До збірника ввійшли декілька статей українського комуністичного діяча Володимира Затонського, що стосуються політики українізації та критики поглядів М. Хвильового, О. Шумського і КПЗУ на розвиток України.

У книзі описується період розвитку українського суспільства з 1917 по 1933 роки, осмислюються основні аспекти цього розвитку з різних поглядів.

Дослідження життя та праці українського мовознавця Івана Зілинського (1879-1952). Окрім біографічних відомостей містить також виклад головних його поглядів на українську фонологію та діалектологію.

Визвольні змагання 1917-1920 років зрушили широку українську землю, до глибини душі потрясли українським народом і штовхнули розвиток подій на цій частині земного ґльобу в новому напрямку. А хоч закінчилися вони невдачею, та почали нову епоху в житті нашого народу, ба й усього європейського сходу. Нікому не пройти повз те мовчанкою, ані заперечити це, чи злегковаоїсити. Після того прийшов ніби-мир, неменш важкий для народу, як гаряча війна, і вимагав він не женшог напруги сил та боротьби, хоч може й іншими способами. На жаль мало в нас написано про ті роки, що в них зарисовувалися нові шляхи майбутности української нації і визрівали нові політичні ціннощі, що до кореня міняли давкі світогляди і скидали старих ідеалів. А вони незвичайно цікаві для історика та повчальні для політика. І все ще далеко в нас до повного висвітлення та зрозуміння тодішніх політичних настроїв серед суспгльности і поглядів чільних її виразників та носіїв.

Проводиться аналіз зовнішньої політики Богдана Хмельницького, його звязки з урядами Польщі, Туреччини, Криму, Москви, Угорщини та інших держав від початку повстання до Зборівсьйого миру. У цій площині простежується формування політичних поглядів українського гетьмана. Також з’ясовуються плани козацької старшини перед організацією військових походів 1648–1649 pp. Для наукових працівників, викладачів, студентів та всіх хто цікавиться історією.

Становлення української державності відбувається в атмосфері політичного й ідейного плюралізму. Сьогодні очевидним є те, що націоналістичний фактор став невід'ємною складовою суспільно-політичного життя в Україні й володіє ефективними важелями впливу на розбудовчі процеси. Однак явище націоналізму для значної кількості людей залишається малозрозумілим, а довгі роки дискредитації українського націоналізму виробили в частини населення стійкий комплекс не сприйняття націоналізму взагалі. Це не є нормальний стан, оскільки він базується не на знанні, переконанні чи життєвому досвіді, а на довготривалій ідеологічній обробці населення, яка значною мірою спричинилася до деформацій у свідомості народу, спотворення екзистенційних основ буття нації.

У брошюрі здійснено критичний аналіз подій доби гетьмана І.Виговського, описаних автором історичної праці початку XVIII ст., військовим канцеляристом Генерально! військової канцелярії Самійлом Васильовичем Величком та його поглядів на ці події.

Підручник є першою спробою систематичного викладу генези соціально-філософських ідей, поглядів, теорій західноєвропейських мислителів. Проаналізована суперечлива палітра осягнення таїнства соціального, чинників, які його детермінують, пошуку оптимальної форми та способу людського життя.

У книзі проаналізовано становлення й розвиток філософії в Києві поминаючи від зародження її у складі культури стародавнього Києва княжої доби. Спеціальні розділи присвячено характеристиці сутності філософських поглядів чільних представників "академічної" філософії, які працювали в Києво-Могиляиській академії, Київській духовній академії та київському Університеті Св. Володимира. Тим самим відтворюється картина регіональної київської філософської культури як одного з визначних компонентів загального змісту української філософської думки. Книгу адресовано студентам, аспірантам, науковцям. Ії з цікавістю прочитає кожен, хто небайдужий до історії філософії України.

Пропонована книга є спробою на основі науково вивіреної інформації, археографії, синтезу історіографії доступного викладу та об’єктивного аналізу історичних процесів в Україні ХІХ – на початку ХХ ст. Автори значну увагу приділили розгляду геополітичної позиції України на культурно-історичній мапі Європи нової та новітньої доби – цій своєрідній прифронтовій смузі грандіозної битви між Заходом і Сходом, що природно зумовило яскраву та трагічну історію українського народу. Книга охоплює головні етапи зазначеної доби в усіх ділянках української історії, культури, географії: руйнування традиційного та мало мобільного суспільства за всіма його соціальними формами буття та самосвідомості; народження індустріального, урбанізованого та динамічного суспільства з ринковою економікою; формування ідейного плюралізму, багатопартійності та досвіду реформаторства на вітчизняних теренах; розпад імперських систем Росії та Австро-Угорщини, революційні катаклізми початку ХХ ст.; утвердження комуністичного режиму в Україні. Книга адресована різним категоріям читачів: старшокласникам і вчителям середніх шкіл, студентам, викладачам вузів, усім, хто цікавиться історією України.

