Встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит (РА) на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є характерним формування запально-дистрофічних і ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки. Показано, що ці ураження протікають атипово з ослабленням маніфестності клінічних проявів та є резистентними до лікування. На їх перебіг суттєво впливає інвазія пілоричних хелікобактерій (НР), які у даних пацієнтів здебільшого володіють підвищеними токсигенними властивостями за рахунок індукції синтезу антитіл до НР, з'єднаних з IgG, та наявністю в геномі бактерії ланок, відповідальних за продукцію CagA та VacA. Обгрунтовано підходи до лікування ГДП, обумовлених вживанням НПЗП залежно від стану кислотоутворювальної функції шлунка та наявності НР. За НР-позитивних форм ГДП запропоновано використовувати "потрійну" антихелікобактерну терапію в поєднанні з блоківниками кислотності (фамотідин, омепразол, ланзапрозол), НР-негативних форм - протизапальну та цитопротекторну терапію (колоїдний субцитрат вісмуту, вентер).

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку поширеності та захворюваності на хронічну гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію серед дітей Чернівецької області та встановлено поступове їх зростання. Визначено інформаційну цінність статистично значущих комбінацій ендогенних і екзогенних факторів ризику формування гелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології в дітей (за найбільш значимими факторами рекомендується використовувати таблицю багатофакторного аналізу як математичної моделі). Визначено генетичну структуру гелікобактеріозу серед дітей із гастродуоденальною патологією, проведено регіональний розподіл генів патогенності Helicobacter pylori (CagA та VacA), встановлено особливості розподілу патогенних генотипів збудника за різних захворювань гастродуоденальної ділянки в дітей. Подано порівняльну топологічну характеристику бактеріального засівання шлунка різними генотипами пілоричних гелікобактерій. Досліджено взаємозв'язки між показниками клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунної системи дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію залежно від генотипу збудника та фази захворювання. Встановлено детерміновані токсигенними штамами особливості імунної відповіді організму залежно від генотипу пілоричних гелікобактерій. Підтверджено, що токсигенні штами Helicobacter pylori спричиняють більш виражену ушкоджувальну дію на слизову оболонку гастродуоденальної ділянки та пов'язані з максимальним підвищенням кислотоутворення в шлунку. Обгрунтовано та проведено оцінювання ефективності диференційованого підходу до призначення антигелікобактерної терапії в дітей, що дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити лікарське навантаження, покращити якість життя пацієнтів і запобігти розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст