За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів дає змогу підвищити вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено позитивний вплив органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми стосовно визначення агрономічної й агроекологічної оцінки традиційних і нових систем удобрення у восьмипільній польовій сівозміні тривалого досліду на дерново-підзолистому супіщаному грунті лівобережної частини Полісся. Вивчено ефективність вирощування пшениці озимої та жита озимого, ярого ячменю та вівса за різних систем удобрення на підставі аналізу врожайності залежно від погодних умов, що склалися впродовж вегетаційних періодів - сприятливих, перезволожених і змішаного типу (з ознаками посушливості та презволоження). Установлено, що стабілізувальним фактором за будь-яких погодних умов є комплекна система використання підстилкового гною та мінеральних добрив та внесення вторинної продукції рослинництва - соломи, сидератів або органо-мінеральних добрив, що забезпечує у сприятливі роки одержання зерна озимих зернових 60 - 70 ц/га, ярих - 40 - 50 ц/га, без застосування добрив їх урожайність знижувалася відповідно до 20 - 30 і 15 - 20 ц/га. За мов оптимізації мінерального живлення рослин прирости врожаю зерна за будь-яких погодних умов становили 14 - 23 ц/га в однокомпонентних системах удобрення (за мінеральної - близько 11, за сидеральної та органічної - 5-7 ц/га). Відзначено, що науково обгрунтоване затосування добрив економічно й енергетично вигідне.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічну характеристику впливу тривалого застосування добрив і вапна за умов стаціонарного досліду, розпочатого у 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті на будову, властивості грунтового профілю, його зміну, нагромадження валових і рухомих форм важких металів та їх розподіл за генетичними горизонтами у разі тривалого хімічного навантаження. Досліджено трансформацію гумусового стану, мікробіологічних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей за різних систем удобрення та вапнування, визначно їх вплив на урожайність і продуктивність культур сівозміни. Виявлено, що тривале мінеральне удобрення (понад 40 років) супроводжується скороченням гумусового горизонту, зростанням кислотності та вмісту сполук рухомого алюмінію, перевищенням ГДК рухомої міді, що призводить до втрати екологовідтвірних функцій ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту та розвитку деградаційних процесів.Встановлено, що покращення кислотно-основних властивостей під впливом комплексного внесення мінеральних добрив, гною та вапна супроводжується оптимізацією поживного режиму, що забезпечує рівень продуктивності 4,02 - 4,50 т/га з.о. Доведено, що застосування тільки мінеральних добрив на даному грунті є економічно й енергетично недоцільним агрозаходом, що призводить до зниження його родючості, підвищення кислотності та втрати екологовідтвірних функцій і зменшення продуктивності культур.

  Скачати повний текст

Висвітлено один з методів утилізації відходів спиртового виробництва шляхом внесення під сільськогосподарські культури (вологозарядові поливи за норм 500, 750 і 1 000 т/га) та результати цього заходу. Проведено комплексну іригаційну оцінку відходів, досліджено їх придатність для поливу. Установлено вплив на фізико-хімічні, фізичні та хімічні властивості, на мікробіологічну активність чорнозему типового, важкосуглинкового. Доведено, що відходи за оптимальних доз позитивно впливають на врожайність і якість сільськогосподарських культур. Установлено, що використання відходів спиртового виробництва спричиняє зміни у структурному складі, сприяє нагромадженню у грунті окремих елементів живлення, підвищенню мінералізації грунтової водної витяжки, покращанню загальної біологічної активності. Визначено найефективнішу дозу внесення відходів (750 т.га), яка має забезпечити максимальну утилізацію та уникнення негативного впливу на грунт і сільськогосподарські культури.

  Скачати повний текст

Проведено агромеліоративне оцінювання фосфоритів Рівненщини та Волині. Розроблено заходи щодо підвищення родючості меліоративних торфових і дерново-підзолистих грунтів. Розглянуто питання можливості використання фосфоритів як комплексного меліоранта. Запропоновано підід до комплексного агромеліоративного оцінювання фосфоритів. Розроблено методику, що грунтується на базі даних їх хімічного складу, екологічних, технологічних і економічних показниках. Запроваджено комплексне меліоративне оцінювання фосфоритів України за шкалою оцінювання їх стану від критичного (0 - 0,2) до еталонного (0,8 - 1,0). Виявлено різні рівні вмісту хімічних елементів і важких металів у фосфоритах різних родовищ. Установлено агреговані показники агромеліоративного оцінювання за хімічним складом, екологічним, технологічним і економічним станом, а також інтегровані показники кількісного та якісного оцінювання фосфоритів. Доцільність застосування зернистих фосфоритів як агромеліорантів і добрив підтверджено результатами відповідних економічних розрахунків. Відзначено щодо можливості використання результатів проведених досліджень для встановлення придатності певних меліорантів до екологічно безпечного їх застосування на грунтах, які потребують меліоративного покращання.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу нового комплексного добрива з пролонгуючим ефектом амофосфогіпсу (АФГ) у межах норм N50-N150 на ріст, розвиток, фотосинтетичну діяльність, мінеральне живлення, урожайність та якість ярого ячменю й озимої пшениці, агрохімічні показники чорнозему типового в роки дії та післядії. Визначено, що внесене добриво підвищило вміст азоту в зеленій масі та в зерні. Одержано значний приріст врожаю ярого ячменю та озимої пшениці в роки дії та післядії. Встановлено, що у разі підвищення дози азоту в добриві збільшується гідролітична кислотність. У рік післядії величини даного показника набагато нижчі, ніж у роки дії. Виявлено, що внесення АФГ у збільшених дозах і за азотом викликає збільшення доступних для рослин форм азоту за рахунок процесу дефіксації необмінно поглиненого грунтом амонію. Досліджено механізм пролонгуючого ефекту амофосфогіпсу, який забезпечив гарантовану післядію добрива за рахунок дефіксації попередньо фіксованого амонію грунтом зі складу АФГ.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування продуктів вермикультивування за умов Західного Лісостепу. Визначено коефіцієнти гуміфікації органічних добрив та розраховано баланс гумусу темно-сірих грунтів у разі внесення вермикомпосту. Науково обгрунтовано та запропоновано зазначеному виробництву норму насичення сівозміни вермикомпостом для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу. Оцінено ефективність застосування продуктів вермикультивування, їх вплив на фітосанітарний стан та забур'яненість посівів, розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано ефективність використання місцевих фосфоворитоносних агроруд на дерно-слабопідзолистих глеєвих супіщаних грунтах зони Полісся Західного регіону України. Визначено вплив різних типів місцевих фосфоритів на фосфатний режим грунту. Розроблено ефективні, економічно вигідні та екологонебезпечні норми їх застосування. Установлено роль місцевих фосфоритів у формуванні величини врожаю картоплі, ячменю ярого та зеленої маси конюшини лучної. Наведено дані стосовно агроекологічної ефективності використання зазначених фосфоритів. Розраховано показники економічної й енергетичної ефективності внесення місцевих фосфоритоносних агроруд.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність азотних добрив і нетрадиційних способів поліпшення азотного живлення рослин у взаємозв'язку з азотним режимом і гумусовим станом чорнозему типового. Встановлено закономірності дії та післяді азотних добрив протягом трьох вегетаційних періодів. Проаналізовано ефективність використання амонійно-кальцієвих дотацій у вигляді сірчанокислих солей кальцію та амонію як неодмінну умову оптимізації азотного режиму за умов стабільного гумусового стану грунту. Підтверджено доцільність внесення у грунт амонійнасиченого цеоліту як повільнодіючого азотного добрива та речовини, що сприяє збереженню первинних азотно-гумусових параметрів грунту.