Religious intolerance, so terrible and deadly in its recent manifestations, is nothing new. In fact, until after the eighteenth century, Christianity was perhaps the most intolerant of all the great world religions. How Christian Europe and the West went from this extreme to their present universal belief in religious toleration is the momentous story fully told for the first time in this timely and important book by a leading historian of early modern Europe. Perez Zagorin takes readers to a time when both the Catholic Church and the main new Protestant denominations embraced a policy of endorsing religious persecution, coercing unity, and, with the state's help, mercilessly crushing dissent and heresy. This position had its roots in certain intellectual and religious traditions, which Zagorin traces before showing how out of the same traditions came the beginnings of pluralism in the West. Here we see how sixteenth- and seventeenth-century thinkers--writing from religious, theological, and philosophical perspectives--contributed far more than did political expediency or the growth of religious skepticism to advance the cause of toleration. Reading these thinkers--from Erasmus and Sir Thomas More to John Milton and John Locke, among others--Zagorin brings to light a common, if unexpected, thread: concern for the spiritual welfare of religion itself weighed more in the defense of toleration than did any secular or pragmatic arguments. His book--which ranges from England through the Netherlands, the post-1685 Huguenot Diaspora, and the American Colonies--also exposes a close connection between toleration and religious freedom. A far-reaching and incisive discussion of the major writers, thinkers, and controversies responsible for the emergence of religious tolerance in Western society--from the Enlightenment through the United Nations' Universal Declaration of Human Rights--this original and richly nuanced work constitutes an essential chapter in the intellectual history of the modern world.

Спільна монографія Вікторії і Віталія Тельваків, яка присвячена патріархові української історичної науки М.Грушевському. Вона стала ще одним кроком на шляху до пізнання та осмислення інтелектуального надбання Великого Українця. В ній досліджується історіографічна творчість вченого в контексті формування та розвитку української історичної науки кінця ХІХ - першої третини ХХ століття. Монографія складається з п'яти частин. У першій автори проаналізували історіографічну традицію вивчення історико-наукових поглядів М. Грушевського, виділивши в ній три періоди: перший охоплює час від кінця ХІХ до його смерті в 1934 році; другий з 1934 до кінця 1980-х рр.; третій з початку 1990-х рр. і до нашого часу. Наведена періодизація не викликає особливих заперечень. Про те в ній варто було б виділити окремі підперіоди. Доволі ґрунтовно автори проаналізували джерельну базу дослідження, в якій виокремили три основні джерельні комплекси: 1) включає твори М.Грушевського, які характеризують його як дослідника української історіографії; 2) „великий текст", тобто всі твори, що вийшли з-під пера вченого; 3) „історико-культурний контекст" - матеріали, що характеризують епоху та умови його наукової діяльності. Слід зазначити, що виявлена авторами сукупність джерел є достатньо репрезентативною і забезпечує досягнення мети даного дослідження. Другий розділ присвячений процесу становлення М.Грушевського як дослідника української історичної науки. Він починається з часу перебування майбутнього історика в Тифліській гімназії, бо саме там були започатковані його перші спроби написання наукових праць. Автори наголошують, що творчість українських істориків М.Костомарова, П.Куліша, М.Драгоманова і В.Антоновича, мали великий вплив на формування світогляду М.Грушевського. І з цим важко не погодитись. В Київському університеті він здобув фах професійного історика. Його вчителями були В.Антонович, В.Іконников, Ф.Фортинський, які відкрили перед молодим дослідником розмаїття історіографічних шкіл та напрямів. Солідний багаж знань та умінь отримав він на наукових семінарах. В той же час, автори наводять доволі скептичну оцінку М.Грушевським Київського університету, яку він подавав у своїх мемуарах. Своєрідною альтернативою подолання недоліків університетських курсів була для юнака самоосвіта. На основі щоденникових записів, конспектів, бібліотечних реєстрів дослідники відновили і проаналізували коло читацьких уподобань історика. Отже, на їхню думку, університетські курси та наполеглива самоосвіта сприяли формуванню в М.Грушевського рис професійного історика. Ще будучи студентом він активно включився в наукове життя, виступивши з власними історичними творами та критичними рецензіями на монографії своїх колег по ремеслу. Третій розділ „Теоретичні проблеми історіографії у працях М.Грушевського" включає кілька параграфів. В ньому аналізується широке коло теоретично-методологічних аспектів історіографічного пошуку вченого, визначення ним спеціальної термінології. На думку дослідників розуміння М. Грушевським предмету вивчення української історіографії в цілому корелюється із поглядами на цю проблему сучасних науковців. З іншого боку вони відзначають і деяку архаїчність у висловлюваннях вченого про історіографічні школи та напрямки, а також певні термінологічні розбіжності та недосконалості, які були властиві для того часу. Варто додати, що й сучасні дослідники використовують різні терміни для визначення історичної науки. Взагалі на думку авторів історіографічної ідеї М.Грушевського явно випереджували свій час як у плані тематичному так і плані теоретичному.

"Теологічно-політичний трактат" видатного нідерландського філософа-пантеїста Бенедикта (Баруха) Спінози (1632-1677) - один із перших його кроків на шляху до створення цілісної картини світу і зрозуміння "першопричини і походження речей", що мислилося як пантеїстичне розкриття генезису всіх предметів та природних явищ з погляду тотожності Бога та природи як єдиної, вічної та нескінченної субстанції. Почавши з аналітичного розгляду текстів Старого та Нового Заповіту і критики схоластичних поглядів у контексті відомих йому історичних та суспільних закономірностей, філософ прийшов до раціоналістичного осмислення атрибутів світового становлення.

На основі сучасних поглядів та наукових даних, отриманих протягом останніх років, у підручнику викладено фізіологію людини у структурно-функціональному взаємозв'язку клітин, тканин, органів і систем організму як єдиного цілого. У книзі висвітлено актуальні аспекти загальної та порівняльної фізіології, анатомічні обґрунтування будови, фізіологічні основи життєдіяльності у різних умовах зовнішнього середовища; специфічні та неспецифічні механізми адаптації; проблеми гомеостазу, надійності і компенсації функцій; основи дії лікарських речовин на окремі структури та функціональні системи організму, механізми функціонування, регулювання й інтегрування діяльності всіх систем органів та реалізації функцій організму людини На основі програми та нового навчального плану узагальнено багаторічний досвід викладання фізіології людини на кафедрах нормальної фізіології у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького та Запорізькому державному медичному університеті. Книга є теоретичним виданням, яке допоможе у вивченні класичних фундаментальних основ фізіології, а також у повсякденній роботі провізора Для студентів вищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів освіти III—IV рівнів акредитації

In the first book to offer a comprehensive analysis of family law in the European Union, McGlynn argues that a traditional concept of 'family' which has many adverse effects - on individuals, on families (in all their diverse forms), and indeed on the economic ambitions of the EU is forming the basis for the little-recognised and under-researched field of EU family law. This book examines three different aspects of family life - childhood, parenthood and partnerships - and critically analyses existing EU law in relation to each. It examines the emerging field of EU family law, providing a highly sceptical account of recent developments and a robust challenge to the arguments in favour of the codification of European civil law, including family law.

Існує кілька поглядів на політичну організацію суспільства і на право в аспекті їх виникнення. Аби з'ясувати істину, необхідно проаналізувати визначення політичної організації суспільства і права та відслідкувати, на якому саме етапі його розвитку вони з'являються. суспільства. Аби з'ясувати істину, необхідно проаналізувати визначення політичної організації суспільства і права та відслідкувати, на якому саме етапі його розвитку вони з'являються.

Суспільне життя складне і багатогранне, тому його вивчають багато наук, які отримали назву суспільних (історія, філософія, соціологія, політологія, правознавство, економічна теорія тощо). Кожна з них розглядає певну сферу суспільного життя. Саме висвітлення цих сфер і подано у підручнику "Людина і світ". Виходячи з поставлених завдань у підручнику ставляться наступні запитання: чи діють у соціальній дійсності об'єктивні, тобто незалежні від свідомості людей, закони розвитку? Чи можна вивчати суспільне життя, відсторонюючись від різноманітних поглядів, інтересів, намірів людей? Яке місце людини у суспільному житті?

У навчальному посібнику висвітлено сучасні теоретичні та практичні проблеми соціальної географії, проаналізовано особливості її становлення як науки. Окреслено закони, фактори і принципи територіальної організації соціальної сфери, розкрито регіональні аспекти взаємозв'язків між її підсистемами й елементами. Особливу увагу приділено формуванню соціальних процесів в умовах трансформації життєдіяльності населення України. Інноваційність посібника полягає у висвітленні новітніх поглядів на теоретичні проблеми соціальної географії як відносно самостійної галузі знань, зокрема у розкритті їх крізь призму нової парадигми науки, формуванні положень авторської теорії соціально-економічних полів, у тому числі трудового мотиваційного трудового мотиваційного поля. Для студентів географічних, економічних та інших факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, учителів, спеціалістів, які цікавляться особливостями розвитку й територіальної організації соціальної сфери та займаються конструюванням території, оптимальної для життєдіяльності.