Проведено дослідження староукраїнської біологічної і медичної лексики лікарських порадників XVI - XVIII ст. у етимологічному, семантичному й структурному аспектах. Максимально повно представлено староукраїнські назви рослин і тварин, назви форм ліків та лікарських препаратів. З'ясовано, що основу досліджених груп лексики становить власне українська лексика, ряд слів успадковано з праслов'янської мови, незначну частину складають іншомовні запозичення. Встановлено, що ботанічні, зоологічні й медичні назви мають свої структурні й морфологічні особливості, є семантично мотивованими і немотивованими.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості вторинної номінації в українській медичній термінології. Виявлено основні механізми та принципи появи термінів - вторинних найменувань, описано їх основні моделі. Вперше до визначення мовного статусу термінів-вторинних найменувань застосовано ономасіологічний підхід, а також здійснено цілісний мовний аналіз українських медичних термінів, утворених шляхом перенесення назви, доведено їх системність. Виділено ономасіологічну базу й ономасіологічну ознаку як складові вторинної номінації у медичній терміносистемі. Розроблено методологію аналізу вмотивованості вторинних термінологічних одиниць за ступенем відображення мотивувальної ознаки на рівні сем. Розкрито характер багатозначності слова, що є наслідком вторинної номінації на загальномовному та термінологічному рівнях, виділено основні значеннєві зміщення у полісемному слові. Розроблено класифікацію медичних термінів-вторинних найменувань за різними критеріями (характером подібності, який є основою їх виникнення, ступенем умотивованості, належністю до лексико-семантичних груп, структурою аналітичних номінацій, характером метонімних транспозицій). Проаналізовано метафоричні та метонімічні зв'язки між компонентами складених термінів, утворених шляхом опосердкованої вторинної номінації. Визначено основні принципи унормування термінів - вторинних назв медичної галузі.

  Скачати повний текст

Досліджено українські медичні найменування у діахронному аспекті. На основі пам'яток ХVІ - ХVІІІ ст. проаналізовано семантичну структуру, основні словотвірні моделі, походження, еволюційні процеси, системну організацію конституентів тематичної групи "назви хвороб людей", у межах якої функціонували лексико-семантичні групи "загальні назви хвороби" та "назви конкретних захворювань". Простежено подальшу долю аналізованих найменувань, їх роль у розвитку української літературної мови загалом та мови медичної науки зокрема, функціонування в сучасних говорах. Встановлено, що особливістю лексики даної тематичної групи є її тісний зв'язок із природничими науками, удосконаленням знань про специфіку людського організму, що зробило досліджувану медичну номенклатуру динамічною та нестійкою.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто філософсько-методологічні аспекти сучасної української медичної семіотики, показано, що її роль обумовлює філософську значимість фундаментальних теоретичних проблем медицини, способи розв'язання яких мають важливі теоретичні та практичні наслідки. Обгрунтовано специфіку наукового пізнання та визначення предмета медицини, уточнено, конкретизовано та розширено принципи й можливості більш чіткого визначення базисних понять медицини. Розкрито основні філософсько-методологічні засади формування та функціонування медичних термінів, проаналізовано особливості мови медицини. Досліджено історію виникнення та формування української медичної термінології. Теоретично обгрунтовано проблему смислу, знаку та значення медичних термінів. Доведено необхідність розробки теоретичних питань сучасної української медичної семіотики з використанням методів загальної семіотики та семантики з метою розвитку загальної теорії медицини на сучасному рівні, а також систематизації та узагальнення емпіричного матеріалу медичної семіотики.

  Скачати повний текст