Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Текст диссертационной работы П.Н.Милюкова "Государственное хозяйство России в первой четверти XVIII столетия и реформа Петра Великого", которая была удостоена в 1892 году премии С.М.Соловьева, представлен без изменений. Этот первый крупный научный труд Милюкова сразу и навсегда обеспечил ему репутацию выдающегося исследователя. В настоящем исследовании автор, рассматривая основные черты государственного хозяйства России XVII века, его состояние к началу Северной войны (1682-1701), разрушение приказного строя и последующее разорение населения, происхожение, организацию и функционирование губернского хозяйства, а также административную и податную реформу, ее проекты и результаты. Многие выводы Милюкова в диссертации вызвали широкий резонанс в обществе. Издание дополнительно включает обширный справочный аппарат в виде полезных приложений.

Системные отношения в синтаксисе всегда находились в центре внимания исследователей. В связи с этим категория следствия как категория, выражающая причинно-следственные связи, представляет интерес для изучения. Категория следствия характеризуется ярко выраженной текстообразующей функцией, отражая взаимосвязь компонентов предложения, частей предложения и предложений в составе текста, так как обусловленность – один из краеугольных компонентов архитектоники текста. Особый интерес к категории следствия можно объяснить, прежде всего, экстралингвистической стороной данного объекта и, главным образом, тем значительным местом, которое занимают причинно-следственные связи в структурации мира. Причинно-следственными отношениями связаны многие предметы, явления и факты действительности, что находит свое выражение в языке. Таким образом, проблема выражения следственной семантики в синтаксических единицах рассматривается все более широко и объемно в плане взаимодействия и соотношения языка и мышления, языка и объективной действительности. В диссертации выявлены причины синкретичных явлений следственной семантики по соотношению с другими типами значений, определено их место в системе русского языка.

Целью данной работы являются: анализ природы аудиовизуального произведения как результата творческой и производственной деятельности; изучение его режима, отраженного в нормах различных законодательных и нормативных актов; установление статуса участников процесса создания и распространения произведения и исследование правовых основ отношений между ними; анализ зарубежного законодательства и практического правового опыта в аудиовизуальной сфере; разработка предложений по совершенствованию и развитию законодательной и нормативной базы в данной сфере.

Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних основ й удосконалення методичних рекомендацій та практичних механізмів щодо формування портфелю інноваційних проектів на підприємствах машинобудування.

Вся первая часть диссертации, посвященная растениям, написана с исключительной целью послужить образцом для разработки более трудного исследования о животных и заложить своего рода основания, которые помогут уму найти решение в сомнительных случаях при изыскании достаточно запутанных причин в животном царстве, удержат его от шатаний и дадут направление его мысли.

Ефективність виконання інвести-ційним ринком своєї основної функції по мобілізації розрізнених інвестиційних ресурсів, їх акумуляції та трансформації у продуктивний капітал знач-ною мірою залежить від впорядкованості інфраструктури цього ринку, окресленості інституційного й правового поля, швидкості та надійності здійснен-ня суб‘єктами ринку інвестиційних операцій та функціонування комуніка-ційних систем, розвитку сучасних форм та методів консолідації ресурсів. При сформованій в Україні моделі фінансового ринку роль банківського інвестиційного посередництва в процесі кругообігу капіталу в економіці стає вирішальною.

Упродовж тривалого часу українські землі входили до складу Австро-Угорської монархії, Речі Посполитої, Російської імперії, Угорщини, Румунії, Чехословаччини, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, на території яких через різні об’єктивні та суб’єктивні причини опинилася величезна кількість українських історико-культурних цінностей – надбання народу, невід’ємна частина його історії. Культурні пам’ятки – це духовний світ кожної нації, її пам’ять, символи, ідеї. Їхня реституція, повернення, реевакуація, всебічне використання та вивчення є складовою частиною пріоритетних напрямків державної політики України, орієнтованої на побудову сильної, незалежної, європейської держави.

Сучасна правова наука визначає державу як найвищу форму організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території. Хоча будь-яка дефініція держави, з огляду на наявність значного розмаїття теорій розуміння держави та типів і форм існуючих держав, не може охопити всіх аспектів такого соціального явища як держава, це не виключає наявності певної єдності у розумінні основних ознак держави. Однією з головних серед таких ознак є територіальність – влада держави поширюється на певну територію, означену її кордонами, при цьому, на даній території може існувати тільки одна держава. Іншими словами, невід’ємним елементом кожного сформованого суспільства є наявність меж ареалу перебування і, відповідно, їх захист. У цьому відношенні Україна не є винятком.

Появление статьи У. Альвареса и др. (Alvarez et al., 1980) с обоснованием космической (импактной) гипотезы вымирания организмов на рубеже мела и палеогена вызвало необычайно обширный поток исследований и публикаций по проблеме биотических кризисов, о главных закономерностях и путях развития органического мира фанерозоя . Одним из наиболее ярких проявлений биотических кризисов и их ключевым элементом являются массовые вымирания (МВ). Без их детального и всестороннего исследования невозможно расшифровать причины и динамику изменений биотического разнообразия биосферы. Несмотря на большое число опубликованных работ, многие вопросы, связанные с изучением МВ, остаются неосвещенными, а такая проблема как их типизация — совершенно неразработанной. Эмпирически сложившееся приблизительное совпадение границ ряда крупных подразделений общей стратиграфической шкалы с событиями МВ делает актуальным также анализ роли последних в определении и фиксации стратиграфических границ, а также в их глобальной корреляции. Все это говорит о чрезвычайной важности изучения МВ.

Дисертація присвячена дослідженню процеса становлення, розбудови та функціонування урядової пропагандистсько-інформаційно-пресової служби доби української революції та визвольних змагань 1917-1920 рр. Проведено комплексне дослідження та аналіз урядової інформаційно-видавничої діяльності означеного періоду. З’ясовано, що урядові чинники надавали важливого значення проблемі пропаганди української ідеї та інформаційної роботи в масах, про що свідчать законодавчі акти та створення відповідних урядових структур та відповідної інфраструктури інформаційної діяльності, але в силу як об’єктивних, так і суб’єктивних причин створити систему урядового інформування не змогли, що і стало однією з причин поразки визвольних змагань. Ці процеси були характерними для урядів усіх державних формацій 1917-1920 рр. Ключові слова: інформаційна діяльність, громадська думка, зовнішнє інформування, урядова преса, агітаційно-пропагандистська робота, видавнича справа, інформаційна політика, цензура.

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.