П'ятдесят років тому комуністична влада Польщі вчинила катастрофічну наругу над українцями Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, насильно пересиливши їх із споконвічних батьківських земель на північно-східні території, що відійшли від Німеччини. З метою повної асиміляції близько 150 тисяч наших братів і сестер по крові було розселено по кілька сімей серед польського етносу. А перед цим, у 1944-1946 роках, 482 тисячі українців із вказаних етнічних земель нашого народу насильно відправили в Радянську Україну. Автор на основі численних документів і матеріалів показує процес освоєння українцями привісленських територій з часів Київської Русі, постійне прагнення тамтешньої людності жити спільно з Матір'ю-Україною, - аж до трагічних подій 1944-1947 років. Дослідження виконане в рамках програми "Українознавство в системі освіти, науки і культури" Інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка і рекомендоване Міністерством освіти України як посібник студентам і викладачам, котрі вивчають історію України, а також розраховане на всіх, хто цікавиться минулим нашого народу.

  Текст у форматі PDF 1.07 Мб

This volume provide readers with analytically sound and well documented empirical information about the significant positive and negative effects mass immigration has on the Country's well being and that of their offspring.

У збірнику публікуються документи переважно з діловодних архівів державних органів та установ, які безпосередньо чи опосередковано реагували на прояви українського руху в різних сферах: у початковій освіті, у громадському й літературному житті тощо. Документи висвітлюють передумови, обставини й наслідки появи та функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., низки інших нормативних документів, що регулювали мовне питання на теренах українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Частина документів пов’язана з виконанням цензурними установами на місцях зазначених “заборонних” актів щодо української літературної мови – одного із ключових чинників формування української ідентичності. Переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.

У жанрі соціальної історії висвітлено щоденне життя Львова крізь призму його бачення найбільшою групою мешканців міста 50-80-их рр. XX ст. - вихідців із галицьких сіл. Досліджено статистичні дані міграційних процесів до Львова, причини інтенсивного переселення до обласного центра, з огляду на ситуацію в колективізованому селі та наслідки соціально-економічних перетворень у західноукраїнських областях кінця 40-их - початку 50-их років ХХ ст., які перетворили Львів у великий промисловий центр. Після переїзду новоприбулі мешканці Львова поставали перед потребою матеріально-побутової та соціально-психологічної адаптації в місті в умовах підтримання тісних контактів із селом. У центрі дослідження - пересічна людина, яка на шляху "з села в місто" переживала глибоку світоглядну трансформацію й водночас змінювала місто, накладаючи власними уявленнями й поведінкою відбиток на творення нової міської кульутри Львова.

У монографії розкрито особливості політики Російської імперії щодо національних меншин Правобережжя України наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Проаналізовано зовнішні та внутрішні чинники політики російського царату в етнічній сфері, висвітлено діяльність інституцій державного управління та адміністративного контролю в етнополітичному просторі регіону, простежено основні принципи соціально-економічної, освітньої, церковно-релігійної політики Російської імперії та її вплив на етнодемографічні та етносоціальні процеси, становище поляків, росіян, євреїв, німців і чехів регіону. Видання розраховане на істориків, широке коло читачів, які цікавляться етнонаціональними питаннями.

На основі аналізу статистичних матеріалів переписів населення 1959, 1970, 1979, 1989 рр. досліджуются етномовні процеси в Україні, зокрема основні тенденції в змінах чисельності населення за етнічними та мовними ознаками. Визначаются чинники, які впливали на динаміку етнічного складу та мовної структури населення України в умовах радянського тоталітаризму. Обгрунтовуєтся, що розгортання штучної мовної етнічної асиміляції у формі зросійщення стало прямим наслідком бездержавності України. Монографія розрахована на науковців, державних та громадських діячів, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавится етнічними проблемами.

  Текст у форматі PDF 0.20 Мб