Модест Пилипович Левицький (1866 – 1932) був різнобічною особистістю: лікарем, письменником, мовознавцем, перекладачем, педагогом, громадським і політичним діячем, дипломатом. Як мовознавець зробив найбільший внесок у культуру мови і стилістику. Його по праву можна вважати засновником культури української мови як окремої лінгвістичної дисципліни.

Відібрані до цієї книги мовознавчі праці великого українця є логічним продовженням попереднього видання серії “Запізніле вороття” - “Рідна мова”, що побачило світ 2010 року. її основу склали твори, написані на чужині й досі не друковані в Україні. Найголовнішу змістову домінанту текстів відтворюють ось ці слова із звернення Івана Огісика до кожного українця: “Не цураймося своєї мови, як не цуралися рідної мови Христос та апостоли. Цуратися мови - то цуратися народу... Хто зраджує й кидає свою рідну українську мову та переходить на чужу, той легко зрадить і батьківській вірі, і церкві, і в кінці стане безвірним та бездушним перекидьком”. Для викладачів, учителів, студентів і старшокласників. Усіх, кому небайдужа ідея національного відродження.

“Поки живе мова, житиме й народ, як національність; не етане мови - не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчих народів...” Ці слова великого українця Івана Огієнка найточніше відтворюють найголовнішу змістову домінанту цього видання. Мовознавчі твори автора, які відібрані до цієї книги, в Україні ніколи (за винятком першого) не друкувалися. Вперше окремі їх фрагменти появилися в світ у Варшаві на сторінках щомісячника “Рідна мова”. Наскрізною, об’єднавчою ідесю усіх їі текстів є гасло, яке народилося на чужині в результаті болісного споглядання за тривожними процесами, що посилювалися з кінця 20-х років XX століття: на теренах радянської України -- русифікація, у самій діаспорі - асиміляція українців. Гасло це - “Для одного народу - одна літературна мова, один правопис”. Воно є особливо актуальним для сьогочасної України. Для старшокласників і студентів, учителів і викладачів. Усіх, кому небайдужа ідея національного відродження.