З кожним роком ономастика набирає все більшої популярності: з'являється чимало наукових досліджень, частину топонімічного матеріалу вміщено в «Історії міст і сіл Української РСР». Публікації на цю тему нерідко можна побачити в журналах та газетах. Уже протягом десяти років під рубрикою «І села і міста друкує матеріали, зібрані письменником Юрієм Кругляком, громадсько-політичний тижневик Україна». Вони й лягли в основу цієї книжки. Тут за абеткою подаються коротенькі довідки про час заснування й походження назви міст і селищ міського типу Української РСР Поряд з науковими твердженнями одекуди викладено легенди й перекази, поширені в народі. Гадаємо, що це видання стане в пригоді науковцям, краєзнавцям, учителям, юним історикам та географам — усім, хто цікавиться історією рідного краю.

Історія краю, або краєзнавство, - один з найцікавіших напрямів сучасної науки. В книзі читач дізнається про розвиток історичного краєзнавства на території України, про джерела вивчення минулого, ознайомлення з основними етапами історії Чернігово-Сіверської землі. Книга базується на великому фактичному матеріалі, який зібрав, систематизував і узагальнив автор.

На підставі аналізу оригінальної та перекладної художньо-белетристичної та науково-публіцистичної літератури проведено повне системне дослідження фонографічної структури чужомовних власних назв (англійських і німецьких особових імен, прізвищ та географічних назв), а також їх асиміляції українською мовою в рамках загальної теорії перекладу та лексичного запозичення. Виявлено та докладно проаналізовано графічні відповідники фонемного складу англійських онімів, графемні сполучення німецьких назв, а також варіанти їх української передачі. Запропоновано два проекти передачі англійських і німецьких власних назв графічними засобами української мови, які передбачають правопис усіх проаналізованих варіантів.

В учебном пособии рассматриваются содержание, история развития и современное состояние, методы научного анализа вспомогательных исторических дисциплин: метрологии, хронологии, ономастики, генеалогии, геральдики, нумизматики, картографии западноевропейского средневековья. Издание содержит иллюстрации старых карт, монет, гербов и т. д.

Третє видання Словника-довідника своєю побудовою, змістом і обсягом суттєво не відрізняється від попереднього (1996 р.). У ньому подаються офіційні імена, уживані в Україні, та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичних творів, народних пісень тощо. Видання сувенiрне. Для філологів, працівників преси, загсів, паспортних столів, для всіх тих, хто цікавиться походженням власних імен. Словник стане у пригоді молодим батькам.

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).

У книжці викладено короткі відомості про виникнення прізвищ на Україні, про семантику, будову, відмінювання, правопис і наголошування українських прізвищ. Основною частиною довідника є словничок, у якому зібрано близько чотирьох тисяч прізвищ, у написанні, відмінюванні й наголошенні яких можуть виникати труднощі. Разом з початковою формою того або іншого прізвища зазначено форми родового, давального й орудного відмінків однини та називного й родового множини, форми жіночих прізвищ, відмінні від форм прізвищ чоловіків; у кожній формі визначено наголос. Довідник розрахований на вчителів, журналістів, а також на тих працівників навчальних закладів і установ, які мають справу з оформленням особових документів.

Наукова публікація українського вченого Мирона Кордуба, що дає опис знання про топоніми та їх історичне значення у гуманітарних науках.

В книге известного историка А.Г. Кузьмина предпринимается попытка взглянуть на спорные вопросы начала Руси через призму всего этнополитического развития Восточной и Центральной Европы. На первом плане стоят такие вопросы, как исторические судьбы славян, этническая природа варягов, соотношение славян, варягов, руси, конкретные условия появления в Восточной Европе государства Руси. Исследование построено на обширном источниковедческом, лингвистическом, этнографическом и археологическом материале, используются данные топонимики, ономастики, антропологии и других дисциплин. Строгая научность органично сочетается у А.Г. Кузьмина с публицистической страстностью, причем особое внимание автор уделяет длящейся вот уже 250 лет дискуссии между норманистами и антинорманистами. Книга издается в авторской редакции.

В монографии рассмотрены теоретические проблемы ономастики. Дается история данной науки, определяется место ономастики среди других дисциплин и связь имен собственных с жизнью человека. Особое внимание отводится семантике имен собственных и их роли в языке и речи.