У монографії висвітлено теоретичні засади і практичні способи визначення розміру збитків, заподіяних суспільству внаслідок нецільового використання земель. Обґрунтовано підходи до визначення збитків, що завдаються суспільству внаслідок використання земель, яке не відповідає їх цільовому призначенню, встановленому при передаванні земельних ділянок у власність чи наданні в користування, які базуються на порівнянні нормативного середньорічного доходу від використання земель при фактичному та дозволеному використанні. Розроблено еколого-економічний механізм здійснення контролю за використанням і охороною земель та відшкодування вже заподіяних збитків суспільству внаслідок порушення правил землекористування, що базується не лише на притягненні порушника до адміністративної відповідальності, а й відшкодуванні ним збитків, заподіяних суспільству нецільовим використанням земельної ділянки. Удосконалено встановлення дозволеного використання земельних ділянок як основи забезпечення їх раціонального використання, що базуються на визначенні допустимого складу земельних угідь залежно від цільового призначення ділянки; Набули подальшого розвитку теоретичні та методичні положення щодо вивчення особливостей рентоутворення в умовах різного цільового призначення земель, що полягають у диференціації факторів рентоутворення залежно від категорії земель за основним цільовим призначенням.