«Сказания иностранцев о Московском государстве» - выпускное сочинение В.О. Ключевского, представленное молодым исследователем к окончанию Московского университета. Оно было удостоено золотой медали, а его автор – степени кандидата. Работа обращаются к истории повседневной жизни разных сословий, истории быта, проблемам своеобразия национального характера и культурно-исторических связей России и Запада. В.О. Ключевский рассматривает записки путешественников как особый вид исторических источников. Их своеобразие и уникальность состоят в том, что они дают сведения об обыденной жизни русских людей, которую слабо затрагивали известные на тот момент отечественные документы. Автор исследует вопрос, что представляют собой известия иностранцев, описывающих свои впечатления от России, что они дают для изучения ее жизни и политической системы Российского государства. Ключевский отмечает некоторые традиционные черты во взаимном восприятии иностранцев и русских. Он показывает характерные для представителей «западного» мира субъективизм и искаженное восприятие Московии, как страны на краю света, совершенно им не понятной. Книга состоит из тематических разделов, в каждом из которых глазами иностранцев представлена та или иная сфера жизни средневековой России: города, торговля и монета, войско, государь и его двор, прием иностранных послов, управление и судопроизводство, доходы казны, вид страны, ее климат, почвы, их плодоносность, население и т.д.

Ставший классическим труд чешского историка — сторонника идеи Чехии как части Австрийской империи В «Истории Чешского королевства» автор использует широкий круг источников, привлекает малоизвестные и неизвестные ранее документы, обширно цитируя их. В книге много детально проработанных побочных частных сюжетов, изложений легенд и преданий.

Екатерина Арагонская - дочь Фердинанда Католика; для упрочения союза Англии с Испанией была выдана замуж за старшего сына Генриха VII, Артура, принца Валлийского, а после его смерти — за следующего его брата, Генриха VIII, от которого у нее была дочь Мария (Кровавая), впоследствии английская королева. Ее бракоразводный процесс послужил поводом к введению реформации в Англии.

«Домострой», бесспорно, принадлежит к числу важнейших памятников древней письменности, имеющей одинаково важное значение и для историка народного быта, и для историка литературы. «Домострой» представляет красочные картины средневекового быта во всех тонкостях и проявлениях общественного и семейного бытия.

Т. І : До початку ХІ віка. - 1904. - 628 с.

Місцем дії романтичних подій і зухвалих, захоплюючих дух пригод автор вибирає Італію і Сицилію. Втомившись від грабежу і розбою, великий отаман розбійників Рінальдо Рінальдіні шукає забуття на віддалених островах Середземного моря, мріючи там почати праведне життя і знайти душевний спокій. Однак злощасний рок переслідує його, ввергаючи у все нові пригоди і змушує творити ще більше зло.

Издание в целом отражает становление и развитие народа, экономики, культуры и государственности Украины, никогда не прибегавшей к экспансии и постоянно ведшей освободительные войны, защищая соседние страны от татаро-турецкого нашествия. Много места уделено здесь украинско-русским и украинско-польским связям, казачеству и казацкой республике, демократические устои которой стали основополагающим принципом первой в Европе украинской конституции 1710 г., созданной гетманом П. Орликом. Книга отличается ярким художественным стилем и читается, как увлекательное литературное произведение. Рекомендуется как учебник для учащихся общеобразовательных школ и вузов, в также для всех интересующихся богатейшей историей Украины.

Дана публікація присвячена історії рукописної книги у світі. Матеріал поділений на три розділи: рукописна книга стародавнього світу, рукописна книга середньовіччя та раннього відродження та рукописна книга у південних і східних слов'ян. Розглядаються різні технології виготовлення книг, що існували в різних частинах світу, матеріали, що для цього використовувалися. Видання доповнене ілюстраціями із зображенням давніх книг, процесом їх виробництва.

Коротка оповідь про воєнні кампанії та зовнішню політику гетьмана Богдана Хмельницького від 1648 року до його смерті.

Т. 1. - 1956. - 801 с.

«Вони бояться правди — хай світ почує правду!» — такий епіграф написав український автор Василь Савченко на своїй книжці «Безимлаг», виданій в Авґсбурзі 1948 року. «Вони» — це ті, в кого руки залиті кров'ю мільйонів невинних жертв українського й інших неросійських народів СССР; це ті, що на одній шостій частині світу запровадили таке рабство, якого не бачив світ за часів середньовіччя. Це — большевики, московські імперіялісти, колонізатори. Не зважаючи на те, що російська імперія існує вже більше чотирьох сторіч, а сучасна комуністично-російська система — майже 40 років, світ і до цього часу мало поінформований про жахіття в тюрмі народів — СССР. Навіть тоді, коли протягом 1955–1956 рр. на Захід повернулася численна кількість кол. вояків німецької армії, що потрапили під час другої світової війни до російського полону і, як живі свідки нелюдських знущань у совєтських концтаборах, свідчили про масове народовбивство, арешти і заслання в СССР, — світ далі майже не звернув на те уваги. Знову ж, коли українська еміґрація на Заході, маючи численні свідчення й оригінальні документи від запроторених до совєтських концтаборів українців (напр., з Мордовських концтаборів), закликає вільний західній світ вжити супроти носіїв російського імперіялізму та його допоміжних сил моральних і матеріяльних санкцій, — вільний світ не то що вперто мовчить, але й ще поступово вплутується в коло московської коекзистенції, вишукує шляхи мирних контактів та співпрацює з народовбивцями, а цим самим посередньо сприяє системі невільництва і концтаборів у СССР. Видаючи книжку «Концентраційні табори в Совєтському Союзі», ми хочемо відкрити бодай частину заслони, де як свій, так і чужий читач зрозуміє суть жахливої політики, що її практикує червона Москва на неросійських народах.

Хроника так называемого Галла Анонима содержит материал, отражающий ранний период истории Польши. Она представляет большой интерес не только для специалистов по истории Польши, но также для специалистов по истории Чехии, Германии, Венгрии и СССР, поскольку в ней освещены взаимоотношения этих государств в XI – начале XII в. Имя автора, писавшего историю деяний Болеслава Кривоустого, остаётся до настоящего времени неизвестным. Вся хроника проникнута мыслью о необходимости сильной княжеской власти, необходимости сохранения крепкого государства, которое всегда может дать отпор внешним врагам. Все симпатии автора на стороне сильных правителей: Болеслава Храброго и Болеслава Кривоустого. Внимательно изучая материал хроники, можно реально представить себе историю взаимоотношений Польши с Германией, Чехией и Венгрией; автор ярко показывает, как правители Польши пытались в борьбе за независимость родины укрепить свои позиции дружественными отношениями с Венгрией и Русью. В хронике изображена картина острой классовой борьбы, сопровождающей процесс феодализации страны. Она содержит ценное (единственное в польских источниках) известие об антифеодальном восстании 30-х годов XI в., охватившем почти всю Польшу. На основании сведений хроники можно сделать вывод, что восстание крестьян против усиления феодализма внешне носило характер борьбы с распространением христианской религии, что является типичным для восстаний крестьян этого периода.Хроника рисует борьбу светских и духовных феодалов, рассказывает о заговоре, организованном против Болеслава II Смелого (Щедрого). Она показывает героизм польского народа, сумевшего отбить натиск на Польшу германского императора Генриха. Труд хрониста увековечивает память о стойкости, храбрости и непоколебимости польского народа в момент смертельной опасности, нависшей над его родиной.