Дисертація присвячена дискурсам події, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречень. В роботі обґрунтовано визначення події як розриву, що іменується, визначено специфіку після-подієвих ситуацій через концепцію конфлікту тлумачень вірності, досліджено поетику дискурсів події та їхню політичну дієвість.Проблема невизначеності онтологічного статусу події актуалізується щоразу після події як неможливість об'єктивно визначити, чи дійсно те, що відбулось, було саме подією. Революція, зустріч, трагедія становлять єдність лише із певного заангажованого ракурсу. Ця самореферентність події зумовлює зміщення фокусу дослідницької уваги з події на дискурси події. Український контекст протистояння дискурсів на тлі війни та світовий контекст дискусій щодо пандемії посилюють гостру актуальність дослідження дискурсів події.Метою дисертаційної роботи є осмислення дискурсів як таких, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречення. Об'єктом виступають дискурси події, предметом є дискурси події між вірністю і зреченням. В роботі визначено чотири завдання, які послідовно виконуються у чотирьох розділах:– провести порівняльний аналіз філософії події Мартіна Гайдеґґера, Жиля Дельоза, Алена Бадью;– дослідити дискурсивне поле ствердження події і обґрунтувати необхідність введення концепту «говір»;– дослідити поетику дискурсів події у протиріччі вірностей і зречень та концептуалізувати «перекладання» як тактики акратичних дискурсів; – визначити політичну дієвість дискурсів події: їхні хиби, спокуси і роль у маніфестації спільноти.Авторську теоретико-методологічну позицію сформовано на основі філософії події Бадью та її інтерпретації Славоєм Жижеком.Жижек, інтерпретуючи бадьюанську філософію події в категоріях Жака Лакана, визначає подію як травматичне зіткнення з Реальним, а її іменування – як мовне вписування цієї зустрічі. З опорою на цю інтерпретацію події запропоновано визначення події як розриву, що іменується. При цьому під розривом розуміється зіткнення з Реальним, а під іменуванням – символізація цього розриву. У дисертації визначено чотири типи події: зустріч, солідарність, натхнення, трагедія.В роботі висунуто гіпотезу і обґрунтовано думку про те, що дискурси події завжди знаходяться між вірністю і зреченням через неможливість абсолютної вірності. Дискурси, що дбають про вірність події, діють відповідно до двох тенденцій: або створення нового порядку, або постійне оновлення розриву. Ті акратичні дискурси, які чинять спротив нормалізації мови, в роботі визначені як говори, реалізації номадичної вірності говорів визначено як тактики перекладання. На основі аналізу поетики акратичних дискурсів події визначено наступні риси говорів – неповнота, недосконалість, переривчастість. При аналізі політичної дієвості дискурсів події розглянуто три фігури зла за Бадью – зрада, симулякр, катастрофа. Вони доповнені визначенням чотирьох фігур спокус, які пропонують чотири типи однозначних розрішень протиріч вірності: історизація, меморізація, ритуальне відтворення, трансляція. Цим спокусам протистоять тактики створення неіменованих спільнот.Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких твердженнях:– дістали подальшого розвитку ідеї Бадью та Жижека стосовно самореферентності події, їх доповнено визначенням події як розриву, що іменується,– уточнено бадьюанську класифікацію подій,– доведено недосяжність для дискурсів події абсолютної вірності без зречень,– сформульовано стратегії уможливлення вірності і тактики береження неможливої вірності,– проаналізовано політичну дієвість дискурсів події,– вперше введено до наукового обігу поняття «говір».Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та для подальшої розробки цієї теми у теоретичному напрямку філософії події чи в практичному напрямку дискурс-аналізу.Ключові слова: Ален Бадью, вірність, дискурси події, зречення, іменування, мова, неіменоване, поетика говорів, перекладання, Реальне, репрезентація події, розрив, Славой Жижек, спільнота, філософія події.^UThe dissertation is devoted to the discourses of the event which affirm the event between the requirements of fidelity and the threats of renunciation. The paper substantiates the definition of the event as a split that is being named, determines the specifics of post-event situations through the concept of conflict of fidelity interpretations, explores the poetics of the discourses of the event and their political effectiveness.The problem of uncertainty of the ontological status of the event is actualized every time after the event takes place because of the impossibility to define objectively whether what happened was an event indeed. Revolution, meeting, tragedy seem to form a kind of unity only from a certain biased perspective. This self-referentiality of the event causes a shift of research focus from the event itself to the discourses of the event. The Ukrainian context of confronting discourses against the war background and the global context of the pandemic discussions amplify the acute relevance of the study of the discourses of the event.The dissertation aim is to understand the discourses as those affirming the event between the demands of fidelity and the threats of renunciation. The dissertation object is the discourses of the event, the dissertation subject is the discourses of the event between fidelity and renunciation. The work identifies four tasks being consistently performed in four dissertation chapters: – to conduct a comparative analysis of the philosophy of the event by Martin Heidegger, Gilles Deleuze, Alain Badiou;– to explore the discursive field of assertion of the event and justify the need to introduce the philosophical concept of «patois»;– to study the poetics of the discourses of the event in the contradiction of fidelity and renunciation and to conceptualize «translating» as a tactic of acratic discourses;– to determine the political effectiveness of the discourses of the event: their shortcomings, temptations and role in the manifestation of the community.The author's theoretical and methodological position is based on the philosophy of the event by Badiou and its interpretation by Slavoj Žižek.Žižek, interpreting Badiou's philosophy of the event in Jacques Lacan's categories, defines the event as a traumatic encounter with the Real, and its naming as a linguistic inscription of this meeting. Using this interpretation of the event, we propose to define the event as a split that is being named. In this case, the split is understood as a collision with the Real, and by naming – a symbolization of this split. The dissertation defines four kinds of events: an encounter, a solidarity, an inspiration, a tragedy.The paper hypothesizes and substantiates the idea that the discourses of the event are always between fidelity and renunciation due to the impossibility of absolute fidelity. Discourses that care for the fidelity to the event may operate according to two tendencies – either the creation of a new order or the constant renewal of the split. Those acratic discourses that oppose the normalization of language are defined in the paper as patois, realization of nomadic fidelity of patois is defined as continual translating tactics. Based on the analysis of the poetics of acratic discourses of the event, the following features of patois are identified – incompleteness, imperfection, discontinuity.In analysing the political effectiveness of the discourses of the event, three figures of evil according to Badiou were considered – betrayal, simulacrum, disaster. They are supplemented by the definition of four figures of allurement which offer four types of unambiguous solutions to the contradictions of fidelity: historization, memorization, ritual reproduction, broadcasting. These allurements are opposed by the tactics of constructing unnamed communities.The scientific novelty of the obtained results is specified in the following statements:– the ideas of Badiou and Žižek on the self-referentiality of the event were further developed being supplemented by the definition of the event as a split that is being named,– Badiou's classification of events is specified,– the unattainability of absolute fidelity without renunciation for the discourses of the event is proved,– strategies of enabling fidelity and tactics of preservation of impossible fidelity are formulated,– the political effectiveness of the discourses of the event is analysed.– for the first time the concept of «patois» was introduced into scientific circulation.The results of the research can be used in the educational process and for further development of this topic in the theoretical direction of the philosophy of events or in the practical direction of discourse analysis.Keywords: Alain Badiou, fidelity, discourses of the event, renunciation, naming, language, unnamed, poetics of patois, translating, Real, representation of the event, split, Slavoj Žižek, community, philosophy of the event.

У дисертації здійснено комплексний аналіз розвитку концепцій західноєвропейської музичної педагогіки в системі музичної освіти Китаю (друга пол. ХХ – початок ХХІ століття), схарактеризовано досвід реалізації цих концепцій для використання конструктивних здобутків в українських закладах освіти всіх рівнів. Доцільність дослідження зазначеної проблеми підсилюється необхідністю подолання суперечностей між: інтенсивним розвитком економічної, науково-технічної, промислової сфер життєдіяльності суспільства, які детермінували пріоритетність технократичного підходу як форми суспільного світогляду та потребою підвищення рангу духовної та естетичної складової в ієрархії базових цінностей особистості засобами музичного мистецтва; значним педагогічним потенціалом провідних концепцій західноєвропейської музичної педагогіки та недостатнім рівнем використання набутого світового досвіду в даному напрямі; потребою у творчому використанні в системі музично-педагогічної освіти України прогресивного досвіду китайських педагогів із реалізації в освітянській практиці передових ідей західноєвропейської музичної педагогіки та відсутністю відповідного організаційно-методичного забезпечення цього процесу. У дисертації вперше визначено етапи розвитку концепцій західноєвропейської музичної педагогіки в системі музичної освіти Китаю в період другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.; розкрито значення концепцій 3 Yang Zhang західноєвропейської музичної педагогіки для розвитку теорії та практики музичної освіти КНР: збагачення змісту музичної освіти, орієнтація на особистість, індивідуалізація навчання, розширення номенклатури музичних інструментів при навчанні музики, застосування ефективних форм, методів і засобів навчання. У роботі також схарактеризовано особливості підготовки вчителів для практичного використання ідей та методик західноєвропейських музичних концепцій в процесі професійної діяльності; виокремлено основні напрями творчого використання напрацювань китайських педагогів щодо використання здобутків західноєвропейської педагогіки в системі музичної освіти України; уточнено сутність та зміст основних концепцій західноєвропейської музичної педагогіки (К. Орфа, З. Кодая, Е. ЖакаДалькроза). Подальшого розвитку набули педагогічні ідеї про методи, форми, засоби реалізації західноєвропейських музично-педагогічних концепцій в системі музичної освіти КНР. До наукового обігу введено значну кількість (89) невідомих і маловідомих в Україні інформаційних джерел китайською мовою, у яких висвітлено різні аспекти проблеми розвитку музично-педагогічних концепцій у системі освіти КНР, проаналізовано теоретичне і практичне значення прогресивних ідей західноєвропейських музикантів-новаторів для вдосконалення процесу музичного навчання і виховання, презентовано досвід їх реалізації в системі музичної освіти Китаю. Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали й висновки дисертації можуть бути використані в процесі викладання лекційних і практичних занять з педагогіки, педагогіки вищої школи, історії педагогіки, порівняльної педагогіки, методики викладання музичних дисциплін; при розробці навчально-методичної літератури, підручників, навчальних посібників; у системі підвищення кваліфікації музичнопедагогічних працівників.^UIn the dissertation, it was carried out a comprehensive analysis of the development of the concepts of Western European music pedagogy in the music education system of China (second half of the 20th – beginning of the 21st century), it also was characterized the experience of implementing these concepts for the use of constructive achievements in Ukrainian educational institutions of all levels. The expediency of the study of the mentioned problem is strengthened by the need to overcome the contradictions between: the intensive development of the economic, scientific, technical, and industrial spheres of society's life, which determined the priority of the technocratic approach as a form of social outlook, and the need to increase the rank of the spiritual and aesthetic components in the hierarchy of the basic values of the individual by means of musical art; the significant pedagogical potential of the leading concepts of Western European music pedagogy and the insufficient level of use of the acquired world experience in this direction; the need for creative use in the system of music-pedagogical education of Ukraine of the progressive experience of Chinese teachers in the implementation of advanced ideas of Western European music pedagogy in educational practice and the lack of appropriate organizational and methodological support for this process. 8 Yang Zhang In the dissertation, it was firstly revealed, the stages of development of the concepts of Western European music pedagogy in the system of music education of China in the period of the second half 20th century - the beginning of 21st century; the significance of the concepts of Western European music pedagogy for the development of the theory and practice of music education in the People's Republic of China: enrichment of the content of music education, orientation to the individual, individualization of learning, expansion of the nomenclature of musical instruments in music education, application of effective forms, methods and means of learning. The work also characterizes the peculiarities of teacher training for the practical use of ideas and methods of Western European musical concepts in the process of professional activity; the main directions of creative use of the achievements of Chinese teachers regarding the use of the achievements of Western European pedagogy in the system of music education of Ukraine were highlighted; were specified the essence and content of the main concepts of Western European music pedagogy (K. Orfa, Z. Koday, E. Jacques-Dalcroze). There were gained further development the pedagogical ideas about the methods, forms, and means of implementing Western European musical and pedagogical concepts in the music education system of the People's Republic of China. A significant number (89) of unknown and little-known in Ukraine information sources in the Chinese language were introduced into the scientific circulation, which highlighted various aspects of the problem of the development of musical and pedagogical concepts in the education system of the People's Republic of China, and it was analyzed the theoretical and practical significance of the progressive ideas of Western European musicians-innovators for improving the process of music education and upbringing, also it was presented the experience of their implementation in the Chinese music education system. The practical significance of the research is that the materials and conclusions of the dissertation can be used in the process of teaching lecture and practical classes in pedagogy, higher school pedagogy, history of pedagogy, 9 Yang Zhang comparative pedagogy, teaching methods of musical disciplines; in the development of educational and methodical literature, textbooks, training aids; in the system of professional development of music and pedagogical workers.