  Скачати повний текст

Вперше для умов північного Степу України розроблено нову екологічно безпечну біотехнологію утилізації соняшникового лушпиння методом вермикультивування з метою одержання біогумосу. Створено біогумати на базі водної та лужної екстракції копролітів вермикультури E.foetida. Визначено оптимальні дози біогумусу та біогуматів для вирощування овочевих культур (томатів, капусти), які поліпшують продуктивність рослин та відзначаються відсутністю негативного впливу на навколишнє середовище. Показано, що внесення біогумусу у грунт у нормі 56 т/га збільшує врожайність томатів сорту "Персей" на 77 ц/га з достовірним поліпшенням якісних показників плодів (вмісту сухих речовин, вітаміну C, провітаміну A та інших). Виявлено, що вміст нітратів у плодах у разі застосування біогуматів зменшився на 33,9 - 36,8 % у порівнянні з контролем. Виявлено, що дворазова обробка рослин капусти сорту "Лангедейкер Денема" біогуматом (у концентрації 1:100) сприяє збільшенню урожаю на 131 ц/га та поліпшенню його якісних показників.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію проектування сільськогосподарських біоконсервативних комплексів на підставі ценологічного підходу та використання базових біотехнологічних операцій. Запропоновано методологію аналізу та синтезу основних параметрів і режимів виконання біотехнологічних процесів та обладнання для їх реалізації на базі розроблених математичних моделей й запропонованих критеріїв оптимізації біотехнологій і обладнання. Удосконалено методи системної розробки біотехнологічних процесів і обладнання для їх реалізації у складі біоконверсних комплексів. Розроблено систему експертного багатофакторного аналізу для вибору конструкційних параметрів обладнання, яке технічно забезпечує біотехнологічні альтернативи у сільськогосподарському виробництві, що основана на формуванні бази знань нечіткої логіки.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впровадження продукту біоконверсії - вермикомпосту на дерново-підзолистих грунтах за умов Західного Полісся. На основі аналізу фізико-географічного розташування, кліматичних умов Західного Полісся України та грунтового покриву вибрано типовий грунтово-меліоративний район, який є одним із головних у сільськогосподарському виробництві. Сучасний стан земельних ресурсів потребує застосування заходів для запобігання деградаційних процесів у грунті. Так, на основі проведеної оцінки з визначення антропогенного перетворення агроландшафтів за кількісними і якісними показниками необхідно: по-перше, планування заходів щодо перерозподілу сільськогосподарських угідь; по-друге, для підтримки і відновлення рівня родючості грунту, отримання сталих врожаїв необхідно застосування екологічно безпечних добрив.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості взаємодії бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі та вплив нового препарату комплексної дії біограну, створеного на основі азоспірил і вермикомпосту, на формування мікробного угруповання кореневої зони, розглянуто фізіологічні аспекти оптимізації продукційного процесу у разі поєднання інокуляції з різними рівнями удобрення культури. Проаналізовно взаємодію бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі in vitro, а також вплив інокуляції азоспірилами на урожайність культури за польових умов. Встановлено, що ефект бактеризації значно підсилюється у разі поєднання азоспірил з вермикопостом. Доведено, що використання біограну в технологіях вирощування картоплі сприяє оптимізації формування мікробного угруповання у ризосфері, що позитивно впливає на перебіг процесів біологічної трансформації біогенних елементів у кореневій зоні рослин та сприяє покращанню мінерального живлення культури. Виявлено, що застосування біограну активно впливає на розвиток кореневої системи рослин картоплі, формування фотосинтетичного апарата, синтез крохмалю й аскорбінової кислоти. Встановлено, що урожайність культури збільшується на 8,7 - 28,0 % залежно від агрофону та сорту картоплі, виявлено зростання товарності продукції, покращання її якості та зниження рівня вмісту нітратів у бульбах.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування люпину жовтого як сидеральної культури в складі сівозміни за умов Західного Полісся України. Досліджено оптимальні параметри температури та вологості грунту в період посіву люпину з метою отримання максимального урожаю зерна та зеленої маси. Встановлено вплив якості насіннєвого матеріалу на продуктивність люпину жовтого. Вивчено процеси трансформації зеленої маси люпину в грунті, визначено коефіцієнти гуміфікації рослинних решток і розраховано баланс гумусу дерново-підзолистих грунтів під час запровадження сидеральної сівозміни. Оцінено ефективність запровадження сидеральної сівозміни на фітосанітарний стан полів, розвиток і продуктивність сільськогосподарських культур. Обгрунтовано енергетичну ефективність запровадження сидеральної сівозміни.

  Скачати повний текст

Удосконалено технології збереження та підвищення родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожаю й якості сільськогосподарських культур шляхом застосування органо-мінеральних та альтернативних добрив у чотирипільній зернопросапній сівозміні за умов радіаційного забруднення Центрального Полісся України. Доведено, що органо-мінеральні системи удобрення, в тому числі альтернативні з екобіомом та агровіткором, забезпечують підвищення родючості грунту, позитивний баланс гумусу й елементів живлення (NPK), підвищують біологічну активність грунту, сприяють кращому росту та розвитку рослин, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 65 - 67 %, тенденцію зниження питомої активності радіонуклідів на 13 - 39 %. Зазначено, що ці альтернативні добрива є найбільш енергетично вигідні та забезпечують відповідно коефіцієнт енергетичної активності 4,58 та 4,15.

  Скачати повний текст

На підставі результатів стаціонарного досліду, започаткованого в 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті вивчено закономірність довготривалого впливу (протягом п'яти семипільних ротацій) різних систем удобрення та вапнування у сівозміні на агрохімічні властивості, поживний режим, урожай та якість зеленої маси кукурудзи на силос. Визначено, що використання самих мінеральних добрив є економічно та біоенергетично недоцільним заходом та призводить до зниження родючості. З застосуванням термодинамічних методів досліджень буферних властивостей грунту встановлено низьку стійкість ясно-сірого поверхнево оглеєного грунту до антропогенних навантажень, зокрема, кислотного, фосфатного та калійного впливів. Запропоновано використовувати для розрахунку оптимально-необхідних норм добрив і вапна параметри буферних властивостей ясно-сірого лісового грунту як високоінформативні критерії оцінки стану його родючості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміну гумусового стану й агрохімічних показників дерново-підзолистого супіщаного грунту за довготривалого (35 років) застосування різних систем удобрення. Запропоновано системи удобрення, які забезпечують високу продуктивність і відтворення родючості грунту. Показано, що довготривале застосування гною та мінеральних добрив спричинило зміни не тільки вмісту гумусу, але й його якісного складу. Визначено вплив добрив на фізико-хімічні показники та зміну поживного режиму грунту та міграцію основних елементів живлення за грунтовим профілем.

  Скачати повний текст