Вивчено особливості вовчакового гломерулонефриту за даними прижиттєвого морфологічного дослідження нирки та клініко-лабораторних параметрів. Розроблено й обгрунтовано критерії патоморфологічної діагностики. Відзначено, що на підставі розроблених критеріїв "автивності" та "хронічності" за умов обов'язкової оцінки гломерулярних і тубуло-інтерстиціальних змін можливо прогнозування перебігу, а також ефективності патогенетичної терапії дослідженої хвороби. Доведено, що лектинна гістохімія відображає наявність і ступінь "активних" і "хронічних" змін у нирках. Показано, що рівні індексу активності, одержані за першої біопсії нирки, не можуть бути критерієм віддаленого прогнозу вовчакового гломерилонефриту. Найбільш значущими параметрами прогнозування перебігу цієї хвороби та її наслідків є тривалість вовчакового гломерилонефриту до початку терапії, фіброз (склероз) судин, поширеність клітинної інфільтрації строми, гломерулосклероз, показники діастолічного артеріального тиску, збільшення мезангіального матриксу, поширеність гломерулярної клітинної проліферації. Для прогнозування ефективності патогенетичної терапії вовчакового гломерилонефриту запропоновано параметри, а саме: тривалість хвороби до початку терапії, поширеність клітинної інфільтрації строми, "дротяні петлі", клітинні півмісяці, характер клітинної інфільтрації строми, клітинні інфільтрати у стінці судин, ступінь гломерулярної клітинної проліферації.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічний гломерулонефрит шляхом застосування магнітотерапії за бітемпоральною методикою на підставі вивчення особливостей порушень нервової та гуморальної ланок гомеостазу. Виділено спастичний та атонічний типи мікроциркуляції за показниками варіабельності серцевого ритму, поверхневого натягу крові та сечі, біохімічними параметрами. Визначено спрямованість дії змінного магнітного поля (ЗМП), обгрунтовано методику магнітотерапії. Показано, що механізм дії ЗМП реалізувався через зміни водноелектролітного та білково-ліпідного балансу. Більш "щадну дію" надавало ЗМП синусоїдальної форми, індукцією 10 мТл і короткочасного впливу. З'ясовано, що різні типи порушення мікроциркуляції вимагають диференційованого призначення магнітотерапії. Доведено ефективність застосування ЗМП у випадку гіперсимпатикотонії. Показано, що під впливом комплексного лікування стабілізувалися клініко-лабораторні показники, знизився артеріальний тиск, що дозволило зменшити дозу гіпотензивних препаратів на госпітальному етапі лікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням вивченням змін в імунному статусі у хворих на гострий пієлонефрит та клініко-імунологічної ефективності імуномодулюючих препаратів (Т-активіну і мієлопіду) у хворих з серозною та гнійною стадією гострого пієлонефриту. Запропоновані шляхи підвищення ефективності комплексного лікування хворих на гострий пієлонефрит в залежності від стадії запального процесу з застосуванням імуномодуляторів та принципи імунореабілітації.

  Скачати повний текст

Вивчено ураження нервової системи у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Обстежено 148 хворих на ХГН: 97 хворих на ХГН без хронічної ниркової недостатності (ХНН), 33 хворих у термінальній стадії ХНН, пролонгованій хронічним гемодіалізом, 18 хворих після трансплантації нирки. Проведено комплекс неврологічних, біохімічних і електрофізіологічних методів дослідження з метою виявлення особливостей вегетативно-судинних порушень у хворих за різних варіантів ХГН і на різних стадіях хвороби. Початковими проявами уражень нервової системи у хворих на ХГН без ХНН є неврозоподібний синдром з підвищенням рівня ситуаційної тривожності, синдром вегетативної дистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу і дисциркуляторна енцефалопатія І стадії. Лікування неврологічних ускладнень ХГН повинно починатись на перших стадіях хвороби до розвитку ХНН і узгоджуватися з характером вегетативно-судинних розладів. Запропоновано лікування синдромів вегетативної дистонії з початковими проявами порушення мозкового кровообігу та дисциркуляторної енцефалопатії І стадії. у хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності з використанням магнітотерапії.

  Скачати повний текст