Встановлено, що зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів пов'язані з характером порушення проліферації: у тканині фіброаденоми (ФА) швидкість гліколізу збільшується, а пентозо-фосфатний шлях (ПФШ) окиснення глюкози й катаболізм пуринових і піримідинових нуклеотидів знижується. Показано, що за проліферації злоякісних клітин зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів мають системний характер. Вперше встановлено, що ступінь диференційовки аденокарцинома (АК) молочної залози не пов'язаний з станом вуглеводного обміну, а низькодиференційовані пухлини характеризуються меншою активністю катаболізму аденозиму. Показано, що у хворих з прогестерон-позитивними АК активність сироваткової тимідинфосфорилаза (ТФ) є вищою, ніж у хворих з прогестерон-позитивними пухлинами. З'ясовано, що за проліферації клітин доброякісних і злоякісних пухлин молочної залози існує прямий взаємозв'язок між швидкістю гліколізу та катаболізму пуринових нуклеотидів. У випадках з проліферацією клітин злоякісних пухлин молочної залози цей зв'язок тісний. Встановлено, що аденозиндезаміназа (АДА) у пухлинній тканині більш чутлива до інгібуючого впливу ацидозу. Показано, що іони лактату дозозалежно збільшують активність ключового ферменту катаболізму аденозину та дозозалежно стимулюють міграційну здатність лейкоцитів.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено залежність показників СА 15.3, рецепторів естрогену та прогестерону, онкобілка Her2/neu від віку, стану менструальної функції, ступеня диференціації пухлини, стадії раку молочної залози (РМЗ), розміру первинної пухлини, ступеня метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів, наявності віддалених метастазів. Вперше вивчено характер і частоту поширеності експресії СА 15.3 залежно від значень рецепторів стероїдних гормонів. Вперше встановлено, що наднормові показники СА 15.3 характерні переважно для первинних хворих з негативним рецепторним статусом, низьким ступенем диференціації пухлини, віком молодше 50-ти років, пременопаузою, пізніми стадіями захворювання. Доведено, що рівень СА 15.3 є максимально інформативним у процесі моніторингу за ефективністю лікування у хворих з рецептор-негативним фенотипом пухлини. Удосконалено методологію прогнозування перебігу РМЗ і моніторингу ефективності терапії. Обгрунтовано твердження про асоціацію гіперекспресії Her2/neu з відсутністю рецепторів прогестерону, що дозволяє розширити можливості визначення прогнозу та відбору тактики лікування у кожному конкретному випадку. Не виявлено значимого достовірного взаємозв'язку між характером експресії Her2/neu та показником СА 15.3, що дало підставу віднести обидва маркери до незалежних прогностичних факторів. Розраховано й удосконалено критерії оцінювання прогнозу, що дозволило підвищити обгрунтованість вибору терапії.

  Скачати повний текст

Доведено, що білатеральний рак молочної залози (БРМЗ) як солітарна форма РМЗ у хворих Кримського регіону є мультифакторним захворюванням. Уперше показано, що у виникненні БРМЗ основна роль належить генетичним факторам. Проаналізовано є дані, що генетична компонента (ГК) у розвитку БРМЗ у два рази вища, ніж у родинах, в яких є хворі на односторонній рак молочної залози (ОРМЗ), і становить 65,6 %. Показано, що агрегація раку молочної залози, ендометрію, яєчників, шлунка, товстої кишки в родоводах хворих на БРМЗ спостерігається частіше у порівнянні з родинами хворих на ОРМЗ, що свідчить про спільність успадкування вказаних форм гормонозалежних пухлин. Виявлено зміни у вивчених ланках антиоксидантної системи: високі показники перекисного окиснення ліпідів і зменшення активності церулоплазміну у сироватці крові хворих на метахронний БРМЗ, що мають вірогідно виражений характер порушень у порівнянні з відповідними показниками в пацієнток з первинним РМЗ. Уперше доведено, що найбільш об'єктивним методом оцінки частоти метахронного БРМЗ є розрахунок поінтервального спостереження за хворими на первинний РМЗ, які залишилися живими.

  Скачати повний текст

Вперше показано чітку кореляцію між ступенем підвищення вмісту ПА у сечі хворих на РМЗ та зменшенням тривалості їх життя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено, що захворюваність на рак молочної залози (РМЗ) У слов'янській жіночій популяції в 1,6 рази перевищує захворюваність кримських татарок. Виявлено фактори ризику виникнення РМЗ з урахуванням етнічної приналежності. Одержано дані щодо факторів ризику розвитку РМЗ, розраховано сегрегаційні частоти та рекурентний ризик виникнення захворювання у нащадків у родинах хворих залежно від фенотипу батьків і етнічної приналежності пробанда, що дозволяє розробити цілеспрямовану стратегію первинної та вторинної профілактики, а також ранньої діагностики даного захворювання.

  Скачати повний текст

Вивчено етіопатогенетичні аспекти прогресування раку молочної залози (РМЗ), здійснено кількісну оцінку факторів ризику. Проведено ретроспективний аналіз факторів, які характеризують пацієнтку, пухлину й лікування на підставі даних обстеження 190-ти хворих, установлено кількісне значення 18-ти чинників з урахуванням 58-ми параметрів ризику прогресування РМЗ. Вивчено анамнез, вік, давність їх захворювання, а також стан репродуктивної функції та наявність супутньої патології. За результатами дослідження з'ясовано інформаційну цінність та установлено певну послідовність факторів ризику прогресування захворювання. За негативними прогностичними чинниками було визначено відношення пацієнток до груп: малого (від 0,01 до 8,58), середнього (від 8,59 до 19,68) та високого (від 19,69 і більше) ризику розвитку прогресування захворювання. З'ясовано роль селективної внутрішньоартеріальної та ендолімфатичної поліхіміотерапій у профілактиці РМЗ.

  Скачати повний текст