В 1979 году издательство "Советский композитор" начало выпуск серии сборников "Русские народные песни". В настоящее время в свет вышло пять выпусков. Сборники получили хорошую оценку у любителей народной песни и пользуются большим спросом. Учитывая многочисленные пожелания издательство выпускает внеочередной сборник, в который вошли пятьдесят наиболее популярных песен из первых пяти выпусков. Мы получили мнoгo писем, в которых любители русских народных песен дают немало полезных советов и предложений. Издательство благодарит авторов этих писем и постарается все замечания и предложения учесть при составлении последующих выпусков.

Vol. 1 : Abdul-Hamid - Colonialism. - 572 p.

This intensively researched urban study dissects Russian Imperial and early Soviet rule in Islamic Central Asia from the diverse viewpoints of tsarist functionaries, Soviet bureaucrats, Russian workers, and lower-class women as well as Muslim notables and Central Asian traders. Jeff Sahadeo's stimulating analysis reveals how political, social, cultural, and demographic shifts altered the nature of this colonial community from the tsarist conquest of 1865 to 1923, when Bolshevik authorities subjected the region to strict Soviet rule. In addition to placing the building of empire in Tashkent within a broader European context, Sahadeo's account makes an important contribution to understanding the cultural impact of empire on Russia's periphery.

From 1741 until Alaska was sold to the United States in 1867, the Russian empire claimed territory and peoples in North America. In this book, Ilya Vinkovetsky examines how Russia governed its only overseas colony, illustrating how the colony fit into and diverged from the structures developed in the otherwise contiguous Russian empire. Russian America was effectively transformed from a remote extension of Russia's Siberian frontier penetrated mainly by Siberianized Russians into an ostensibly modern overseas colony operated by Europeanized Russians. Under the rule of the Russian-American Company, the colony was governed on different terms than the rest of the empire, a hybrid of elements carried over from Siberia and imported from rival colonial systems. Its economic, labor, and social organization reflected Russian hopes for Alaska, as well as the numerous limitations, such as its vast territory and pressures from its multiethnic residents, it imposed. This approach was particularly evident in Russian strategies to convert the indigenous peoples of Russian America into loyal subjects of the Russian Empire. Vinkovetsky looks closely at Russian efforts to acculturate the native peoples, including attempts to predispose them to be more open to the Russian political and cultural influence through trade and Russian Orthodox Christianity. Bringing together the history of Russia, the history of colonialism, and the history of contact between native peoples and Europeans on the American frontier, this work highlights how the overseas colony revealed the Russian Empire's adaptability to models of colonialism.

At the intersection of indigenous studies, science studies, and legal studies lies a tense web of political issues of vital concern for the survival of indigenous nations. Numerous historians of science have documented the vital role of late-eighteenth- and nineteenth-century science as a part of statecraft, a means of extending empire. This book follows imperialism into the present, demonstrating how pursuit of knowledge of the natural world impacts, and is impacted by, indigenous peoples rather than nation-states. In extractive biocolonialism, the valued genetic resources, and associated agricultural and medicinal knowledge, of indigenous peoples are sought, legally converted into private intellectual property, transformed into commodities, and then placed for sale in genetic marketplaces. Science, Colonialism, and Indigenous Peoples critically examines these developments, demonstrating how contemporary relations between indigenous and Western knowledge systems continue to be shaped by the dynamics of power, the politics of property, and the apologetics of law.

У монографії на основі аналізу документів Центрального державного історичного архіву України (м. Київ), Державного архіву міста Києва, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Державного архіву Одеської області, Державного архіву Харківської області, Державного архіву Російської Федерації (м. Москва), а також опублікованих джерел, уперше здійснено спробу узагальнюючого дослідження міжнародних зв’язків Харківського, Київського й Новоросійського університетів у царині гуманітарних і природничих наук другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Особливу увагу приділено науковим відрядженням вітчизняних учених до провідних наукових центрів Німеччини, Франції, Австро-Угорщини, Італії, Великої Британії, Бельгії, Швейцарії та інших країн. У контексті загальноєвропейського культурного розвитку висвітлюються питання міжслов’янської наукової співпраці. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією європейської культури та міжнародних відносин

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

В настоящий том вошли сборники статей «Судьба России», «Кризис искусства» и публицистические статьи Н.А. Бердяева, опубликованные в годы Первой мировой войны и Русской революции в различных периодических изданиях того времени. Хронологические рамки этих произведений - 1914-1922 гг. (до высылки Н.А. Бердяева из Советской России). В состав тома включен также сборник четырех авторов «Освальд Шпенглер и закат Европы» (1922), послуживший одной из причин депортации большой группы русской интеллигенции из страны. В Приложениях печатаются критические отзывы на статьи Н.А. Бердяева и сборник «Освальд Шпенглер и закат Европы». Для студентов и аспирантов философских и социологических факультетов, для всех, кто интересуется историей России и творчеством Н.А. Бердяева.

Самая скандальная книга самого неуправляемого историка! Вызывающий бестселлер главного «возмутителя спокойствия»! Шокирующая правда о нашем прошлом, жестокий удар по национальному самомнению! Посмев поднять руку на самые неприкасаемые мифы национального сознания, автор берется доказать, что «Россию губит избыток природных ресурсов, который мешает стране развиваться, делая ненужным все сложное и совершенное», а «каждый из нас несет в душе такую «психологическую мину», что если рванет — мало не покажется!». Эту книгу можно проклинать за нарушение всех и всяческих табу, ее можно обвинять в вопиющей «неполиткорректности» и воинствующей «русофобии», с ней можно (а по мнению редакции, просто необходимо!) спорить — но читать обязательно!

Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".