Книга «Від диктатури до демократії» вперше опублікована у Бангкоці 1993 р. Комітетом з відновлення демократії у Бірмі спільно з Хітом П’яінгом (Khit Pyaing, The New Era Journal). З того часу книгу було перекладено принаймні вісьмома мовами та видано, зокрема, в Сербії, Індонезії і Таїланді. У Сполучених Штатах Америки книгу видано двічі. Для української версії автор надіслав більш актуальну статистичну інформацію. Український переклад книги здійснений Мар’яною Шипош з англійської мови за другим американським виданням.

Демократы не могут противостоять диктатуре и защищать политическую свободу, если они не способны действенно применять собственную силу. Как это сделать? Отвечающая на этот вопрос книга сотрудника Института Альберта Эйнштейна Джина Шарпа «От диктатуры к демократии» сыграла большую роль в свержении авторитарных режимов Сербии, Грузии, Украины и других стран и на сегодняшний день стала классическим руководством по тактике и стратегии ненасильственного политического сопротивления. Она актуальна всюду, где власть ведет наступление на свободы и права человека и подминает под себя демократические институты.

Исследование признанного в США классика обществоведения посвящено природе и содержанию массовых движений человечества — будь то партии, религиозные течения, национальные или социальные революции. Чем объяснить притягательность для масс таких неоднозначных в мировой истории и духовной культуре фигур, как Христос, Будда, Магомет, Гитлер, Сталин? Выявляя закономерности, автор дает оригинальные ответы. Написанная убедительным языком, книга будет интересна не только историкам, философам, политологам, но и всем, кто интересуется проблемами обществоведения.

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.

Праця кандидата історичних наук Н. Стужинської присвячена малодослідженим і маловідомим подіям Білоруського Спротиву: Слуцькому повстанню й діяльності антирадянської партизанки в 20-ті роки ХХ ст. У додатку представлені матеріали, які ілюструють тогочасну боротьбу. Розрахована на широке коло читачів.

"Социология революции" - первый фундаментальный научный труд крупнейшего социолога XX века Питирима Сорокина, опубликованный им в Америке. Однако написана эта книга на русском языке еще в 1923 г., во время пребывания П.А.Сорокина в Праге. Больше восьмидесяти лет машинопись книги пролежала в архивах (сначала в Праге, потом в Киеве), только теперь читатель имеет уникальную возможность познакомиться с одним из выдающихся трудов П.А.Сорокина в том виде, в каком он задуман и написан на русском языке. В приложениях печатаются некоторые работы П.А.Сорокина тесно связанные с "Социологией революции" и хорошо ее дополняющие ("Современное состояние России и ряд статей"), публикуются письма П.А.Сорокина к выдающемуся украинскому социологу Н.Е.Шаповалу. Для студентов и аспирантов социологических и философских факультетов, для всех, кто интересуется социологией и научным творчеством П.А.Сорокина.

По другій світовій війні Москва негайно посилила свої агентурні установи й розкладову працю для знищення української політичної еміграції та її спротиву, зокрема у нас, в Америці й Канаді. Ці агентури пробують викликати в нашій суспільності цілковитий семантичний хаос. У 1967 році на мовознавчому фронті сталась "блискавична" несподіванка. Москва створила всім мовознавцям, а передусім нам, українцям, другий фронт і розбудовує його в знаряддя обмосковлювання еміграцій та науки вільних народів...

  Текст у форматі PDF 0.67 Мб

Т. 1. - 340 с.

Збірник включає нарис-огляд, документи з історії повстанського руху, містить інформацію про причини та перебіг народних виступів, хід підпільної і партизанської боротьби на території теперішньої Сумщини. Також подаються відомості про отаманів, повстанців, організаторів руху Опору та зв`язкових – уродженців краю, ілюстрації та коментарі. Розрахований на архівістів, дослідників історії визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, учнів, всіх хто цікавиться історією України.

