Це перша праця, в якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі, автор досліджує місце цієї течії в євпропейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (ХІХ — поч. ХХ ст.). Окремий розділ присвячено національно-екзистенційним пошукам І. Франка, в чиїй особі сконцетровано духовний досвід переломового для долі національної культури покоління української інтелігенції.