Вперше проведено комплексне визначення еритроцитарних антигенів крові системи АВО, Rh, P, MN та фенотипів гаптоглобіну у хворих на хронічний гепатит C. У пацієнтів з хронічним гепатитом C досліджено розподіл генетичних маркерів крові, що асоціюються з певним генотипом вірусу та вірусним навантаженням. Вперше для хронічного гепатиту C визначено особливості розподілу генетичних маркерів крові у групах пацієнтів з різною біохімічною, морфологічною активністю захворювання. Досліджено розподіл антигенів крові у хворих з різним за METAVIR ступенем фіброзу. Вперше проведено інтегральну оцінку достовірності модифікації ризику формування хронічного гепатиту C усіма досліжуваними факторами, наведено оцінку значимості окремих фенотипів антигенних систем крові та унікальності їх впливу на ступінь активності гепатиту. Досліджено взаємозв'язок тривалості захворювання з активністю гепатиту та фібротичними змінами тканини печінки.

  Скачати повний текст

Досліджено епідеміологічні особливості розповсюдження гепатитів B і C у великому промисловому регіоні й обгрунтовано напрямки удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів. Одержано нові дані про дійсну інтенсивність, прояви, тенденції розвитку та чинники активізації епідемічного процесу гепатитів B і C. Показано, що епідемічний процес гепатитів B і C носить інтенсивний, але переважно прихований характер і формується за рахунок субклінічних і безжовтяничних форм інфекційного процесу та вірусоносійства. Встановлено основні причини високого рівня захворюваності та поширеності гепатитів B і C. Визначено групи підвищеного ризику інфікування, домінуючі шляхи та фактори передачі збудників серед населення. Доведено можливість внутрішньолікарняного поширення даних інфекцій, зокрема серед пацієнтів та персоналу центру трансплантації органів. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів у разі парентеральних гепатитів.

  Скачати повний текст

Наведено нові дані про особливості розповсюдження гепатиту А у західному регіоні України з урахуванням інтенсивності прихованого перебігу епідемічного процесу, а також матеріали стосовно шляхів і чинників передачі збудника. Використано сучасні методи специфічної лабораторної діагностики для доведення прямої кореляційної залежності між кількістю випадків цієї інфекції на окремій території, отримано позитивні результати індикації вірусу (антигену) в об'єктах довкілля. Визначено групи високого ризику інфікування вірусом, це працівники дитячих дошкільних установ і дошкільнята, які відвідують організовані колективи; працівники громадського харчування та торгівлі, водоканалізаційного господарства. Встановлено закономірності утворення природного імунітету населення до гепатиту А. Показано можливість передачі вірусу гепатиту А під час трансфузій крові та її препаратів. Доведено перевагу індуктора інтерфероногенезу - мефенамінової кислоти перед імуноглобулінопрофілактикою у випадку екстреного застосування. Запропоновано вдосконалену систему епідеміологічного нагляду, яка базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні обласних санітарно-епідеміологічних станцій.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-біохімічне, імунологічне обстеження 151-го хворого на хронічний гепатит C (ХГC) та 40-ка хворих з мікст-інфекцією B + C, а також вивчено взаємозв'язок вмісту ліпополісахарид-зв'язуючого білка та імунних зрушень залежно від активності гепатиту за результатами морфологічних досліджень гепатобіоптатів. Установлено, що для ХГC характерним є малосимптомний перебіг з тривалою гіперферментемією та супутнім синдромом надмірного зростання мікрофлори кишечнику. У випадку мікст-інфекції B + C клінічні прояви виражені більш яскраво, але тривають менше за часом, ніж у разі ХГC. На підставі даних пункційної біопсії відзначено, що у разі ХГC підвищується рівень LBP, що відображає активність патологічного процесу у печінці.позитивний вплив на клінічний перебіг хвороби, стан неспецифічної резистентності, клітинної та гуморальної ланок імунітету, сприяє більш швидкому зниженню вмісту LBP сироватки крові, нормалізації імунних показників, нормалізації кишкової мікрофлори.

  Скачати повний текст