Вивчено динаміку біосинтезу та виділення в навколишнє середовище алелопатично активних сполук (фенокарбонових кислот, флавоноїдів, амінокислот та ефірних олій) органами рослин T. erecta, T. patula, T. signata. Проведено оцінку алелопатичної та фітонцидної активності екзометаболітів даних рослин. Досліджено мікробіологічний та біохімічний склад грунту ризосфери видів Tagetes. Наведено дані стосовно перспектив використання інтродукованих видів Tagetes як фітосанітарних культур. Обгрунтовано перспективність використання видів Tagetes для оздоровлення грунту після вирощування айстр, гладіолусів і лілій, а також T. patula та T. signata - для санації приміщень. Показано перспективність вивчення ефірних олій T. patula та T. signata з метою їх застосування в практиці аромотерапії, а ефірної олії T. signata та T. lucida - для розробки фітогербіцидів. Надано рекомендації щодо збору рослинної сировини видів Tagetes.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості ритмів росту і розвитку, цвітіння, плодоношення, зимо- та морозостійкості, а також транспірації рододендронів за кліматичних умов даного регіону. Висвітлено питання відношення рододендроів щодо екологічних факторів району інтродукції та їх способи насіннєвого та вегетативного розмноження. Зроблено оцінку перспективності інтродукції 14 видів рододендрона на Правобережному Лісостепі України. Встановлено, що 11 з них перспективні для озелення даного регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості 11-ти видів та п'яти форм роду Viburnum L. у Правобережному Лісостепу України. Вивчено ритми розвитку, особливості росту пагонів, цвітіння та плодоношення видів Viburnaceae. Установлено, що за умов Лісостепу України фенофази більшості досліджених видів характеризуються стабільністю та узгоджуються з погодно-кліматичними умовами району інтродукції. Висвітлено питання стійкості видів Viburnum до несприятливих чинників оточуючого середовища, відзначено їх високу екологічну пластичність, зимостійкість та посухостійкість. Проаналізовано особливості насіннєвого та вегетативного розмноження, запропоновано ефективні методи розмноження. Підведено підсумки інтродукції та зроблено оцінку успішності акліматизації досліджуваних видів та форм роду Viburnum у Правобережному Лісостепу України. Оцінено декоративні якості об'єктів дослідження, запропоновано три фізіономічні типи калини. Розроблено приклади композиційних рішень і надано рекомендації з практичного використання калин в основних елементах озеленення.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення досвіду інтродукції M. pomifera (Rafin.) Schneid. у Правобережному Лісостепу України досліджено біолого-екологічні особливості даного виду. Вивчено його сезонні ритми росту та розвитку, цвітіння та плодоношення, зимостійкість, морозостійкість і посухостійкість. Проаналізовано вплив вологості, родючості грунту, світловибагливості та тіньовитривалості на ріст і розвиток рослин за даних умов. Одержано нові дані щодо їх насіннєвого, вегетативного та мікроклонального розмноження та наведено оцінку успішності інтродукції M. pomifera на досліджуваній території. Розроблено ефективні способи насіннєвого та вегетативного розмноження даного виду та наведено рекомендації щодо раціонального використання M. pomifera у культурі у Правобережному Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного еколого-біологічного дослідження видів роду Galanthus у природі та культурі України. На основі п'ятирічних досліджень ценопопуляцій трьох видів флори України за природних умов надано хорологічні та еколого-фітоценотичні характеристики даних видів, розглянуто сучасний стан ценопопуляцій видів роду Galanthus в Україні, підбито підсумки інтродукції видів роду Galanthus в Україні та визначено ступіні її успішності. Досліджено особливості розвитку пролісків та проведено порівняльний аналіз онтогенезу семи видів. Розроблено пропозиції щодо раціонального використання видів, встановлено причини скорочення чисельності видів, а також розроблено систему заходів їх охорони.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному вивченню представників роду Juno Tratt. флори Середньої Азії і Казахстану та перспективам введення юнон в культуру в Україні. Зроблений аналіз історії вивчення роду з часів К.Ліннея і до наших днів. Досліджена в умовах України (Правобережний Лісостеп) феноритміка юнон природної флори Середньої Азії і Казахстану; складені феноспектри. Проведено порівняння даних, отриманих у природі та в умовах Києва, з даними О.А. Тітової (1986) для Ташкенту. Виявлені істотні зміни у строках цвітіння. Але в цілому показано, що юнони в умовах Києва залишаються весняноквітучими рослинами. Проведено порівняння особливостей онтогенезу in vivo та in vitro; виявлена суттєва різниця у строках проходження етапів, а також показано, що на поживному середовищі не утворюється цибулина, запасаючі та всмоктуючі корені. Вперше отриманий каллус у юнони копетдагської. Виявлена кореляція діагностичних ознак, на основі чого виділені два біоморфотипи: види, насіння яких має ариллус та види з насінням без ариллусу. При вивченні особливостей онтогенезу 8 видів експериментально доведено, що жолобчаста форма сім'ядольного листочка є діагностичною ознакою, яка дає можливість безпомилково визначити систематичний статус рослин у межах родини Півникових. Детально досліджені питання розповсюдження 31 виду та складені карти ареалів. Визначені типи ареалів юнон Середньої Азії та Казахстану. Підтверджений ендемізм 11 видів, а також запропоновано надати статус ендемів ще 10 видам. Встановлена належність досліджуваних видів до певних фітогеографічних провінцій. Проведений детальний екологічний аналіз. Визначена група видів, які не пов'язані з певнимсубстратом. Показано, що максимальна кількість видів зустрічається на висотах від 500 до 2000 м н.р.м. Абсолютна кількість відмічена для висот 500-1000 м. На основі детального дослідження ценотичних особливостей можна стверджувати, що найбільш вибагливими до супроводжуючих рослин є J.coerulea, J.orchioides і J.narbuti. Наведений повний список деревних, чагарникових та трав'янистих видів, серед яких ростуть юнони, а також типи рослинності та формації. Визначені можливості збереження рідкісних та зникаючих видів ex situ шляхом використання методів in vivo та in vitro; показана можливість створення ex situ багатофункційного генетичного банку. Наводиться список видів юнон з віддалених флор, які є перспективними для переселення їх в Україну та збагачення асортименту промислового квітникарства. Зроблено висновок про реальність та перспективність широкого залучення в культуру в Україні представників роду Juno у якості весняних декоративних рослин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження промислових насаджень гербери на вірусоносійство. Описано різноманітні симптоми ураження гербери. Досліджено властивості виявлених збудників вірусних хвороб. Встановлено кореляцію між візуальними симптомами на гербері та наявністю вірусних антигенів в уражених рослинах. Виявлено не описаний раніше на гербері вірус. Досліджено реакцію рослин-індикаторів на цей вірус, його серологічні особливості та морфологію віріона, а також визначено молекулярну масу єдиного структурного білка. Експериментально підібрано умови введення гербери в культуру in vitro, які передбачають час відбору первинних експлантів та умови їх стерилізації. Модифіковано склад живильного середовища для культивування гербери in vitro, що дало змогу прискорити процес мікроклонального розмноження цієї культури. З використанням розробленої технології одержано вільні від вірусу рослини-донори гербери сортів "Роулетта" та "Циган", які вирощено за промислових умов у ВАТ "Агрофірма Троянда".

  Скачати повний текст

Досліджено успадкування основних декоративних ознак соняшнику: пігментації суцвіть і рослини загалом, морфологічних мутантів суцвіть, стебел та листя. Встановлено, що різноманіття жовтих базових забарвлень суцвіть контролюється не менше, ніж 8 різними генами, серед яких два виявлено вперше. Загальна кількість алелів, що регулюють розподіл антоціану на крайових квітках, не менше 21. Відкрито рецесивний ген принципово нової дистальної локалізації антоціану. Махровість суцвіть соняшнику як феномен включає у себе два незалежні компоненти - форму і відносну довжину дискових квіток. Виділено вісім нових морфологічних мутантів стосовно форм крайових квіток. Модернізовано класифікацію типів гіллястості соняшнику. Створено генетичну колекцію морфологічних мутантів соняшнику, до складу якої входить понад 220 зразків. На її основі виведено перші вітчизняні гібриди декоративного соняшнику: Лунний, Юліана, Кармен та Надія.

  Скачати повний текст

Досліджено види і сорти квіток роду Hemerocallis L., інтродукованих у Донбаський регіон, проаналізовано особливості морфометричних ознак їх вегетативних та генеративних органів за умов інтродукції, сезонного розвитку видів і сортів у культури, визначено терміни і тривалість основних фенологічних фаз. Розглянуто питання насіннєвого та вегетативного розмноження, онтогенетичного морфогенезу представників двох видів та одного сорту, описано вікові стани, досліджено їх терміни та тривалість за нових умов. Висвітлено особливості морфології та життєздатності пилку видів і сортів роду Hemerocallis L., анатомічної будови листка та структури епідермісу деяких видів і сортів роду Hemerocallis L. різних років інтродукції, визначено їх адаптаційну пристосованість до посушливих умов Донбасу. Розроблено класифікаційну схему біоморфологічних та декоративних ознак сортів Hemerocallis hybrida Hort., систему оцінки їх сортів за сумою декоративних та господарсько-біологічних ознак. На основі комплексної оцінки успішності інтродукції запропоновано найперспективніші для впровадження в зелене будівництво 5-ти видів і 41 сорт, що адаптовані до місцевих умов, розроблено принципи їх використання в декоративному садівництві регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості зимостійкості інтродукованих листопадних магнолій за кліматичних умов Полісся та Лісостепу України. Досліджено особливості формування покривних, паренхімних, механічних та запасних тканин пагонів контрастних за зимостійкістю видів магнолій. Доведено, що секреторні сполуки знаходяться у паренхімі кори та серцевині пагонів, а також у зоні механічних руйнувань кори та під сочевичками, що створює систему захисту нижче розташованих тканин у найбільш вразливих ділянках пагонів. Визначено залежність кількості води у пагонах різних видів магнолій та їх водоутримувальну здатність у зимово-весняний період від рівня сформованості покривних тканин пагонів, зокрема, товщини кутикули, кількості шарів фелеми, рівня виповнення сочевичок та їх кількості. Вивчено амплітуди тепловиділення у результаті заморожування пагонів для контрастних за зимостійкістю видів. Висвітлено сезонну динаміку вмісту біохімічних сполук (флавоноїдів та ліпідів), розкрито їх вплив на процеси морозо- та зимостійкості інтродуцентів.

  Скачати повний текст