У багатій та різноматній історико-архітектурній спадщині України пам'яткам оборонної архітектури - фортецям, замкам, оборонним храмам, міським укріпленням - належить визначне місце. Упродовж багатьох століть вони були головними у забудові міст і містечок. Замки першими відбивали ворожі напади й останніми підкорялися завойовникам. Без перебільшення можна сказати, що від рівня організації оборони залежала доля всіх поселень, життя чи смерть їхніх мешканців. Стародавні пам'ятки, що збереглися донині, становлять органічну складову краєвидів Поділля, Галичини, Закарпаття, Волині, Причорномор'я, Криму, інших країв нашої держави.

Напрочуд об'єктивна наукова праця про українсько-російське прикордоння на Донбасі з 1870-х до 1990-х років. У цій книжці від радянських та російських міфологем щодо Донбасу не залишається каменя на камені.

Рассматриваются теоретические основы исследования трансграничных территорий, географические границы как один из элементов контактных географических структур, дается географическое определение приграничных и трансграничных территорий, характеризуются основные типы и свойства трансграничных географических структур. Значительное внимание уделено методам выделения последних - физико-географическому, экономическому и природно-хозяйственному районированию. Характеризуется специфика природопользования в трансграничных бассейновых геосистемах. Приводятся данные о состоянии окружающей среды и природоохранных мероприятиях в российской и китайской частях бассейна р. Амур, о социально-экономических и экологических трансграничных градиентах и тенденциях их изменения. Рассмотрены геополитические проблемы международного сотрудничества на трансграничных территориях. Монография представляет интерес для широкого круга специалистов, выполняющих комплексные исследования приграничных и трансграничных территорий, студентов и преподавателей вузов.

Громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» є недержавною громадською організацією, що досліджує проблеми культурології, політології, філософії. Головними напрямами її діяльності є вивчення міжетнічних стосунків, проблем цивілізаційних розламів і адміністративних кордонів, формування европейської ідентичности і питань европейської інтеграції, сучасного політичного дискурсу. З творенням часопису співдіє постійний семінар — «Діалог над кордонами», що досліджує проблеми культурного та політичного прикордоння, а також щорічні Міжнародні конференції з питань транскордонного культурного, політичного та економічного співробітництва. Як громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» формує базові засади громадянського суспільства України, займаючи чітко визначені позиції з усіх найважливіших питань суспільного і політичного розвитку України. Організація випускає квартальник Незалежний культурологічний часопис «Ї», Молодіжний додаток до квартальника, а також книги відомих політологів та культурологів. Електронна версія Незалежного культурологічного часопису «Ї» є найбільшим багатомовним електронним журналом України.

№ 7. - 1996. - 95 с.

Вип. 3. - 2009. - 300 с.

Публікація містить переважно статистичні дані з демографії, ринку праці, економіки прикордонних регіонів України й Польщі. Деяка інформація представлена в розрізі повітів та районів. Видання містить діаграми й карти.

Сучасна правова наука визначає державу як найвищу форму організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території. Хоча будь-яка дефініція держави, з огляду на наявність значного розмаїття теорій розуміння держави та типів і форм існуючих держав, не може охопити всіх аспектів такого соціального явища як держава, це не виключає наявності певної єдності у розумінні основних ознак держави. Однією з головних серед таких ознак є територіальність – влада держави поширюється на певну територію, означену її кордонами, при цьому, на даній території може існувати тільки одна держава. Іншими словами, невід’ємним елементом кожного сформованого суспільства є наявність меж ареалу перебування і, відповідно, їх захист. У цьому відношенні Україна не є винятком.

From June 1941, the Soviets were forced to undertake large-scale defensive operations in the face of the overwhelming German blitzkrieg assault, operations which ran counter to their preference for highly mobile, offensive warfare. Lessons were quickly learned across a wide variety of terrain and climates, including the open steppes, dense forests, wooded swamps, cities, and in snow and ice, where the availability of construction materials differed greatly. The first to cover this topic in the English language and containing detailed information about the trenches, bunkers, observation posts, and weapon positions, this book examines field fortifications built from local materials by infantrymen, as well as their use of mines, field camouflage techniques, and construction tools. It provides a first fascinating insight into Russian defensive attempts against the overwhelming might of the German Army.

German defenses along the Normandy beaches were part of the larger Atlantic Wall fortifications designed to defend Fortress Europe. When Field Marshal Erwin Rommel took command of the invasion front in late 1943, he began a program to enhance fortifications along the Normandy coast as he believed that any Allied assault had to be stopped on the invasion beaches themselves. His most important contribution to the defenses was an extensive program of improvised beach obstructions to complicate any landing attempt. This book analyses these fortifications and describes how the Allied forces overcame them on the morning of June 6, 1944.

Although the exact dates of construction of the so-called Saxon Shore forts are uncertain, the development of the frontier system that ran form the Wash to the Solent on the south-east coast of Roman Britain was spread over at least a century and a half. Many of the new forts were notable for the superior strength of their defences, with thicker stone walls bristling with projecting curved bastions. These and other features were clearly designed to them more difficult to storm than old-style frontier forts with their classic playing-card shape and internal towers. Defense earlier in the Roman era had meant aggressive response in the open field or even offensive pre-emptive strikes into enemy territory. The new trend was to build stronger, the emphasis being on solid, more static defense, anticipating attack and absorbing it rather than going out to meet it. Most of the major harbours and estuaries of the east and south-east coasts of Britain were fortified in this manner. There was a similar series of military installations across the Channel in Gaul, extending along the northern coast as far as what is now Brittany. Whatever their precise tactical and strategic function, a continuing debate to which this book contributes, the construction of these stone forts represented a huge outlay of money, and commitment of manpower and materials. The Saxon Shore Forts are among the most impressive surviving monuments of Roman Britain. This book addresses a number ofthe fascinating questions they provoke - Who built these Forts? When and for what purposes? How were they built? How did they operate? Who garrisoned them, and for how long?

Using archaeological evidence and first-hand sources, Konstantin Nossov charts the history of the medieval Russian fortress from its early beginnings until the 14th century. According to Russian legend, in AD 862, the Slav tribes of what is now European Russia invited a number of Scandinavian princes to rule over them. In AD 882, Prince Oleg united these kingdoms as the feudal state of Kievan Rus, by building a series of settlement and border fortifications, including the Zmievy Valy (Snake Ramparts), to protect against foreign invasion. The rise of feudalism through the 11th century saw the development of individual fortified sites to the detriment of the extended border defenses. Consequently, Mongol hordes poured over the border, introducing the siege warfare techniques of the East, and heavily influencing the fortification styles thereafter. The rise of Muscovy in the fourteenth century saw an enhanced role for Moscow and the Kremlin, which was rebuilt in stone reflecting its increased significance. This book brings all these diverse strands together into a comprehensive volume on the fortifications of Russia from the early days of the Kievan Rus' until the foundation of the modern state in 1480.

В книзі на основі аналізу політико-економічного розвитку України дається вельми критична оцінка багатьом реформаторським промахам, які посилили кризовий стан держави, прогнозується завтрашній день країни, пропонуються часом нестандартні, але цілком реальні варіанти вирішення гострих проблем, намічаються шляхи подальшої демократизації українського суспільства, укріплення його єдності та підвищення відповідальності всіх найважливіших структур перед трудящими.

Це перше українське видання книги, що вже стала класичною працею про османську цивілізацію, а її автор - професор Чікагського університу Галіль Іналджик, здобув визнання як найбільший авторитет в галузі османістики. В ній показується, як за короткий час маленьке прикордонне князівство перетворилося на світову потугу, лідера ісламського світу. Розкриваються рушійні сили османського піднесення. Османська династія, Палац, центральна і провінційна адміністрація, правлячі класи, військо, право, судочинство, релігійні інститути, селянство та сільське господарство, міжнародна торгівля, ремісничі цехи, освіта, інтелектуальне життя, духовність та культура - ось ті проблеми, які розглядаються в цій книзі. Певну увагу приділено також Північному Причорномор’ю, що пропонує українському читачеві ширшу перспективу історії України. Книга вдало поєднує наукову грунтовність з барвистими деталями східної екзотики і тому розрахована як на фахівця-сходознавця, так і на аматора історії.

В «Сборнике» рассказывается языком документов о том, как в 1920 году Таганрогско-Шахтинская территория Донской области России отошла к Украине и, как и в каком составе, эта территория была возвращена в 1924–1925 гг. Северо-Кавказскому краю. Документы публикуются в хронологическом порядке как с той, так и с другой стороны и без комментариев. Всего 97 документов различного уровня и значения в таком объеме публикуются впервые.

До даного видання включені тези доповідей V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України”, яка відбулась 7 грудня 2012 року в м. Хмельницькому на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Що таке оборонна архітектура? Відповісти на це питання не так легко, як може здатись на перший погляд. Адже оборонна архітектура — це не просто потужні мури, високі вежі та мальовничі замки. Це — дзеркало життя мільйонів людей протягом століть. У цьому дзеркалі відбились політичні інтриги, технологічні новинки, побутові звички, та, звичайно ж, героїчні діяння тогочасних мешканців фортець та замків. Фортифікаційні споруди — це кам’яний літопис, який розповість чимало захоплюючих історій тому, хто забажає його прочитати. У всіх країнах Європи пошуки ідеального способу оборони, що зробив би укріплення неприступним, велися своїми шляхами протягом століть. Таким чином складалися своєрідні місцеві школи оборонної архітектури, що жваво обмінювались досвідом. Не стояли осторонь цих пошуків і наші предки. Про те, як розвивалось фортифікаційне мистецтво на теренах сучасної України, хто і як захищав та атакував твердині, що за люди були замовниками й мешканцями фортець і замків, ви дізнаєтеся з цієї книги.