У монографії висвітлюеться основні засади віровчення, культової та позакультової практики значної частини новітніх і нетрадиційних релігій та містичних груп. Розглянуто діяльність релігійних та містичних об'єднань як в Україні, так і поза її межами. Автори спираються на широке коло наукових, науково-популярних та релігійних видань. Використано переклад з іноземних джерел, що раніше не друкувалися українською мовою. Здійснено системний аналіз заходів з протидії протиправним виявам представників певної частини новітніх релігійних рухів у країнах Європи та США, їхнє обргрунтування у міжнародному та вітчизняному законодавстві. У додатках містяться: програма спецкурсу з релігієзнавства "Новітні та нетрадиційні релігії і окультно-містичні групи України"; міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, що регламентують діяльність релігійних організацій. Монографія розрахована для використання в науково-методичній та навчвальній роботі студентами, аспірантами, докиторами і професорсько-викладацьким складом. Рекомендується для застосування у навчальному процесі при викладанні релігієзнавства, прознавства, політології та психології.

В настоящее время стремительно возрастает динамизм общественного развития во всем мире и особенно в нашей стране. Субъектами и вместе с тем объектами такого развития в разной степени являются конкретные люди и их группы, преследующие определенные цели, движимые различными мотивами, осуществляющие те или иные виды активности (деятельность, поведение, общение, созерцание, психическое как непрерывный, недизъюнктивный процесс и т. д.).

В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.

778 днів і ночей Київ жив "при німцях". Як жив? Яким чином вижив? Ця документальна повість дає відповіді на ці питання. Пожежа Хрещатика. Робота у німців. Спротив і покора. Про все це і багато іншого розповідається від першої особи.

В пропонованій увазі читачів брошурі проаналізований негативний вплив потворних соціально-економічних реалій Російської імперії на процес формування модерної української нації. Саме ці реалії з одного боку призвели до того, що в результаті тяжких економічних та психологічних навантажень військового часу російська армія перетворилася на розрізнені банди дезертирів та мародерів, а з другого – що українська нація виявилася недорозвинутою і нездатною до протидії цим злочинним угрупуванням. Також наше наукове дослідження про події сторічної давнини є актуальним і сьогодні, бо безпосередньо торкається питання про взаємостосунки України із європейськими державами. В роботі значну увагу приділено питанню про те, як не можна переходити ту невидиму межу, за якою компроміси і поступки західному капіталу перетворюються на зраду національних інтересів. У брошурі висвітлюється також питання про те, як переборюючи спротив російського самодержавства і великого інонаціонального капіталу, українські просвітяни та кооператори створювали національні фінансові, промислові й культурно-освітні інституції. Брошура написана на основі широкого залучення періодичної преси, архівних джерел, тогочасної та сучасної літератури, й розрахована як на фахівців-істориків, так і широке коло читачів.

У посібнику розглядаються базові поняття інформаційної журналістики: стандарти інформаційного мовлення та етичні засади професії журналіста. На реальних прикладах з практики західної журналістики і з часів становлення новітньої української інформаційної журналістики автори аргументують ключові засади роботи журналіста-новинника. В посібнику також глибоко розглядається таке явище, як цензура у телевізійних новинах, даються численні рецепти спротиву цензурі. Основою для книги стали численні тренування, що їх проводили автори протягом 2002 -- 2006 років для українських журналістів та журналістів СНД.

Ч. 1. - 569 с.

У книзі висвітлюються організаційно-правові, ідеологічні, мате - ріальні, морально-психологічні аспекти радянського антинацистського руху Опору на окупованій території України. Аналізуються форми і методи стихійного й організованого спротиву загарбникам, протидії режимним, економічним, соціальним та іншим заходам окупаційної адміністрації. Оцінюються результати, здобутки і втрати партизанської та підпільної боротьби.

Книга висвітлює історію дисидентського руху в Україні 1956-1987 років. У Розділі І автор намагається визначити місце дисидентського руху в історичному процесі, розглянути культурологічні аспекти цього явища. У Розділі ІІ розглядається увесь спектр дисидентських напрямків і течій, що існували в Україні в цей період: український національний рух, загально демократичний рух, релігійні рухи, єврейський та німецький рухи за свободу еміграції, рух кримських татар за повернення на історичну батьківщину, рух за соціальні та економічні права. Особлива увага приділяється українському національному рухові – йому присвячені Розділи III, IV і V. Книга значною мірою побудована на свіжому, незайманому матеріалі – аудіоінтерв’ю з учасниками дисидентського руху.