Романи Гете про Вільгельма Майстера нерідко розглядають як своєрідну паралель до «Фауста». І слід сказати, що для такого погляду є серйозні підстави: подібно до прославленої трагедії, «Майстер» належить до «сюжетів-супутників», котрі супроводжували Гете майже все його творче життя, вбираючи спостереження й роздуми поета-мислителя над складною й динамічною дійсністю перехідної доби європейської історії. Робота Гете над цими сюжетами розпочалася майже одночасно: в 1773-1775 pp. він створює свого «Пра-Фауста», тобто перший, «штюрмерський» варіант «Фауста», а вже в 1777 р. береться до написання «Пра-Майстера» - роману «Театральне покликання Вільгельма Майстера», який лишився незавершеним і згодом у переробленому вигляді ввійшов до роману «Літа науки Вільгельма Майстера» (1795-1797).

До книги творів великого німецького поета Йоганна Вольфганга Гете (1749—1832) ввійшли дві найвідоміші його п’єси «Гец фон Берліхінген із залізною рукою», «Егмонт» і роман «Страждання молодого Вертера» (у романі на тлі картини німецької дійсності змальовані драматичні особисті переживання головного героя – Молодого Вертера, який закоханий у дівчину, що заручена з іншим…)