Величні ансамблі Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого монастиря, храмові споруди Києво-Печерської Лаври, будівлі Кирилівської та Андріївської церков і багатьох інших пам'яток старовини - все це читач зможе побачити в цьому чудово ілюстрованому фотоальбомі.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

Кн. 1. - 1994. - 240 с.

Книга висвітлює історію Галицько-Волинської Русі від початків складання її території до часів занепаду. Всім, хто цікавиться історією України.

Книга присвячена історії Київської Русі від часів її формування до монгольського нашестя. Всім, хто цікавиться історією України.

Монографію присвячено вивченню найдавнішої історії населення сучасної України і навколишніх земель у контексті всесвітнього розвитку людства. В ній, зокрема, розглядаються питання походження сім'ї індоєвропейських народів і безпосередньо слов'ян, з'ясовуються етапи етнічної історії півдня Київської Русі. Особлива увага приділяється проблемі формування ранньодержавних систем на терені України за скіфо-античної та анто-полянської доби.

П'ятдесят років тому комуністична влада Польщі вчинила катастрофічну наругу над українцями Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, насильно пересиливши їх із споконвічних батьківських земель на північно-східні території, що відійшли від Німеччини. З метою повної асиміляції близько 150 тисяч наших братів і сестер по крові було розселено по кілька сімей серед польського етносу. А перед цим, у 1944-1946 роках, 482 тисячі українців із вказаних етнічних земель нашого народу насильно відправили в Радянську Україну. Автор на основі численних документів і матеріалів показує процес освоєння українцями привісленських територій з часів Київської Русі, постійне прагнення тамтешньої людності жити спільно з Матір'ю-Україною, - аж до трагічних подій 1944-1947 років. Дослідження виконане в рамках програми "Українознавство в системі освіти, науки і культури" Інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка і рекомендоване Міністерством освіти України як посібник студентам і викладачам, котрі вивчають історію України, а також розраховане на всіх, хто цікавиться минулим нашого народу.

У книзі розкриваються особливості розвитку української ікони від хрещення Київської Русі до кінця XX століття. Дається періодизація історії ікономалювання, характеризуються стилі й специфічні риси української ікони, які відрізняють її від творів інших ікономалярських національних шкіл, аналізуються осередки та школи ікономалювання. Значна увага приділяється продовженню національних ікономалярських традицій у діаспорі. Для мистецтвознавців та всіх тих, хто цікавиться розвитком української духовної традиції.

На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого - літописну традицію всієї Київської Русі. Праця грунтується на історичних та археологічний матеріалах.

Алессандро Гваньїні (Гваніус, Гванінус) (1538 — †1614) — італієць з Верони, який служив у Великому князівстві Литовському, у Вітебську, і залишив кілька праць, які стосуються історії східних слов'ян. Найвідоміший своєю працєю «Хроніка Сарматії Європейської», що була надрукована в Кракові в 1578 році. В ній описується історія Польщі, Литви, Русі, Московії, Мазовії, Прусії, Померанії та ін. Пропоноване дослідження греко-католицького священника о. Ореста Купранця стосується аналізу назв "Русь", "Україна", "Волинь" у світлі текстів Гваньїні. Праця цінна в першу чергу для збереження видавничої спадщини української еміграції.

Збірник "Переяславська рада 1654 року" висвітлює проблематику українсько-московської угоди, укладеної в результаті січнево-березневих переговорів 1654 р. між Богданом Хмельницьким і московським царем Олексієм Михайловичем. Перша частина видання містить передруки праць української історіографії та публіцистки останньої чверті XIX - 70-х років XX ст. До другої частини ввійшли наукові дослідження сучасних істориків - огляди української, російської, польської та англомовної історіографій, статті про Переяславську раду, її причини та наслідки. Науковими аргументами ще раз спростовується т.зв. переяславська легенда про добровільне входження України до складу Московської держави як вияв "споконвічної мрії" українського народу до "возз"єднання" Русі. Московський напрямок дипломатії Богдана Хмельницького мав такий самий зміст, як і турецько-кримський, шведський, семигородський та ін. Основним завданням української політики того часу був пошук сильного військового союзника у боротьбі з Річчю Посполитою за об'єднання всіх етнічних українських земель в державно-адміністративному устрої Війська Запорозького. Для науковців, студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією.

Розглядається історія української та зарубіжної культури — від первісного суспільства до кінця XX ст. Висвітлені, насамперед, пи тання розвитку освіти, наукових знань, літератури і мистецтва на різних етапах людської історії. Для студентів вищих навчальних закладів.

Книжка розповідає про часи монгольського нашестя та державу Золота Орда, вплив яких на долю населення Київської Русі і Половецького степу, на жаль, й на сьогодні не має усталеної оцінки. Незважаючи на багаторічні дослідження, питання про золотоординську епоху лишається «білою плямою», з'ясування якого мало би неабияке значення для середньовічної історії України. У книзі розглядаються контакти слов'янського населення з тюркомовними кочівниками, що позначилось на етнографічних особливостях української культури. Книжка розбиває усталений погляд на степовий регіон як «Дике поле», де проживала не тільки осіла і кочова людність, але й існували значні ординські міста.

У посібнику узагальнено відомості з етнографічних, археологічних i різновидових писемних джерел, а також найважливіші історіографічні концепції, що розкривають питання етногенезу и етнокультурної історії українського народу. Розглянуто звичаєво-обрядовий супровід народного побуту, місце християнської віри у житті людей, етнодемографічні процеси від доби Київської Русі до сучасності. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, широкого кола читачів, які цікавляться історією українського народу.

У монографії доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету М. Вегеша «Карпатська Україна. Документи і факти» на основі введених до наукового обігу архівних та опублікованих джерел, мемуарів, матеріалів періодики, величезного масиву монографічної літератури, системно висвітлюються взаємопов'язані проблеми комплексної теми: міжнародне становище Закарпаття наприкінці 30-х років минулого століття та вплив міжнародного фактору на соціально-економічний, суспільно-політичний і національно-культурний розвиток краю, аналізуються головні етапи еволюції державно-правового статусу Підкарпатської Русі — Карпатської України. Читач знайде для себе чимало маловідомих фактів з історії становлення автономних урядів, Карпатської Січі, діяльності ОУН на теренах Карпатської України. Значне місце в монографії відводиться Президенту Карпато-Української держави Августину Волошину.

У книзі простежується процес розвитку мистецтва живопису на Україні в добу феодалізму, починаючи з настінних монументальних розписів часів Київської Русі. На відповідному історичному та історико-культурному тлі розглядаються основні жанри середньовічного живопису: монументальне малярство, іконопис, давній портрет, народна картина.

У цій багато ілюстрованій книзі розкриваються особливості розвитку української ікони від хрещення Київської Русі до кінця ХХ ст. Дається періодизація історії ікономалювання, характеризуються стилі й специфічні риси української ікони, які відрізняють її від творів інших ікономалярських національних шкіл, аналізуються осередки та школи ікономалювання. Значна увага приділяється продовженню ікономалярських національних традицій у діаспорі.

Ця книга не повторює типові підручники, а подає документальні матеріали, що сприятимуть засвоєнню та осмисленню студентами знань з релігієзнавства та культурології. Мета посібника – спонукати читачів до пошуку й вивчення джерельної бази, а саме автентичних історичних документів, указів і послань, правил і циркулярів, літературних творів, які відображають розвиток чи занепад культурних явищ в Україні та інших європейських країнах. У глобальних умовах інформаційної війни посібник буде корисним для всіх, хто цікавиться альтернативним поглядом на події двохтисячолітнього періоду маніпулювання людською свідомістю.

"Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів" — літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М.Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М.Павлик 1896 у Львові до 30-річчя творчої праці М.Драгоманова. Збірник містить і матеріали посмертного пошанування М.Драгоманова. "Тим часом як ювілей Михайла Драгоманова зворушив і згорнув докупи усі радикальні елементи Русі-України, смерть його потрясла до глибини душі ще далеко ширші кола — і своїх, і чужих". Ці дві тенденції знайшли вияв у матеріалах збірника. Перша, ювілейна, частина знайомить із святковими заходами, промовами представників різних товариств, інституцій, партій, в яких вимальовується живий образ М.Драгоманова. Подаються привіти й промови емігрантів з Росії (А.Ляхоцького, С.Степняка-Кравчинського, Ф.Вовка та ін), українських письменників, громадсько-культурних діячів з Галичини (Наталі Кобринської, В.Стефаника, Д.Лукіяновича та ін.), вчених з європейських країн: А.Рамбо, Л.Леже, Г.Парі (Франція), В.-К.Морфілла (Англія), Ю.Полівки (Чехія) та ін. Друга частина — скорботно-траурна — охоплює матеріали преси, що стосуються смерті та похоронів вченого, подає мовою оригіналу надгробні промови, некрологи з українських та зарубіжних газет, а також три автобіографії М.Драгоманова та бібліографічний покажчик його творів, укладений М.Павликом. У першій та другій частинах збірника вміщені поетичні твори-привіти вченому, серед них вірші*. "Була доба, питали ясні мрії", "Поклон Тобі від нас, земляче дорогий", "Дорогій пам'яті М.П.Драгоманова" (автори їх з політичних міркувань не названі).