Дисертацію присвячено морфо-функціональній оцінці печінки, жовчного міхура та магістральних жовчовивідних проток в умовах експериментального гострого холециститу, створеного на 60 собаках. В роботі використані загальні морфологічні, гістологічні, нейрогістологічні, гістохімічні та біохімічні дослідження печінки, жовчного міхура та магістральних жовчовивідних проток. Отримані результати свідчили про те, що при гострому холециститі відбуваються морфологічні і функціональні зміни в цих органах, у всіх відділах інтрамурального нервового апарату, створюючи умови для розладу кардинальних механізмів регуляції функції вищезгаданих органів. Своєчасно проведена холецистектомія сприяє відновленню цих змін.

  Скачати повний текст

Уперше установлено об'єктивні критерії оцінки стану жовчного міхура у разі хронічного калькульозного холециститу (ХКХ) та визначено числові межі нормальної, гіперплазованої та атрофічної слизової оболонки жовчного міхура (СОЖМ), а також об'єктивні кількісні характеристики м'язової оболонки. З'ясовано відсутність кореляційного зв'язку між кількісними характеристиками слизової, м'язової та серозної оболонок жовчного міхура. Виявлено кількісні характеристики покривного епітелію та їх залежність від стану слизової оболонки в цілому, виділено первинні та вторинні морфологічні реакції СОЖМ. Уперше створено модель рефлюкс-холециститу та на ранній стадії вивчено динаміку змін СОЖМ тварин (собак і кролів). Вивчено зміни будови жовчного міхура на підставі оцінки ранніх етапів морфогенезу холециститу. Показано, що за експериментального холециститу в собак і кролів первинними змінами СОЖМ є формування 4-х типів реакції: нормопластичної, гіперпластичної, атрофічної та альтернативно-фіброзної. Установлено подібність у частоті та особливостях морфологічних проявів 4-х типів реакції СОЖМ людини та тварин, що є загальнобіологічною закономірністю. Експериментально досліджено формування антирефлюксних клапанів слизової оболонки в області співустя між жовчним міхуром та тонкою кишкою. Установлено взаємозв'язок морфологічних змін СОЖМ і рефлюксу, визначено патогенетичне значення рефлюксу як одного з важливих факторів морфогенезу хронічного холециститу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості морфологічних змін регуляторних систем жовчного міхура, зокрема, місцевої ендокринної та імунної систем, за різних форм холециститів. Наукове дослідження проведено з використанням гістологічних, гістохімічних, електронно-мікроскопічних та морфометричних методів. Здійснено клінічне обстеження 135-ти хворих, в яких виявлено хронічний калькульозний і некалькульозний холецистит та його деструктивні форми. У разі наявності хронічного холециститу, особливо у поєднанні з жовчекам'яною хворобою, у слизовій оболонці виявлено зростання кількості ендокринних Ec-клітин у порівнняні з жовчними міхурами без патології, а на ультраструктурному рівні встановлено зростання морфофункціональної активності даних клітин. Показано, що за рахунок секреторної функції ендокринні Ec-клітини впливають на перебіг запалення та проліферацію сполучної тканини в стінці жовчного міхура. За деструктивних форм холециститу встановлено значне зменшення кількості Ec-клітин внаслідок некротичних змін у слизовій оболонці жовчного міхура. Імунну систему жовчного міхура подано міжепітеліальними лімфоцитами, дифузною та вогнищевою інфілтрацією у підслизовій основі слизової оболонки та м'язевій оболонці, яка за хронічного некалькульозного холециститу за щільністю розподілу клітин утричі, а за жовчекам'яної хвороби в шість разів більша у порівнянні з нормою. Встановлено позитивну кореляційну залежність між змінами у місцевій ендокринній та імунній системах жовчного міхура, яка свідчить про їх взаємозв'язок і взаємодію, а також про участь у пато- та морфогенезі хронічних холециститів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст