З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

  Скачати повний текст

Встановлено, що видовий склад родини Cardiidae у Понто-Каспійському регіоні налічує 40 рецентних видів (з яких у фауні України - 19 видів), 9 - з підродини Cardiinae (4 роди), 31 вид - з підродини Lymnocardiinae (2 роди, 5 підродів). Наведено монографічний опис 24-х досліджуваних видів новими, уточненими діагнозами. За будовою м'якого тіла у 18-ти видів (зокрема, 8-ми видів з Каспію) виявлено нові діагностичні ознаки (кількість і розміщення папіл сифонів, структуру ктенідіїв, лабіальних пальмп, шлунка), складено оригінальні ключі. Визначено особливості міжпопуляційної мінливості конхологічних ознак. Виявлено приуроченість 19-ти видів до типів грунтів. Доведено, що глибина закопування у грунт впливає на мінливість семи ознак. Виявлено, що кількість видів Середземноморського зоогеографічного комплексу в Азово-Чорноморському басейні становить 47,4 %, в Каспії - 8 %, а частка Понто-каспійського зоогеографічного комплексу у даних басейнах становить 52,6 % та 92 % відповідно.

  Скачати повний текст

Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень in vitro тривалості та частоти биття війок миготливого епітелію зябер і ноги у 17-ти видів перлівницевих фауни України. Представники Unioniae та Pseudanodontinae мають більшу тривалість биття війок, ніж Anodontinae, а види роду Batavussiana - найбільші значення частоти биття. За умов обсихання у перлівницевих установлено статистично вірогідне зростання (на початку або у середині експозиції) та зниження (на початку або перед загибеллю молюсків)) тривалості биття війок та підвищення частоти їх биття. За низької інтенсивності заселення перлівницевих паразитами (кліщами Uninicola, трематоди Bucephalus polymorphus) та епіойками (личинками гірчака) відбувається збільшення тривалості та частоти биття війок їх миготливого епітелію, за високої - зменшення значення цих показників. Виявлено зменшення тривалості та збільшення частоти биття війок миготливого епітелію у перлівницевих з радіоактивно забруднених територій у порівнянні з молюсками з умовно чистої зони.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний еколого-фауністичний аналіз угруповань прісноводних молюсків у природних та антропогенних гідротопах басейну верхів'я Дністра. Розроблено коротку екологічну характеристику 56-ти видів, які зафіксовано на дослідженій території. Охарактеризовано біотопний розподіл прісноводних молюсків, залежність їх популяцій та угруповань від абіотичних чинників: температури, швидкості течії, характеру донних відкладів, глибини водойм, прозорості та кислотності водного середовища. Досліджено сезонну динаміку щільності заселення гідротопів та особливості розмірно-вікової структури популяцій у гідротопах різного типу. Визначено личинкові форми 29-ти видів трематод з шістьма систематичними групами. На підставі одержаних даних проаналізовано можливу роль гідротопів різного типу в розповсюдженні гельмінтозних інфекцій. Досліджено вікову сприйнятливість молюсків щодо трематодної інвазії. Проаналізовано особливості формування прісноводних малакокомплексів у антропогенних водоймах. Досліджено вміст іонів важких металів у водному середовищі, черепашках і м'якому тілі Lymnaea stagnalis і Planorbis planorbis. З'ясовано можливості біоінликаційного використання даних видів молюсків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше наведено системну оцінку функціональної активності металотіонеїнів молюска Anodonta cygnea L. за дії стресорних чинників. Визначено розподіл міді, цинку та кадмію між МТ та іншими тканинними мішенями залежно від умов існування молюска та доведено індикативний характер даних характеристик. Виявлено індукцію ізоформи МТ-2 за дії екологічно реальної концентрації іонів міді на організм та за переселення в нові умови існування. Доведено пригнічення здатності металотіонеїнів зв'язувати важкі метали на тлі оксидативного стресу за перебування молюсків за умов комплексного природного забруднення. Вперше запропоновано використання співвідношення кількості цинку та міді в складі металотіонеїнів для характеристики їх молекулярних форм у двостулкового молюска. Встановлено, що комплекс ознак оксидативного стресу - утворення продуктів окисної деструкції ліпідів і білків, ступінь окиснення глютатіону на тлі пригнічення супероксиддисмутазної та каталазної активностей є адекватними характеристиками впливу несприятливих умов існування на організм молюска.

  Скачати повний текст

Вперше наведено системну оцінку функціональної активності металотіонеїнів молюска Anodonta cygnea L. за дії стресорних чинників. Визначено розподіл міді, цинку та кадмію між МТ та іншими тканинними мішенями залежно від умов існування молюска та доведено індикативний характер даних характеристик. Виявлено індукцію ізоформи МТ-2 за дії екологічно реальної концентрації іонів міді на організм та за переселення в нові умови існування. Доведено пригнічення здатності металотіонеїнів зв'язувати важкі метали на тлі оксидативного стресу за перебування молюсків за умов комплексного природного забруднення. Вперше запропоновано використання співвідношення кількості цинку та міді в складі металотіонеїнів для характеристики їх молекулярних форм у двостулкового молюска. Встановлено, що комплекс ознак оксидативного стресу - утворення продуктів окисної деструкції ліпідів і білків, ступінь окиснення глютатіону на тлі пригнічення супероксиддисмутазної та каталазної активностей є адекватними характеристиками впливу несприятливих умов існування на організм молюска.

  Скачати повний текст