У монографії проаналізовано сучасний стан і тенденції використання земельних ресурсів у сільському господарстві. Встановлено, що деградація ґрунтів нині є однією з найважливіших виробничо-екологічних проблем, передумовою неможливості досягнення високої еколого-економічної ефективності використання земель у майбутньому. Запропоновано методику визначення суспільних утрат від деградації земель, яка базується на обчисленні частки капіталізованого рентного доходу, що втрачається при зниженні родючості ґрунту за різних ступенів деградації земель, а також витрат на відновлення родючості порушених і малопродуктивних земель. Обґрунтовано науково-методичний підхід до визначення економічної ефективності ґрунтоохоронних заходів у сучасних ринкових умовах, який базується на одержанні додаткового доходу за рахунок приросту врожаїв сільськогосподарських культур на захищених земельних ділянках. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів факультетів землевпорядкування вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців з землеустрою, моніторингу, агрономів, працівників сфери державного управління земельними ресурсами та органів місцевого самоврядування.

У монографії систематизовано проблеми здійснення землеустрою аграрних підприємств в процесі земельної реформи, дано характеристику нормативно-правового регулювання землеохоронних заходів в агроландшафтах, обгрунтовано напрями еколого-економічної оптимізації структури сільськогосподарського землекористування, удосконалено методичні підходи до організації сівозмін в агроформуваннях ринкового типу, визначено еколого-економічну ефективність заходів щодо відтворення продуктивності орних земель в ринкових умовах. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

Монографія розрахованана на вчених, аспірантів, сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, працівників наукових установ, підприємств та організацій Національної академії аграрних наук України, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.