З використання даних щодо абсолютних власних рухів зір на базі каталогу GPM1 одержано компоненти швидкості обертання осей координат, закріплених каталогом астрометричного супутника HIPPARCOS, відносно галактик. Разом з матеріалами інших досліджень дані результати використано у процесі побудови остаточного варіанту каталогу HIPPARCOS. Досліджено дисторсію, кому та рівняння блиску подвійного ширококутного астрографа (ПША) з використанням нової методики визначеня сталих платівки телескопа за обробкою знімків за двома експозиціями різної тривалості.

  Скачати повний текст

Наведено результати спостережень, одержані під час реалізації програми фотополяриметричного моніторингу молодих зірок з протопланетними дисками. Визначено характеристики та структуру дисків. Показано, що з фазою 20-літнього циклу змінюється характерний розмір порошин на промені зору. Наведено результати одночасних фотометричних спостережень RR Tau у видимій та ІЧ областях, на підставі яких знайдено істотну нестабільність внутрішньої зони диску в зоні сублімації пилу. Оцінено хвильову залежність навколозоряної екстинкції у діапазоні від 0,35 до 1,6 мкм, температуру сублімації пилу, масу пилової хмари, що спричинила тривалий мінімум. За результатами аналізу спостережень Rz Psc зроблено висновок, що зірка оточена сильно сплюсненою пиловою оболонкою (диском), видимою "з ребра". Встановлено, що відстутність інфрачервоного надлишку та одночасно присутність досить інтенсивного розсіяного випромінювання свідчить про існування між зорею та її навколозоряним диском порожнини, вільної від пилу. Проаналізовано кругову та лінійну поляризацію WW Vul і виявлено значний ступінь орієнтованості несферичних порошин. Встановлено переважний напрямок орієнтації - короткими осями у площині диска. Зазначено, що ступінь орієнтованості на промені зору дуже змінний, що, вірогідно, відбиває його просторову неоднорідність.

  Скачати повний текст

Описано методики спостережень та їх обробки, наведено результати дослідження затемнюваних подвійних систем на стадії обміну масами чи еволюційно близьких до них, а також виявлення відмінностей у зірок, що знаходяться на близьких стадіях еволюції. Вивчено 7 затемнюваних систем (CD, And, DG Per, ZZ Cnc, RX Ari, BW Cas, AT Mon та IY Aur). У 2001 - 2003 рр. було проведено фотополяриметричні спостереження трьох затемнюваних систем - RY Per, VW Cyg, 393 Cyg (34, 37 і 65 ночей спостережень відповідно). На підставі аналізу п'ятикольорових поляризаційних спостережень затемнюваної подвійної системи RY Per виділено міжзоряну та власну складові спостерегуваєної поляризації. Ступінь власної поляризації системи поза затемненням досягає максимуму (0,23 %) у смузі B і швидко зменшується у разі зростання довжини хвилі. Відзначено, що така спектральна залежність величини поляризації свідчить про наявність у системі оптично товстого шару. на підставі результатів аналізу поляриметричних спостережень показано, що у даній системі практично відсутній оптично тонкий шар. Це доводить, що у субгіганті не має відбутися найближчим часом заповнення порожнини Роша та обмін речовиною практично відсутній. З використанням методів поляриметрії оцінено масу газової оболонки (RY Per), а у деяких зірок оптично тонкий шар не виявлено (V 393 Cyg), що може вказувати на взаємозв'язок цього шару з фазою еволюції. Зроблено висновок, що поляризаційні спостереження можна використовувати для діагностики еволюційної стадії затемнюваних подвійних систем.

  Скачати повний текст