Уперше описано антенну решітку радіотелескопу "УРАН-2", детально висвітлено принципи побудови, фазування та керування променем діаграми спрямованості антени, наведено результати вимірів та здійснено розрахунок її основних технічних характеристик у діапазоні частот 9 - 32 МГц. Одержано моделі розподілу радіояскравості для галактичного джерела 4С21.53 з пульсаром PSR 1937 + 214, квазара 3С216, радіогалактик 3С338, 3С295 і 3С234 для частот 25 і 20 МГц. Виявлено істотну відмінність одержаних моделей від радіозображення цих джерел на високих частотах. На підставі аналізу спектрів цих об'єктів у широкому частотному діапазоні визначено, що на їх загальну видиму структуру впливають різні механізми поглинання випромінювання від деталей цих об'єктів: у квазарі 3С216 радіовипромінювання ядра піддається ефекту реабсорбції, цей же ефект виявлено у гарячих плямах радіогалактики 3С234, що дало змогу визначити їх розмір. У радіогалактиці 3С295 виявлено ефект поглинання радіовипромінювання в іонізованому середовищі самого джерела та спростовано існуючу думку, що на спектр 3С295 в області частот нижче 5і0 МГц впливає реабсорбція.

  Скачати повний текст

Розроблено нову методику розрахунку фотоіонізаційних моделей світіння (ФМС) планетарних туманностей (ПТ) з урахуванням двох типів неоднорідного розподілу густини газу в їх оболонках (I - макронеоднорідності, II - мікронеоднорідності. На підставі даних стосовно іонних вмістів, одержаних за діагностикою інтегральних спектрів ФМС ПТ, знайдено нові вирази для іонізаційно-корекційних факторів ПТ для двох типів неоднорідностей густини газу в оболонках туманностей. Уперше побудовано оптимізовані ФМС дев'яти ПТ з урахуванням неоднорідного розподілу небулярного газу.

  Скачати повний текст

Розроблено метод виявлення оптичних сигналів від космічних об'єктів в астрономічних телевізійних системах у сутінковий і денний час. Проаналізовано сигнали від космічних об'єктів, денних умов спостереження та процесів формування, реєстрації та виявлення сигналів в астрономічних телевізійних системах. Запропоновано математичну модель сигналів в астрономічних телевізійних системах, засновану на спільному використанні корпускулярних і хвильових властивостей оптичних сигналів. У даній моделі враховано статистичні властивості оптичних сигналів від космічних об'єктів. Одержано аналітичні вирази для середнього значення, дисперсії сигнальної та завадової складових, відношення сигнал/шум та умовних імовірностей правильного виявлення та хибної тривоги. Розроблено оптимальні та квазіоптимальні алгоритми виявлення оптичних сигналів від космічних об'єктів в астрономічних телевізійних системах, побудовані з урахуванням статистичних властивостей оптичних сигналів і впливу завадової обстановки сутінкового та денного часу на процес виявлення. Розроблено рекомендації щодо побудови астрономічної телевізійної системи, яка дозволяє підвищити характеристики виявлення сигналів від космічних об'єктів у сутінковий і денний час. Працездатність запропонованих алгоритмів підтверджено експериментально.

  Скачати повний текст

Визначено вміст кисню в Галактичних НП областях. Встановлено параметри радіального розподілу вмісту кисню у диску Галактики. Показано, що знайдений вміст кисню на сонячній галактичній відстані узгоджується з вмістом кисню у міжзоряному середовищі, який визначений з високою точністю за міжзоряними лініями поглинання в спектрах зір. Відзначено, що даний факт підтверджує правильність використання двозонної моделі НП областей. Проведено дослідження вмісту неону та кисню в НП областях семи спіральних галактик за допомогою P-методу. Визначено параметри радіального розподілу вмісту неону та кисню в дисках даних галактик. На підставі порівняльного дослідження розподілів вмісту неону та кисню в кожній галактиці показано, що нахили розподілів узгоджуються. Встановлено, що відношення вмісту неону та кисню є постійним у межах похибок. Визначено радіальні розподіли вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик. Виконано дослідження глобальної азимутальної асиметрії в розподілі вмісту кисню в дисках досліджуваних галактик. Виявлено, що розподіл вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик є азимутально симетричним, принаймні у першому наближенні.

  Скачати повний текст

Вперше в декаметровому діапазоні хвиль проведено комплексні спостереження радіовипромінювання сонячної шумової бурі. Виявлено один максимум у розподілі ступеня поляризації та немонотонну геліодовготну залежність параметрів декаметрових сплесків ІІІ типу. Розроблено і застосовано багатопараметричну процедуру класифікації сплесків ІІІ типу, що дозволило виявити три компоненти випромінювання - основний тон, другу гармоніку і відбиту другу гармоніку. Встановлено, що ДКМ буря складається зі сплесків, які є суперпозицією компонентів випромінювання. Наведено результати пошуку декаметрового випромінювання змінних зірок типу UV Кита. Зареєстровано сім сплесків, що мають зоряне походження. Показано, що можливими механізмами їх генерації є плазмовий та електронно-циклотронний лазерний механізми.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження таких структурних елементів астрофізичних об'єктів, як джети та тори. Розглянуто питання розподілу інтенсивності випромінювання вузлів джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах. В межах дифузійної моделі розраховано функцію розподілу електронів для джерела інжекції, що рухається, а також теоретичні розподіли інтенсивності випромінювання для вузлів типових радіоджерел. З'ясовано, що неоднорідне магнітне поле може призводити до відмінностей розподілу інтенсивності у вузлах в радіо- та рентгенівському діапазонах. Показано, що дослідження в міліметровому (субміліметровому) діапазоні дозволяють визначити максимальну енергію частинок по високочастотному завалу радіоспектра. Доведено, що у випадку тороїдального вихора виродженого нейтронного газу виникає область стійкості, яка залежить від циркуляції. Запропоновано дипольно-тороїдальну модель затіняючих торів активних ядер галактик, яка може з'ясувати кореляцію, що спостерігається між оптичними спалахами та появою компонент джетів.

  Скачати повний текст

Розроблено методику автоматизації обробки ешельних спектрів та наведено рекомендації щодо її використання для дослідження пекулярних зір. Визначено основні етапи екстракції та можливості їх автоматизації. З метою нормалізації спектрів на континуум використано зображення плоского поля. З'ясовано, що даний підхід дозволяє врахувати апаратні викривлення, внесені ешеле спектрографом, та автоматизувати процес проведення континуума, а також вирішити одну з головних проблем дослідження - нормалізувати спектри на континуум у порядках, які містять лінії водню. Розроблено методику побудови зображення ешеле спектра штучної зорі для контролю основних етапів автоматичної обробки. Одержано ряд нових астрофізичних результатів, що базуються на точності та ефективності розроблених методик. У процесі створення комплексу програм автоматичної обробки ешельних спектрів використано спостереження, одержані на спектрографах GIRAFFE (SAA0) Південна Африка, SARG (TNG) Італія, BOES (BOAO) Південна Корея, а також UVES, розташованого на одному з 8-метрових телескопів обсерваторії ESO La Silla (Чилі).

  Скачати повний текст

Вперше проведено тривалий цикл спостережень 34-х позагалактичних радіоджерел за допомогою радіотелескопу РТ-22, що дало змогу дослідити змінність випромінювання цих об'єктів у міліметровому діапазоні довжинь хвиль, а також одержати амплітуди та моменти максимумів спалахів радіовипромінювання. Зазначено, що одержані дані про змінність квазара ОН 471 на частотах 22 і 36 ГГц свідчать про те, що це джерело є одним із найпотужніших у міліметровому діапазоні довжин хвиль серед відомих квазарів. Виявлено складну структуру радіоджерела: ядро-джет із джетом, витягнутим на відстань близько 5 кутових мілісекунд на схід. На підставі даних спостережень радіоінтерферометрії з наддовгими базами визначено положення станції з точністю до декількох міліметрів. Одержано величину горизонтальної швидкості руху радіоастрономічної станції "Симеїз".

  Скачати повний текст

Установлено основні властивості акусто-іоносферних збурень (АІЗ) природного та техногенного походження та визначено радіофізичні методи дистанційного зондування іоносфери, потенційно придатні для виявлення зазначених збурень наземними засобами. Розвинуто новий підхід до фізичного моделювання іоносферних збурень, який грунтується на використанні наземного керованого акустичного випромінювача й інформаційно-вимірювального комплексу. Розроблено, створено та досліджено такий високочутливий комплекс на базі декаметрового радіотелескопа УРАН-3. На підставі результатів проведених теоретичних досліджень і експериментальної апробації інформаційно-вимірювального комплексу шляхом натурного моделювання процесів літосферно-іоносферної взаємодії виявлено характерні інформаційні ознаки сигналів, яких одержано у процесі дистанційного акусто-електромагнітного зондування іоносфери внаслідок взаємоді зондувальних радіохвиль з модифікованою акустичними хвилями областю іоносфери за рахунок ефектів відбиття, розсіяння або проходження радіохвиль. Розвинуто метод діагностики іоносфери, який дозволяє виявляти й ідентифікувати АІЗ на базі динамічного інформаційного еталону відгуку іоносфери на штучне акустичне збурення, що відкриває, зокрема, перспективи створення системи виявлення сейсмо-іоносферних передвісників високоенергетичних літосферних явищ.

  Скачати повний текст

Розроблено комплекс високочутливої телевізійної апаратури для проведення базисних спостережень метеорних явищ та інших слабких небесних об'єктів. Виконано дослідження спектральної чутливості передавальних телевізійних трубок ЛІ-804 та розподілу фотометричної похибки поля за фотокатодом. Проведено одночасні фотографічні та телевізійні спостереження метеорів з метою апробації методики кінематичної та фотометричної обробки результатів телевізійних спостережень. З використанням даного телевізійного комплексу проведено систематичні базисні телевізійні спостереження метеорів, створено каталоги їх кінематичних і фотометричних характеристик. На підставі матеріалів спостережень оцінено значення коефіцієнта ефективності випромінювання метеорів, показано його залежність від швидкості. Розроблено наближений метод визначення початкових фотометричних мас метеороїдів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему моделювання спектрів зір пізніх спектральних типів. Розглянуто наближення JOLA для врахування молекулярної непрозорості, а також застосування списків ліній молекули TiO Плеза та Швенке для розрахунків спектрів зір пізніх спектральних класів. Визначено вміст літію та ряду інших елементів в атмосферах двох пар зір спектральних класів F та G з околиць Сонця. Отримано задовільний опис спектрів двох пізніх М-карликів GJ1111(M6.5 V) та GJ51(M5 V), а також коричневого карлика Teidel(M8). Це доводить можливість використання даної методики для розрахунків спектрів зір пізніх спектральних класів і квазізоряних об'єктів. На підставі порівняння розрахованих та спостережуваних спектрів визначено ефективні температури та прискорення вільного падіння в атмосферах цих об'єктів.

  Скачати повний текст

Розроблено моделі вимушених гармонічних коливань в'язкопружних п'єзомагнітних тіл з врахуванням взаємодії магнітомеханічних і теплових полів, гідромагнітних ефектів та обмінних сил. Розвинуто числово-аналітичних методи розв'язування крайових задач, до яких призводять ці моделі. Розв'язано конкретні задачі на базі розроблених моделей і методів. З метою моделювання дисипації використано концепцію комплексних характеристик. Визначено, що дисипативна функція в рівнянні енергії дорівнює усередненій за цикл магнітомеханічній потужності. Для області високочастотних коливань досліджено вплив обмінних сил гіромагніних ефектів. Для низькочастотної області методом скінченних елементів отримано розв'язки вісесиметричних задач про резонансні коливання та дисипативний розігрів феромагнітних порожнистого та суцільного циліндрів, а також феромагнітного сферичного сегмента. Для суцільного циліндра враховано вплив зовнішнього середовища.

  Скачати повний текст

Розроблено методи підвищення точності системи управління радіотелескопа РТ-70 для вирішення сучасних задач. Досліджено характеристики великогабаритних антен з метою поліпшення якості роботи системи управління антеною, модернізації окремих підсистем, переводу техніки на сучасну елементну базу. Вивчено явище скручування кутомістної осі антени даного радіотелескопа у разі її нахилу. Визначено функціональну залежність похибки, що вноситься даним явищем, від кута місця. Удосконалено метод перетворення інформації, яка надходить від датчиків кутового положення індукторного типу, у цифровий код, що дозволяє суттєво поліпшити точність визначення кутового положення антени. Розроблено методику та проведено експериментальні дослідження похибок наведення антени радіотелескопа РТ-70 у динамічному режимі, що дозволило їх визначити та врахувати під час підготовки цілевказівок. Розроблено метод високоточного визначення кутових координат радіоджерел щодо радіовісі антени для трьохканальної приймальної системи, радіовісі яких не збігаються. Цей метод передбачає використання одночасного аналізу сигналів у приймальних системах. Одержано аналітичне рішення для знаходження азимута та кута місця. Для радіоджерел з постійним рівнем випромінювання запропоновано часове розділення каналів.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику кінематичної та фотометричної обробки результатів базисних телевізійних спостережень метеорів, представлених у цифровій формі. Розроблено методику визначення зоряної величини метеора (ЗВМ) вздовж його видимої траєкторії та метод переходу від ЗВМ, одержаної у власній фотометричній системі, що відповідає спектральній чутливості спостереженої апаратури. Обгрунтовано методику цифрових вимірів у телевізійних кадрах і наведено комплексне програмне забезпечення. Проведено базисні спостереження метеорного потоку і обробку одержаних даних на підставі методики обчислення параметрів метеора та її програмного забезпечення. Описано ефективний метод визначення похибок обчислень кінематичних параметрів метеора.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст