Наведено основні відомості про будову тіла людини. Розглянуто з точки зору онто- і філогенезу в порівняльному і функціональному плані апарат руху та опори, внутрішні органи, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну та нервову системи, органи чуття. Розширено відомості про анатомію зубів, щелеп, м'язів, кровопостачання, іннервацію голови.

Викладено основні закономірності будови тіла свійських тварин за системами органів: скелета, з'єднання кісток, м'язів, системи органів шкірного покриву, апаратів травлення, дихання, органів сечовиділення і розмноження, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. Розглянуто будову органів з погляду онто- та філогенезу в порівняльному аспекті. Висвітлено загальні принципи будови нервової системи. Наведено особливості будови тіла свійської птиці.

Вивчено фізіологічні механізми антигравітаційної участі м'язів у регуляції ортоградного положення тіла людини. Досліджено залежність зміни біодинамічних характеристик ікроножних м'язів людини у динаміці вікового розвитку та тренованості.

Запропоновано методику вимірювання біомеханічних властивостей скелетних м'язів, засновану на результатах аналізу їх амплітудно-частотних якостей.

Викладено основи фізіологічної хімії, сучасні уявлення про структуру, фізіологію та біохімію скелетних м'язів, енергетичні джерела, що забезпечують їх скорочувальну активність. Проаналізовано особливості вуглеводневого, ліпідного та білкового обмінів під час м'язової діяльності; вплив тренування, спрямованого на розвиток витривалості, на метаболізм вуглеводів, ліпідів і білків у процесі фізичних навантажень. Наведено характеристику стану енергетичних систем, що забезпечують виконання фізичних вправ високої інтенсивності. Висвітлено вплив фізичних навантажень на зміну метаболізму в м'язових волокнах, фізіологічні адаптаційні процеси під час тренування.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

З метою збереження замкненості піднижньощелепного фасціального футляра рекомендовано робити розтин основної шийної фасції на рівні нижнього краю щитоподібного хряща, а до блоку тканин, що видаляють, залучати передній край фасціального футляра грудино-ключично-соскового м'язу та власні футляри двочеревного, під'язикового та щелепно-під'язикового м'язів.

Вивчено вплив гравітаційних взаємодій на формування тонусу скелетних м'язів нижніх кінцівок, які беруть участь у регуляції ортоградної пози тіла людини.

В работе представлены результаты исследования аннексинов (внутриклеточных кальцийзависимых фосфолипидсвязывающих белков) на сократительные реакции гладких мышц воротной вены. Описан новый метод выделения аннексинов из гладких мышц желудка свиньи. Показано, что в наномолярных концентрациях аннексины вызывают увеличение частоты и уменьшение амплитуды фазных сокращений воротной вены. Этот эффект дозозависим и сопровождается увеличением интегральной сократительной активности препарата. Кроме того, аннексины способствуют увеличению базального тонуса воротной вены. Таким образом, показана способность экзогенных аннексинов изменять сократительные свойства сосудистых гладких мышц.

С использованием метода Н-рефлексометрии исследовано влияние активного и пассивного отдыха на реципрокные взаимодействия в мышцах предплечья человека. Тестирующий стимул наносился на n.medianus через 1,10 и 150 мс после кондиционирующего, который подавался на n.radialis. Эти интервалы были выбраны как максимумы проявления всех трех фаз торможения. Установлено, что в начале пассивного отдыха происходит усиление реципрокного торможения, за которым следует восстановление активности мотонейтронов путем ослабления этого торможения. В случае активного отдыха восстановление возбудимости мотонейтронов осуществляется путем облегчения всех трех фаз реципрокного торможения. Обсуждены возможные механизмы данного явления.

Розглянуто проблему об'єктивної оцінки стану рухової функції спортсменів. Величина біомеханічного демпфірування скелетних м'язів, досліджувана за допомогою індексу демпферності, має свої особливості та, в основному, зменшується по мірі зростання спортивної кваліфікації, що вказує на більш ефективне виконання рухових задач спортсменами вищих спортивних розрядів.

У дослідах на котах досліджено патерн ЕМГ-активності згиначів і розгинача ліктьового суглоба під час здійснення згинальних цілеспрямованих оперантних рухів передпліччя. Рівень стаціонарної ЕМГ-активності, що генерується згиначами за умов установлення рівноваги суглоба, не виявляє взаємозалежності з величинами рівноважних суглобових кутів. Зроблено припущення, що дана особливість зумовлена проявом гістерезисних ефектів м'язового скорочення. Досягнення цільової позиції в основному залежало від динамічних фаз активності м'язів. Патерни активності м'язів-синергістів під час виконання руху істотно відрізнялися; в них можна було виділити різні компоненти, пов'язані з виходом із рівноваги з певним прискоренням і досягненням заданого рівноважного суглобового кута. Кінцеві позиції передпліччя за однакового рівня стаціонарної ЕМГ-активності, що генерується під час їх утримання, могли суттєво відрізнятись; вони залежали від особливостей перебігу динамічних фаз активності (зокрема, від часу спаду активності до стаціонарного рівня). Зроблено висновок про те, що переміщення ланки кінцівки з одної рівноважної позиції на іншу здійснюється в основному за рахунок координації динамічних фаз активності м'язів.

Висвітлюються сучасні проблеми хірургічної патології у тварин, завдання і шляхи розвитку ветеринарної хірургії. Розглядаються різні види хвороб тварин (травми, відкриті механічні пошкодження, хірургічна і специфічна інфекції, сепсис, термічні та хімічні ушкодження, хвороби кісток, суглобів, шкіри, сухожилків, м'язів, судин, нервової системи, грижі, новоутворення, пухлини). Описуються причини цих хвороб і фактори, що сприяють їх виникненню, загальні клінічні ознаки, методи діагностики, принципи лікування тварин, механізм видужання, раціональна годівля, утримання, а також загальні методи профілактики хвороби.

На изолированных полосках воротной вены крыс показана роль хронического дефицита церебрального дофамина, вызванного повреждением мезостриатной дофаминергической системы мозга 6-гидроксидофамином и вклад системы оксида азота в реализацию зависимости длина - сила сосудистых гладких мышц. Выявлено существенное снижение сократительных ответов и увеличение жесткости сосудистых гладких мышц при их растяжении в условиях хронического дефицита мезостриатного дофамина. Показано их частичное восстановление после длительного введения животным предшественника оксида азота - L-аргинина. Сходные изменения отмечены на фоне блокады NO-синтазы и добавления L-аргинина при перфузии сосудистых препаратов интактных животных. Предположено, что снижение сосудистой реактивности в условиях хронического дефицита мезостриатного дофамина обусловлено угнетением синтеза эндотелием оксида азота, а L-аргинин может быть использован для коррекции наблюдающихся сосудистых расстройств.

Запропоновано методику і засоби підготовки лижників-гонщиків, які дозволяють ефективно впливати на м'язову систему спортсменів, стимулювати і підвищити рівнь підготовки та спортивний результат під час змагань. На підставі врахування індивідуальних властивостей скелетних м'язів спортсменів відповідно до обраного способу пересування на лижах наведено вправи з використанням інерційних мас тіла й обтяжень, тренажерних пристроїв тощо.

Висвітлено сучасні проблеми неврології, нейрохірургії, хірургії, фізіотерапії, урології, ортопедії, травматології, педіатрії, акушерства, гінекології та перинатології. Оцінено ефективність ноотропів та ангіопротекторів за рівнем імуноглобулінів у слинному секреті у хворих з післятравматичною та радіаційною дисциркуляторною енцефалопатією. Всебічно досліджено вплив акупунктури та лазеропунктури на мозковий кровообіг. Проаналізовано стан перекисного окиснення ліпідів і ферментативної антиоксидантної системи у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію атеросклеротичного генезу в динаміці комплексного лікування з використанням озонотерапії. Наведено електроміографічну характеристику жувальних м'язів у осіб із генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів першого ступеня. Розглянуто особливості центральної та регіонарної гемодинаміки у хворих на хронічну серцеву недостатність, обумовлену дифузним кардіосклерозом.

Используя методику Н-рефлексометрии, исследовали возвратное торможение (ВТ) в мотонейронах флексорных мышц предплечья человека. При статическом произвольном напряжении мышц наблюдали ослабление ВТ. Вибрация, воздействуя на напряженную мышцу, приводила к полному устранению возвратных тормозных эффектов. Отмечено, что наблюдаемые явления могут быть связаны как с сегментарными, так и с супраспинальными воздействиями на мотонейроны и клетки Реншоу. Более выраженное, чем при воздействии одного лишь напряжения, ослабление возвратного торможения при совместном влиянии вибрации и напряжения мышц, связано с включением дополнительного фактора - вибрации и, следовательно, активацией большего количества рецепторных структур. Высказано предположение о преобладании супраспинальных тормозных влияний на клетки Реншоу, что и ведет к наблюдаемым явлениям. Обсуждается возможная роль пресинаптического торможения, которое в созданных ситуациях может опосредоваться через кожные и суставные афференты флексорного рефлекса.

В дослідженнях на людях вивчався внесок процесів центрального препрограмування рівноважного цільового стану ланки кінцівки при виконанні двох варіантів рухових задач. В одному варіанті тестований одержував візуальну інформацію про положення цілі до початку руху. В другому ж варіанті така інформація первісно була відсутня і надходила лише в перебігу початого руху. Показано, що при реалізації обох варіантів патерни ЕМГ-активності м'язів-згиначів, реалізуючих даний рух, і, відповідно, характер моторних команд (еферентної активності спінальних мотонейронів) не виявляли принципових розбіжностей. Таким чином, можна вважати, що досягнення цільового рівня в обох випадках препрограмувалося в обмеженій мірі; вірогідно, воно в основному, забезпечувалося послідовним поточним контролем положення ланки кінцівки. Цей контроль здійснюється насамперед за рахунок динамічних змін керуючих сигналів. Одержані дані в цілому відповідають імпульсно-часовій гітопезі контролю цілеспрямованих рухів.

Наведено характеристику роботи м'язів під час виконання махових вправ із застосуванням різної техніки. Обгрунтувано доцільность виконання цих вправ хлистоподібно-кидковим способом на засадах раціональності м'язової координації.

Описано технологію виготовлення шини-капи та методику лікування, яка не порушує функції щелепи, м'язів та висковонижньощелепного суглоба.