческой деятельности. Он организует деятельность персонала и несет персональную ответственность за ее результаты. Как организатор руководитель определяет порядок и последовательность выполняемой работы. Взаимодействие с подчиненными он строит в интересах организации. Деятельность руководителя обусловлена действием законов организации, а также закономерностями управления. Деятельность менеджера включает в себя три аспекта: а) производственно- экономический; б) социально-психологический; в) организационно-управленческий. Специфика труда руководителя состоит в том, что большинство встающих перед ним задач он решает в организационном аспекте воздействия на подчиненных. Организационная деятельность руководителя может быть рассмотрена с двух сторон: как должностного лица; как личности (лидера). Эффективность руководящей деятельности во многом зависит от авторитета руководителя.

Веб-сайт – це набір з декількох десятків, сотень або навіть тисяч веб-сторінок (HTML- або XML-документов), зв'язаних разом єдиною темою, загальним оформленням, взаємними гіпертекстовими посиланнями і, як правило, близьким по інтернетівських мірках розміщенням (зазвичай в межах одного домена, хоча частини сайту цілком можуть розташовуватися на декількох вузлових комп'ютерах, обслуговуватися декількома серверами і навіть належати до різних доменів). Це означає, зокрема, що іноді, залежно від контексту, один і той же набір сторінок може розглядатися або як самостійний сайт, або як частина якогось іншого сайту. Це інформаційна одиниця, що представляє компанію або окремо узяту людину, доступна з будь-якого куточка миру, а також один з сучасних засобів передачі інформації і рекламний продукт, що дає великі можливості в області пошуку і залучення клієнтів. Таким чином, вміст сайту — так само як текст журналу і, у меншій мірі, книги — виходить з площини окремої сторінки в нове, третє вимірювання. У цій «об'ємній» композиції об'єкти можуть утворювати один з одним контрастні або підтримуючі зв'язки не тільки на площині сторінки, але і «упоперек сайту», взаємодіючи з елементами, розташованими в тій же позиції на сусідніх сторінках.

Імунологія розвивається як комплексно медико-біологічна наука. Ряд її напрямків отримав прикладну спрямованість і сформувався в самостійні дисципліни. Одним з таких напрямків є імунологія репродукції. Розшифровка молекулярних імунних механізмів, залучених в забезпечення тривалого співіснування імунологічно чужорідних матері і зародку, досі є предметом дослідження широкого кола науковців у всьому світі. Зростаюча зацікавленість фахівців в галузі біології, медицини та біотехнології в дослідженні імунних аспектів репродуктивної функції, спонукали формуванню наукового напрямку, який останнім часом набув статусу самостійної дисципліни – імунології репродукції. Не всі знають, що таке імунологія репродукції і чим вона займається.

Імунна система (ІС) людини і вищих тварин являється самостійною структурно- функціональною одиницею організму, що знаходиться в тісній взаємодії з іншими його системами. Головна функція імунної системи – це збереження сталості внутрішнього середовища організму шляхом постійного контролю за антигенним складом організму. Ця функція здійснюється шляхом розпізнавання і елімінації клітинами імунної системи чужорідних агентів антигенної природи, як тих, що проникли в організм екзогенно (мікроби), так і тих, що виникли в організмі ендогенно (клітини, що змінилися в організмі під дією вірусів, ксенбіотиків, ракові клітини). ІС складається з двох компонентів: вродженого і адаптивного (набутого, придбаного) імунітету, які знаходяться в тісній функціональній взаємодії. Вроджений імунітет філогенентично найбільш древній, і, мабуть, присутній в усіх багатоклітинних організмах, тоді як адаптивний імунітет є відносно молодим і наявний тільки у хребетних тварин. Вважається, що головна різниця між цими компонентами ІС заключається в специфічності: вроджений імунітет функціонує неспецифічно, набутий – специфічно. Ця різниця є умовною: як вроджений, так і адаптивний імунітет виконують єдине функціональне завдання, доповнюючи один одного, підключаючись на різних етапах чужерідної інвазії.

Імунодефіцитні захворювання поділяють на дві основні групи: природжені (первинні) та набуті (вторинні).Первинні імунодефіцити спричинені мутаціями генів, що кодують важливі для роботи імун- ної системи молекули рецепторів, коре цепторів, цитокінів, молекули МНС, ферментів метаболізму, компонентів системи комплементу тощо. Завдяки таким своєрідним «експериментам природи», як імунодефіцити, можна встановити роль певних молекул у функціонуванні імун ної системи та організму людини в цілому. Первинні імунодефіцити, як правило, виявляються у людей невдовзі після наро дження. Вторинні імунодефіцити розвиваються внаслідок дії на організм шкідливих чинників навколишнього середовища (недостатність харчування, вживання цитотоксичних хімічних речовин, опромінення, інфекційні агенти). Вторинні імунодефіцити розвиваються після реалізації ефекту ушкодження екзогенними чинниками імунної системи. Загальними проявами імунодефіцитів є підвищення чутливості до інфекцій різного походження та підвищення ризику виникнення лоякісних пухлин.

На сьогодні "консультування" не має єдиного визначення. По-перше, це пов'язано здебільшого з широким використанням термінів "консультація" і "консультування" у різних галузях і сферах людської діяльності. Консультація (від лат. consultatio — порада) може означати і вид навчального заняття — додаткова допомога викладача учням у засвоєнні предмету; і нарада фахівців з будь-якого питання; і назви установ, що надають допомогу населенню порадами фахівців (юридична консультація, дитяча (лікувальна) консультація, профконсультація) [13]; і, нарешті, консультація — порада, що надається фахівцем (наприклад, бесіда з клієнтом з питань маркетингу або Public Relations).По-друге, це пов'язано з тим, що консультуванням як наданням поради чи допомоги може займатися практично кожна досвідчена людина (батьки, подружжя, колеги по роботі, вчителі, сусіди, друзі тощо). Ми можемо виділити різні категорії людей, які займаються консультуванням, але не обов'язково є професійними консультантами.

Мета вивчення курсу полягає у набутті студентами знань, умінь та навичок, необхідних для реалізації технічних думок за допомогою креслення, а також для розуміння принципу дії конструкції за її кресленням. Інженерна графіка складається з двох розділів: нарисної геометрії та інженерної і комп’ютерної графіки. Нарисна геометрія є теоретичною основою побудови креслень, які є графічною моделлю конкретних інженерних виробів. Завданням вивчення інженерної графіки є: надбання знань теоретичних основ побудови зображень предметів; розвиток просторової уяви, здатності аналізувати форму виробів, зображених у вигляді креслень: ознайомлення із зображенням деталей та їх з'єднань, поширених у машинобудуванні; придбання навичок виконання зображення виробів з натури і креслення збірної одиниці з використанням необхідних положень, стандартів ЄСКД; оволодіння вмінням читати креслення складальних одиниць. надбання навичок читати і виконувати креслення будівель. надбання навичок та знань в роботі з САПР (AutoCAD). Знання і практичні навички, одержані в процесі вивчення «Інженерної та комп’ютерної графіки», потрібні для освоєння цілого ряду технічних дисциплін, а також для виконання курсових та дипломного проектів.