Досліджено проблему інтеграції культурних цінностей та прояви синкретичних художніх традицій у культурній парадигмі Схід - Захід. Розглянуто культурну спадщину (культурні універсалії), філософію музичної культури, семантику та семасіологію (аспекти музичного тезауруса й артефакту). Проаналізовано розвиток музичної естетики та загальної теорії музичного мистецтва (постмодернізму, традиції та новаторства, стилю, музичного змісту, синтаксису, законів формотворення). Розкрито текстово-семантичний і змістовно-логічний аспекти окремих симфонічних творів композиторів Бао Юань Кея (Китай), та Є.Станковича (Україна). Зроблено висновок про існування у двох індивідуальних авторських системах (що деяким чином окреслюють тенденції розвитку сучасних національних композиторських шкіл - як високі зразки узагальнення художньої традиції на сучасному етапі) певних рис паралельності та подібності. Новий напрям трактування конвергенції як перспективи сучасного мислення, що поглиблює розуміння синкретизму як інтелектуальної основи східної й західної музичної традиції, пов'язано зі смисловими поняттями діалогу (самодіалогу), метафоричності, цілісності. На підставі аналізу музичного матеріалу двох полярних композиторських шкіл, визначено домінантну тенденцію щодо проростання музично-культурних аналогій, особливо, у галузі інструментальної музики, та про їх конвергентний зв'язок: поєднання філософічності та декоративності, узагальненості та деталізованості, циклічності та фазовості, класичної сонатності та варіаційної імпровізаційності, що у єдиному творі можуть виступати нормами досягнення художньої цілісності.

  Скачати повний текст