У монографії сформовано теоретико-методологічні засади функціонування господарських систем, сформованих на базі природно-ресурсних комплексів. Розроблено комплекс еколого-економічних методів управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами. Запропоновано критерії та індикатори оцінки ефективності просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів. Проведена систематизація методів управління господарськими системами на базі природно-ресурсних комплексів та сформовано інструментарій екологізації управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами в умовах поглиблення інституціональних перетворень у природно-ресурсній сфері. Обґрунтовано інноваційні напрями просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів та здійснена систематизація механізмів регулювання землегосподарських, водогосподарських та лісогосподарських систем. Розроблено механізми регулювання господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів у структурі національного та регіонального управління.

У монографії досліджено ключові аспекти розвитку методології управління природними ресурсами в Україні з позицій урахування факторів, пов’язаних із процесами євроінтеграції. Зокрема, розкрито змістовні ознаки алгоритму впровадження інноваційного концепту децентралізації відповідної управлінської системи. Акцентовано увагу на визначенні шляхів переформатування структури фінансово- та організаційно-економічних механізмів управління природними ресурсами з метою максимізації досягнення позитивного ефекту, а також питанні інституційного та нормативно-правового забезпечення трансформації системи управління природними активами.