Запропоновано новий підхід до вирішення науково-практичного завдання підвищення ефективності лікування хворих на аліментарно-конституційне ожиріння (АКО) із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом призначення розвантажувально-дієтичної терапії (РТД) у поєднанні з вітаміном Е. Досліджено клінічну ефективність та вплив даного методу на ліпідні параметри крові, показники перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту, гемостаз та морфофункціональну структуру тромбоцитів. Доведено доцільність застосування РТД у поєднанні з вітаміном Е у комплексному лікуванні хворих на АКО та АГ, що сприяє усуненню клініко-лабораторних проявів хвороби, нормалізує показники ліпідного обміну, коагуляційний і фібринолітичний потенціал крові, усуває дисбаланс оксидантно-антиоксидантної системи.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-біохімічні, лабораторні та сонографічні особливості неускладнених форм холестерозу жовчного міхура, розглянуто методи їх діагностики та лікування у хворих з надлишковою масою тіла. Встановлено, що для неускладненого холестерозу жовчного міхура характерний латентний перебіг, помірні зміни показників функціонального стану печінки, дисліпідемія, зниження моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, зменшення вмісту жовчних кислот і підвищення концентрації холестерину, особливо в міхуровій порції жовчі, наявність великої кількості кришталиків холестерину та мікролітів за мікроскопії центрифугату міхурової жовчі. Виявлено, що скоротлива функція жовчного міхура найбільш знижена за дифузних форм холестерозу - сітчастої та поліпозно-сітчастої, а за поліпозної - у меншій мірі. Доведено, що дієта з обмеженням енергетичної цінності за рахунок вуглеводів збагачена полієнами, харчовими волокнами, вітамінами та мінералами, а також подовжені курси терпії лецитином та урсофальком сприяють нормалізації ліпідного, вуглеводного обмінів, біохімічного складу жовчі, запобігають прогресування та викликають регрес сонографічних показників холестерозу жовчного міхура.

  Скачати повний текст

Вивчено стан дофамінової системи та її вплив на нейрогуморальні фактори розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих з ожирінням. Показано, що у цих хворих на відміну від осіб з АГ без ожиріння спостерігається зменшення активності дофамінергічної системи у вигляді зменшення добової експресії дофаміну, збільшення добової екскреції нарадреналіну з сечею, збільшення концентрації пролактину, альдостерону, лептину в плазмі крові. Визначено негативний корелятивний зв'язок добової екскреції дофаміну з сечею, індексом маси тіла, концентрацією пролактину, альдостерону, лептину. Установлено меншу загальну потужність коливань варіабельності ритму серця з меншою активністю парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, більшим внеском симпатичного відділу та стресорним напруженням вегетативної регуляції серцевої діяльності, ніж у хворих без ожиріння, з порушенням циркадності тонусів різних відділів вегетативної нервової системи протягом доби. За даними добового моніторингу артеріального тиску (АТ) в хворих з АГ та супутнім ожирінням виявлено більші показники "навантаження тиском", варіабельність АТ і порушення його ритму (визначення типу "non-dipper" у 52,6 % випадків), ніж у хворих без ожиріння. Патогенетично обгрунтовано доцільність і доведено ефективність призначення агоністу дофамінових рецепторів - бромокриптину: зменшення АТ, маси тіла, добової екскреції норадреналіну, зменшення концентрації пролактину, альдостерону в плазмі крові, збільшення загальної потужності коливань варіабельності серцевого ритму.

  Скачати повний текст