В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.

Уже майже дев'яносто років в Європі існують рухи та режими, які називаються фашистськими або неофашистськими, якщо вони виникли після 1945 р. У цій книзі коротко викладена історія злету й падіння Націонал-фашистської партії Мусоліні та Націонал-соціалістичної робітничої партії, а також партій, які виникли в період між двома світовими війнами в австрії, Угорщині, Румунії, Югославії, Франції та Іспанії та більш-менш відкрито орієнтувались на фашистські та націонал-соціалістичні взірці. Огляд ідеологій та різновидів фашистських партій, порівняльна систематизація їхніх соціальних структур та історичних передумов виникнення прояснюють наявні спільні риси та відмінності.

Книга висвітлює історію дисидентського руху в Україні 1956-1987 років. У Розділі І автор намагається визначити місце дисидентського руху в історичному процесі, розглянути культурологічні аспекти цього явища. У Розділі ІІ розглядається увесь спектр дисидентських напрямків і течій, що існували в Україні в цей період: український національний рух, загально демократичний рух, релігійні рухи, єврейський та німецький рухи за свободу еміграції, рух кримських татар за повернення на історичну батьківщину, рух за соціальні та економічні права. Особлива увага приділяється українському національному рухові – йому присвячені Розділи III, IV і V. Книга значною мірою побудована на свіжому, незайманому матеріалі – аудіоінтерв’ю з учасниками дисидентського руху.

Матеріали із судових справ репресованих селян, опубліковані у збірнику, детально розкривають методи та форми дії репресивного апарату держави щодо селянства, яке чинило спротив грабіжницькій політиці влади у сільській місцевості сучасної Кіровоградської області у період 1929-1937 рр. У документах висвітлюються глибинні процеси, що відбувалися в аграрному секторі України, сутність яких знайшла свій прояв у занепаді сільського господарства, що, врешті, призвело до масового голоду. Для істориків, науковців, викладачів, студентів вищих навчальних закладів, краєзнавців, усіх, кому не байдужа історія України.

В статті розглянуто наявні археологічні матеріали стосовно просування сарматських племен у І–ІІІ ст. н.е. з території Північно–Західного Причорномор'я на землі Середнього Подністров'я і Прикарпаття. Ці матеріали засвідчують значну роль на початку великого переселення народів південних причорноморських племен, які почали рухатися у північно–західному напрямку на землі північно–східних фракійців і слов'ян. Ця південна течія відіграла в історії населення Південно–Східної Європи не меншу роль, ніж рух північно–західних гото–гепідських племен. Оцінюючи загальний історичний процес у Центральній та Південно–Східній Європі першої половини І тис. н.е., не слід перебільшувати значення руху як південних, так і північних номадів. Справа в тому, що не вони (ці рухи) визначали загальне спрямування конкретної історії корінного, субстратного землеробсько–скотарського населення Південно–Східної Європи, яке, сприймаючи прогресивні елементи центральноєвропейської провінційно–римської культури, продовжувало свій еволюційний поступ соціально–економічного, політичного і культурного розвитку у першій половині І тисячоліття нової ери.

778 днів і ночей Київ жив "при німцях". Як жив? Яким чином вижив? Ця документальна повість дає відповіді на ці питання. Пожежа Хрещатика. Робота у німців. Спротив і покора. Про все це і багато іншого розповідається від першої особи.

У книзі висвітлюються організаційно-правові, ідеологічні, мате - ріальні, морально-психологічні аспекти радянського антинацистського руху Опору на окупованій території України. Аналізуються форми і методи стихійного й організованого спротиву загарбникам, протидії режимним, економічним, соціальним та іншим заходам окупаційної адміністрації. Оцінюються результати, здобутки і втрати партизанської та підпільної боротьби.

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.

По другій світовій війні Москва негайно посилила свої агентурні установи й розкладову працю для знищення української політичної еміграції та її спротиву, зокрема у нас, в Америці й Канаді. Ці агентури пробують викликати в нашій суспільності цілковитий семантичний хаос. У 1967 році на мовознавчому фронті сталась "блискавична" несподіванка. Москва створила всім мовознавцям, а передусім нам, українцям, другий фронт і розбудовує його в знаряддя обмосковлювання еміграцій та науки вільних народів...

У посібнику розглядаються базові поняття інформаційної журналістики: стандарти інформаційного мовлення та етичні засади професії журналіста. На реальних прикладах з практики західної журналістики і з часів становлення новітньої української інформаційної журналістики автори аргументують ключові засади роботи журналіста-новинника. В посібнику також глибоко розглядається таке явище, як цензура у телевізійних новинах, даються численні рецепти спротиву цензурі. Основою для книги стали численні тренування, що їх проводили автори протягом 2002 -- 2006 років для українських журналістів та журналістів СНД.

Ч. 1. - 569 с.

Праця кандидата історичних наук Н. Стужинської присвячена малодослідженим і маловідомим подіям Білоруського Спротиву: Слуцькому повстанню й діяльності антирадянської партизанки в 20-ті роки ХХ ст. У додатку представлені матеріали, які ілюструють тогочасну боротьбу. Розрахована на широке коло читачів.

У монографії висвітлюеться основні засади віровчення, культової та позакультової практики значної частини новітніх і нетрадиційних релігій та містичних груп. Розглянуто діяльність релігійних та містичних об'єднань як в Україні, так і поза її межами. Автори спираються на широке коло наукових, науково-популярних та релігійних видань. Використано переклад з іноземних джерел, що раніше не друкувалися українською мовою. Здійснено системний аналіз заходів з протидії протиправним виявам представників певної частини новітніх релігійних рухів у країнах Європи та США, їхнє обргрунтування у міжнародному та вітчизняному законодавстві. У додатках містяться: програма спецкурсу з релігієзнавства "Новітні та нетрадиційні релігії і окультно-містичні групи України"; міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, що регламентують діяльність релігійних організацій. Монографія розрахована для використання в науково-методичній та навчвальній роботі студентами, аспірантами, докиторами і професорсько-викладацьким складом. Рекомендується для застосування у навчальному процесі при викладанні релігієзнавства, прознавства, політології та психології.

У збірнику подані документи, що висвітлюють історію протестних настроїв та проявів інокодумства комуністичному авторитарному режимові на території Сумщини, починаючи з часів хрущовської «відлиги» до періоду пізньої «перестройки». Документи стосуються найважливіших форм «антисовєтських проявів» – від випадкових розмов, розповсюдження листівок, дисидентства інтелігенції і до створення підпільних організацій. Для дослідників історії національно-визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України.

The wider peacebuilding field has long suffered under the weight of an intriguing paradox: Violence has never been more studied, understood in terms of its dynamics and patterns, and officially identified as a policy challenge than it has in past the twenty years. And violence continues to unfold with extraordinary resilience in too many communities around the world. In this book Joe Bock makes a significant step into unpacking and suggesting creative ways to respond to this dilemma. I say that as a practitioner- scholar with thirty years of experience in community conflict and as a critic of the difficulties that this promising area of exploration — all too often misnamed as conflict prevention — has failed to deliver. From the standpoint of the practice of strategic peacebuilding several key contributions are worth highlighting from this book.