Здійснено удосконалення методу рейтресинга, що дозволило вирішити проблему підвищення точності та збільшення обсягу інформації про абераційний стан ока, одержаної в результаті проведення аберометрії його оптичної системи. Здійснено теоретичне узагальнення методу рейтресингу. Розроблено багаторакурсний рейтресинговий аберометр і обгрунтовано принцип його дії. Експериментально апробовано метод багаторакурсної аберометрії ока, використання якого дозволяє виявляти всі типи аберацій. Показано можливості застосування даного засобу для визначення причин появи первинних аберацій реального ока з характерною для нього оптичною системою просторового типу. Експериментально підтверджено підвищення точності аберометрії за рахунок фільтрувальних властивостей подвійної церніковської апроксимації функції хвильової аберації ока. Створено математичний апарат для обчислення стандартних офтальмологічних параметрів вад зору. Розроблено методи оцінки якості зображення та обсягу псевдоакомодації на основі використання компонентів тензора другого гауссового моменту від функції розсіювання точки на сітківці. Обгрунтовано шляхи підвищення точності метода та апаратної точності рейтресингової аберометрії ока. Сформульовано рекомендації щодо коректного позиціонування аберометра відносно ока пацієнта.

  Скачати повний текст